Чортківський повіт (ЗУНР)

Чортківський повіт (ЗУНР)
Адм. центр	Чортків
Країна	ЗУНР
Регіон	Тернопільське воєводство
Населення
- повне	69 020 (1921)
- густота	(4-те місце)
- повна

Чортківський повіт ЗУНР — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі ЗУНР; пізніше — у складі Польщі та СРСР. Сучасний Чортківський район.

Адміністративний центр — місто Чортків, населення якого протягом деякого часу становило 6 000 мешканців.

Географія

Територія у 1921 році становила 694 км². Населення — 69 020 (1921).

Повіт розташований на півдні воєводства. Межував із повітами Тернопільського воєводства: на півночі з Теребовлянським, на північному сході — зі Скалатським, на сході — Копичинецьким, на південному сході — Борщівським, на півдні — Заліщицьким, на заході — Бучацьким.

Рельєф здебільшого рівнинний. Великий каньйон, утворений річкою Серет, перетинав повіт з півночі на південь.

Період ЗУНР

Повітовим комісаром і делегатом до УНРади був обраний адвокат д-р Остап (Євстахій) Юрчинський (УНДП), міським комісаром (бурмістром) — директор гімназії Никифор Даниш (УНДП).^[1]

Повіт входив до Тернопільської військової області ЗУНР.

Під польською окупацією

У 1920 р. включений у склад новоутвореного Тернопільського воєводства Польщі. 1 лютого 1922 р. розпорядженням Ради Міністрів земські управи Борщівського і Гусятинського повітів ліквідовано і підпорядковано до Чортківського повіту^[2].

Адміністративний поділ

15 червня 1934 р. до Чортківського повіту передані села Капустинці, Тарнавка і Звягель з Борщівського^[3], село Скомороше — з Теребовлянського повіту^[4] і село Милівці — з Заліщицького^[5] та частина земель села Трибухівці Бучацького повіту площею 291,5499 га передана селу Слобідка Джуринська Чортківського повіту^[6].

1 серпня 1934 р. здійснено об'єднання сільських гмін у великі сільські гміни — рівнозначні волостям.

Міста (Міські ґміни)

м. Чортків
містечко Ягільниця — понижено до сільської ґміни 01.08.1934

Сільські ґміни

Кількість:

1920—1934 рр. — 42
1934 р. — 47
1934—1939 рр. — 10

Об'єднані сільські ґміни 1934 року		Старі сільські ґміни	Кількість
1	Ґміна Біла	Біла, Стара Ягільниця, Скородинці, Черкавщина	4
2	Ґміна Білобожниця	Білобожниця, Білий Потік, Бичківці, Калинівщина, Ридодуби, Семаківці	6
3	Ґміна Джурин	Бартошівці, Джурин, Джуринська Слобідка, Полівці-Колонія	4
4	Ґміна Колиндяни	Давидківці, Залісся, Звягель (з 15.06.1934), Колиндяни, Струсівка, Тарнавка (з 15.06.1934), Шманьківчики, Шманьківці, Швайківці, Угринь	10
5	Ґміна Косів	Звиняч, Косів, Ромашівка, Скомороше (з 15.06.1934)	4
6	Ґміна Паушівка	Базар, Криволука, Палашівка, Полівці	4
7	Ґміна Свидова	Антонів, Мухавка, Свидова	3
8	Ґміна Улашківці	Заболотівка, Капустинці (з 15.06.1934), Милівці (з 15.06.1934), Росохач, Сосулівка, Улашківці	6
9	Ґміна Ягільниця I	Ягільниця	1
10	Ґміна Ягільниця II	Долина, Нагірянка, Сальнівка, Хом'яківка, Шульганівка	5

* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Населення

За переписом населення 1931 року, в Чортківському повіті проживало 84 008 людей. Польський уряд подав спростовані сучасниками^[7] цифри визнання рідною мовою:

українську — 40 866 осіб, що становило 48,6 %
польську — 36 486 осіб, що становило 43,4 %
Мову їдиш — 6 474 осіб, що становило 7,7 %
певну іншу — 182 особи, тобто 0,2 %.

У 1939 році в повіті проживало 90 140 мешканців (54 035 українців-грекокатоликів — 59,95 %, 16 395 українців-латинників — 18,19 %, 10 095 поляків — 11,2 %, 1 205 польських колоністів міжвоєнного періоду — 0,28 %, 8 200 євреїв — 9,1 % і 210 німців та інших національностей — 0,23 %)^[8].