Ларін Сергій Миколайович

Ларін Сергій Миколайович
На Форумі розвитку України
Голова Виконавчого комітету Партії розвитку України
Нині на посаді
На посаді з	2014
Народився	11 січня 1962(1962-01-11) (63 роки) м. Харцизьк Донецької області
Відомий як	політик
Громадянство	Україна
Alma mater	Донецький політехнічний технікум і Українська інженерно-педагогічна академія
Політична партія	Партія розвитку України
У шлюбі з	Наталія Олександрівна
Діти	син Євген, донька Тетяна
Професія	політик
Нагороди
Ларін Сергій Миколайович на сайті Верховної Ради
Медіафайли у Вікісховищі

Народний депутат України
9-го скликання
ОПЗЖ	3 вересня 2019	—
8-го скликання
Опозиційний блок	27 листопада 2014	—	29 серпня 2019
6-го скликання
Партія Регіонів	23 листопада 2007	—	21 травня 2010
5-го скликання
Партія Регіонів	25 травня 2006	—	23 листопада 2007
4-го скликання
Партія Регіонів	18 березня 2003	—	25 травня 2006
3-го скликання
НДП	12 травня 1998	—	14 травня 2002
Картка на сайті Верховної Ради України

Сергі́й Микола́йович Ла́рін (11 січня 1962, м. Харцизьк, Донецької області) — український проросійський політик, Голова Виконавчого комітету Партії розвитку України^[1]; Заступник голови Адміністрації Президента України з 9 січня 2013^[2] по 26 лютого 2014^[3];

Голова Кіровоградської обласної державної адміністрації з 6 квітня 2010^[4] по 9 січня 2013^[5]. Один з фундаторів Партії розвитку України. Народний депутат України III, IV, V, VI, VIII та IX скликань.

• 1977–1981 Донецький політехнічний технікум, технік-електрик.
• 1984–1990 Харківський інженерно-педагогічний інститут, інженер-електромеханік.

• квітень-жовтень 1981 — електромонтер електроремонтного цеху;
• листопад 1981 — жовтень 1983 — служба в армії;
• грудень 1983 — вересень 1987 — електромонтер електромеханічного цеху;
• вересень 1987 — жовтень 1989 — заступник секретаря комітету комсомолу;
• жовтень 1989 — серпень 1990 — секретар комітету комсомолу Харцизького трубного заводу.

• березень 1990 — квітень 1992 — депутат;
• квітень 1990 — грудень 1991 — голова постійної комісії з питань молодіжної політики, народної освіти і культури;
• грудень 1991 — грудень 1996 — голова комітету з молодіжної політики Харцизького міськвиконкому;

• січень-травень 1997 — консультант секретаріату Донецької облради;
• травень-серпень 1997 — спеціаліст Донецького обласного центру соціальних служб для молоді;
• серпень 1997 — травень 1998 — заступник начальника Управління у справах сім'ї, молоді та туризму ДонОДА.

• квітень 2010 — січень 2013 — голова обласної державної адміністрації.

• січень 2013 — лютий 2014 — заступник Голови Адміністрації Президента України, Януковича.

• 1991–1996 — заступник голови, голова Харцизької міської організації Партії демократичного відродження України.
• лютий 1996–2001 — член Народно-демократичної партії, в.о. голови, перший заступник голови, заступник голови Донецької обласної організації НДП, заступник голови Контрольно-ревізійної комісії НДП, член Політради НДП;
• 1996–1998 — голова Харцизької міської організації НДП;
• з 2001 — заступник голови Донецького обласного відділення Партії регіонів;
• квітень 2003 — квітень 2008 — заступник голови Політвиконкому Партії регіонів;
• 2008–2014 — голова Кіровоградської обласної організації Партії регіонів
• 21 червня 2014 року — голова Виконавого комітету Партії розвитку України^[6].

Народний депутат України 3-го скликання з березня 1998 до квітня 2002 від НДП, № 23 в списку. На час виборів: заступник начальника управління Донецької облдержадміністрації, член НДП. Член Комітету з питань молодіжної політики, фізичної культури і спорту (з липня 1998), член Комітету з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму; член фракції НДП (травень 1998 — травень 2001), член групи «Регіони України» (травень — листопад 2001), член фракції «Регіони України» (з листопада 2001).

Народний депутат України 4-го скликання з березня 2003 до квітня 2006 від Блоку «За єдину Україну!», № 42 в списку. На час виборів: народний депутат України, член Партії регіонів. Член фракції «Регіони України» (березень 2003 — вересень 2005), уповноважений представник фракції Партії «Регіони України» (з вересня 2005), член Комітету з питань європейської інтеграції (з вересня 2003)^[7].

Народний депутат України 5-го скликання з квітня 2006 до листопада 2007 від Партії регіонів, № 65 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР. Секретар Комітету з питань європейської інтеграції (з липня 2006), член фракції Партії регіонів (з травня 2006).

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 до травня 2010 від Партії регіонів, № 65 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР. Член фракції Партії регіонів (з листопада 2007), член Комітету у закордонних справах (з грудня 2007), голова підкомітету з міжнародно-правових питань (з січня 2008). Склав депутатські повноваження 21 травня 2010^[8].

Народний депутат України 8-го скликання з листопада 2014 від Опозиційного блоку, № 6 в списку. На час виборів: заступник директора, ТОВ «Центр соціальних досліджень», безпартійний. Член фракції «Опозиційний блок» (з листопада 2014). Член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (з грудня 2014 року).

18 січня 2018 року був одним з 36 депутатів, що голосували проти Закону про визнання українського суверенітету над окупованими територіями Донецької та Луганської областей.^[9]

Голова Фонду підтримки правових реформ.

За інформацією громадського руху «Чесно», який посилається на журналістів сайту «Наші гроші», Ларін може бути причетний до державних закупівель із завищеними цінами. Зокрема коли він очолював Кіровоградську ОДА послуги з оренди автомобілів для ОДА були на 25 % вищими, ніж до нього і після нього^[10][11].

Як стверджують активісти «Чесно» та журналісти Bihus.Info, нардеп фігурує у фінансуванні партії ОПЗЖ через фіктивні фірми^[12][13].

22 липня 2025 року голосував за закон України 12414 який був ухвалений з порушенням Регламенту Верховної Ради України та підпорядкував НАБУ та САП Генеральному прокурору^[14] і викликав масові протести^[15].

• Батько — Микола Федорович (1931), мати — Марія Василівна (1931) — пенсіонери, брат — Віталій (1972).
• Дружина Наталія Олександрівна (1960) — лікар; дочка Тетяна (1990) і син Євген (1992) — студенти.

• Спорт — футбол, баскетбол.