У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна:
Лучинське .
Лу́чинське (в минулому — Сакальськ-Лучинське (до 01.02.1945[ 3] Шайков , Майорське , Сніжко-Блоцький , Віровка ) — село в Україні , у Степанівській сільській громаді Роздільнянського району Одеської області . Населення становить 725 осіб.
У 1887 році на хуторі Лучинського (Сніжко-Блоцького) Розаліївської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії мешкало 12 чоловіків та 10 жінок[ 4]
В 1896 році на 2-х хуторах Лучинського (Майорське, Сніжко-Блоцький, Віровка) Розаліївської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії при балці Варварівка, було 17 дворів, у яких мешкало 103 людини (44 чоловіка і 59 жінок)[ 5]
На 1916 рік на хуторі Лучинського Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії , мешкало 105 людей (54 чоловіка і 53 жінки)[ 6]
Станом на 28 серпня 1920 року на хуторі Лучинського (Шайков) Розаліївської волості Тираспольського повіту Одеської губернії , було 9 домогосподарств. Для 5 домогосподарів рідною мовою була німецька , 4 — українська . На хуторі 54 людини наявного населення (26 чоловіків і 28 жінок). Родина домогосподаря: 25 чоловіків та 27 жінок (родичів: 1 і 1 відповідно)[ 7]
На 1 вересня 1946 року село входило до складу Мар'янівської сільської Ради [ 8]
У першій половині 1960-х років до складу Лучинського увійшли колишні села Бессарабка , Більшовик-Федорівка та Додонове .
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 575 осіб, з яких 254 чоловіки та 321 жінка.[ 9]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 590 осіб.[ 10]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[ 11]
↑ Паспорт Гаївської сільської ради . Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 17 червня 2019 .↑ Прогноз погоди в селі Лучинське ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 1.2.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Одеської області» — Вікіджерела . uk.wikisource.org . Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 17 липня 2020 .↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 17.(рос.)
↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 383—384. (рос. дореф.)
↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 319. (рос. дореф.)
↑ Список населенных пунктов и численность населения Одесской губ. (По данным Всероссийской профессионально-демографической переписи 28 авг. 1920 г.). — Выпуск V. Тираспольский уезд. — Одесса: Издание Одесского губстатбюро, 1922. — С. 34—35. (рос.)
↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. — К.: Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 387.
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)) . database.ukrcensus.gov.ua . Банк даних Державної служби статистики України . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019 .↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)) . database.ukrcensus.gov.ua . Банк даних Державної служби статистики України . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019 .↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)) . database.ukrcensus.gov.ua . Банк даних Державної служби статистики України . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019 .
