Оппенгеймер (місячний кратер)
Кра́тер Оппенге́ймер (лат. Oppenheimer) — гігантський стародавній метеоритний кратер у південній півкулі зворотного боку Місяця. Назва присвоєна в честь американського фізика-теоретика Роберта Оппенгеймера (1904—1967) і затверджена Міжнародним астрономічним союзом у 1970 році. Утворення кратера відбулось у нектарському періоді[1]. Опис кратера![]() Найближчими сусідами кратера є кратер Румфорд[en] на півночі північному заході; кратер Вокер[en] на півночі північному сході; кратер Аполлон на сході; кратер Максутов[en] на півдні південному заході і кратер Девіссон[en] на заході південному заході[2]. Селенографічні координати центру кратера 35°19′ пд. ш. 166°02′ зх. д. / 35.32° пд. ш. 166.03° зх. д., діаметр 201 км[3], глибина 3,1 км[1]. Кратер Оппенгеймер має полігональну форму і зазнав значних руйнувань. Вал згладжений, південний і північний край валу практично зрівнялися з навколишньою місцевістю. Внутрішній схил валу є дуже вузький у західній частині і значно розширюється у східній, південно-східна частина внутрішнього схилу перекрита сателітним кратером Оппенгеймер H. По периметру підніжжя внутрішнього схилу розташовується система борозен. Дно чаші є відносно рівним, у західній частині чаші розташовуються три великих області з низьким альбедо, ймовірно утворені пірокластичними відкладами, в одній з цих областей знаходиться сателітний кратер Оппенгеймер U. У східній частині чаші розташовано чотири невеликі ділянки з низьким альбедо. Сателітні кратери![]()
Див. також
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia