Перемишлянський повіт (ЗУНР)
Перемишлянський повіт — адміністративна одиниця у складі Австро-Угорщини, ЗУНР, Польщі та СРСР. Адміністративний центр — містечко Перемишляни. Його населення становило 4 206 мешканців. Сучасний Перемишлянський район Львівської області. ГеографіяТериторія становила 925 км², населення — 70 599 (1921). Повіт межував зі Львівським і Бібрським повітами на заході, з Рогатинським — на півдні, Кам'янським — на півночі, Золочівським — на сході, Бережанським — на південному сході. Утворений у 1867 р. під час адміністративної реформи місцевого самоврядування розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року. У 1880 р. повіт поділявся на 69 кадастральних гмін, до складу повіту входило 72 поселення і 64 фільварки. За переписом 1880 р. в повіті були 61 991 мешканець, серед них: 38 289 греко-католиків, 14 740 римо-католиків, 12 489 юдеїв і 1289 інших визнань. У товариських стосунках користувались переважно українською мовою — 45031 особа, польською — 13041, німецькою — 3803, іншими — 7. Територія повіту поділялась між двома судовими повітами (Перемишлянський і Глинянський).[1] ЗУНРПовітовим комісаром був адвокат д-р Франц Свістель, після нього — суддя д-р Володимир Пежанський. Делегатом до УНРади був обраний о.Степан Височанський, парох у Перегноєві (УНДП).[2] Повіт входив до Тернопільської військової області ЗУНР.
Включений до складу Тернопільського воєводства Польської республіки після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР. Зміни адміністративного поділу1 січня 1927 р. вилучена частина сільської гміни Лагодів і з неї утворена самоврядна гміна Сивороги[3]. 1 серпня 1934 р. здійснено новий поділ на сільські ґміни внаслідок об'єднання тогочасних (збережених від Австро-Угорщини) гмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом. Міста (Міські ґміни)
Сільські ґміниКількість:
* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав. НаселенняУ 1907 році українці-греко-католики становили 61 % населення повіту[4]. У 1939 році в повіті проживало 98 800 мешканців (60 975 українців-грекокатоликів — 61,71 %, 19 555 українців-латинників — 19,79 %, 8 170 поляків — 8,27 %, 1 640 польських колоністів міжвоєнного періоду — 1,66 %, 7 125 євреїв — 7,21 % і 1 335 німців та інших національностей — 1,35 %)[5]. Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 89 908 населення ніби-то було аж 52 269 (58,14 %) поляків при 32 777 (36,46 %) українців, 4 445 (5,0 %) євреїв і 367 (0,41 %) німців) суперечать шематизмам і даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище), та пропорціям за допольськими (австрійськими) і післяпольськими (радянським 1940 та німецьким 1943) переписами. СРСР27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Львівської області[6]. 17 січня 1940 р. повіт ліквідовано в результаті поділу території на Глинянський, Перемишлянський і Дунаєвський райони. Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
