Почобут (місячний кратер)

Характеристики кратера
Почобут
	Світлина зонда Clementine. Кратер Почобут в центрі світлини
Координати	57°16′ пн. ш. 99°14′ зх. д. / 57.27° пн. ш. 99.23° зх. д.
Діаметр	212 км
Довгота ранкового; термінатора	261°
Епонім	Мартин Почобут-Одляницький
	Почобут

Почобут (лат. Poczobutt) — великий стародавній метеоритний кратер у північній півкулі зворотного боку Місяця. Назву присвоєно на честь білоруського та литовського астронома, математика Мартина Почобута-Одляницького (1728—1810) й затверджено Міжнародним астрономічним союзом у 1979 році. Кратер утворився у донектарському періоді^[1].

Опис кратера

Північно-західна частина чаші кратера Почобут зайнята кратером Омар Хаям, північна частина валу кратера перекрита кратером Смолюховський, у південно-західній частині чаші розташований кратер Канніцаро. Серед інших найближчих сусідів кратера є кратер Зігмонді на північному заході; кратер Панет на півночі; кратер Ксенофан на сході; кратери Реньо і Вольта на сході південному сході; кратер Чепмен^[en] на півдні і кратер Еллісон^[en] на заході південному заході^[3]. Селенографічні координати центру кратера 57°16′ пн. ш. 99°14′ зх. д. / 57.27° пн. ш. 99.23° зх. д. / 57.27; -99.23, діаметр 212 км^[4], глибина 3120 м^[5].

Кратер зазнав значних руйнувань за тривалий час свого існування. Вал значно згладжений і перекритий безліччю кратерів, фактично перетворився на кільце одиничних піків і хребтів. Найкраще збереглась східна частина валу, південно-східна частина валу прорізана довгою ущелиною. Дно чаші пересічене, за виключенням великої рівної ділянки у східній частині, поцятковане безліччю кратерів різних розмірів.

Сателітні кратери

Почобут^[4]	Координати	Діаметр, км
J	56°18′ пн. ш. 96°54′ зх. д. / 56.3° пн. ш. 96.9° зх. д. / 56.3; -96.9 (Почобут J)	23,2
R	55°41′ пн. ш. 104°08′ зх. д. / 55.69° пн. ш. 104.14° зх. д. / 55.69; -104.14 (Почобут R)	40,2