Сицилійська кухня

фрутта марторана- типові сицілійські солодощі

Сицилійська кухня — національна кухня Сицилії, що ввібрала в себе сліди всіх культур, які населяли острів протягом останніх двох тисяч років. Хоча вона і вважається лише різновидом італійської кухні, все ж містить помітний вплив іспанських, грецьких і арабських кулінарних традицій.

Вважається, що сицилійський кухар Міфек, який народився в V столітті до нашої ери, приніс знання про сицилійську гастрономію до Греції^[1]: його кулінарна книга була першою грецькою мовою, тому він був першим автором кулінарної книги на будь-якій мові, чиє ім'я відоме.

Арабське панування на Сицилії привнесло в її кухню використання абрикос, цитрусових, динь, рису, шафрану, родзинок, мускатного горіха, гвоздики, солодкого перцю, кедрових горіхів і кориці. Про вплив норманів і Гогенштауфенів нагадує велика пристрасть населення до м'ясних страв, таким як брусчіалоні. Іспанці привезли на острів численну екзотику з Нового Світу, в тому числі какао, кукурудзу, індичку, помідори та інші овочі. У Катанії, на східному узбережжі острова, де спочатку жили грецькі колоністи, досить рясно в приготуванні їжі використовуються боби, оливки, свіжі овочі і риба. Серед овочів там особливо популярні баклажани, перець і помідори, а найулюбленішими дарами моря у населення є тунець, морський лящ, морський окунь, риба-меч і кальмари. Вплив Північної Африки позначилося на західній провінції Трапані, де частенько готують кус-кус.

Сицилія також є батьківщиною багатьох сортів сирів, найвідоміші з яких пекоріно сициліано і качіокавало.

Найпопулярнішими сицилійськими стравами є аранчині (рисові кульки з начинкою), Паста алла Норма (готується переважно в Катанії), капоната, пані як меуза і кус-кус аль песч( кус-кус з рибою). Як і у всій Італії на Сицилії готують і піцу, яка носить назву сицилійської. Серед солодощів особливо популярні фрутта-марторана, піньйолата, буччеллаті, каннолі, граніта і касата.

Перші страви

Другі страви

Спагеті алла путтанеска

Солодощі

Касата - круглий торт з бісквіту, рікоти, покритий глазур'ю та прикрашений цукатами.
Каннолі- відомі в усьому світі трубочки наповнені овечою рікоттою з цукровою пудрою.
Мигдалеві тістечка
Фрутта марторана
Граніта
Сорбет
Біянкоманджаре, відоме поза Італією як бланманже
Бучеллато

Джерело

Сицилійська кухня
Dalby, Andrew (1996). Siren Feasts. Abingdon, Oxon, England: Routledge. ISBN 0-415-15657-2.
Dalby, Andrew (2003). Food in the ancient world from A to Z. Abingdon, Oxon, England: Routledge. ISBN 0-415-23259-7.
Hill, Shaun; Wilkins, John (1996). Mithaikos and other Greek cooks. У Harlan Walker (ред.). Cooks and other people: proceedings of the Oxford Symposium on Food and Cookery 1995. Totnes: Prospect Books.