Зборівський повіт (Західно-Українська Народна Республіка)
Зборівський повіт — адміністративна одиниця у складі ЗУНР (1918—1919) та УНР (після Акту Злуки 22 січня 1919 року). Після окупації та анексії Польщею входив до складу цієї країни, після радянської окупації — до складу СРСР. Територія повіту збігалася з територією колишнього Зборівського району Тернопільської області. ІсторіяПовіт входив до складу Тернопільської військової области ЗУНР. Повітовим комісаром спочатку був судовий радник Стефан Павлюк, його змінив адвокат д-р Василь Душеньчук, далі був Олекса Мельник, інженер-агроном товариства «Сільський Господар». Міським комісаром Зборова обрали адвоката Маркіяна Процика. Для судового округу Поморяни повітовим комісаром спочатку був обраний учитель народної школи Денис Стельмах, а від кінця 1918 р. — о. Дмитро Склепкович, парох у Поморянах[1]. Ілію Костишина обрали від повіту делегатом до Української Національної Ради ЗУНР.
Включений до складу Тернопільського воєводства після його утворення в 1920 році на окупованих землях ЗУНР. Зміни адміністративного поділу 1 січня 1926 р. із сільської гміни (самоврядної громади) Мшана Зборівського повіту вилучена територія розпарцельованого (розділеного) фільварку «Мшана» і з неї утворено самостійну гміну Конопниця[2]. 15 червня 1934 р. села Лукавець, Батьків і Маркопіль передані до Бродського повіту зі Зборівського[3]. Відповідно до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 26 липня 1934 року «Про поділ Зборівського повіту у Тернопольському воєводстві на сільські ґміни»[4], 1 серпня 1934 року у Зборівському повіті були утворені об'єднані сільські ґміни (відповідають волостям). Міста (міські ґміни)
Сільські гміни (ґміни)Кількість: 1920—1926 рр. — 67 1926—1934 рр. — 68 1934 р. — 65 1934—1939 рр. — 7 * Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав. НаселенняУ 1939 році в повіті проживало 87 970 мешканців (60 005 українців-грекокатоликів — 68,21 %, 13 815 українців-латинників — 15,7 %, 6 150 поляків — 6,99 %, 2 635 польських колоністів міжвоєнного періоду — 3 %, 5 365 євреїв — 6,1 %)[5]. Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 81 413 населення ніби-то було аж 39 624 (48,67 %) поляків при 39 174 (48,12 %) українців, 2 522 (3,1 %) євреїв і 12 (0,0 %) німців) суперечать шематизмам і даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище), та пропорціям за допольськими (австрійськими) і післяпольськими (радянським 1940 та німецьким 1943) переписами. Радянський період27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Тернопільської области[6]. 17 січня 1940 р. повіт ліквідовано в результаті поділу території на Зборівський і Заложцівський район. Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
