Вигурівщина-Троєщина є однією з найбільш густонаселених місцевостей Києва. На Троєщині проживають понад 300 тис. мешканців[1], і при цьому транспортна проблема району — одна з найбільш актуальних. Через велику кількість пасажирів, поганий стан доріг, велику кількість заторів при виїзді з Троєщини, відсутність метрополітену, малу кількість рухомого складу на маршрутах району транспортна система знаходиться у вкрай поганому стані, і пасажири, які проживають на Троєщині, змушені щодня стикатися з цими проблемами.[2][3][4][5]
Автобус № 44. З'явився у 2022 році, сполучивши Троєщину і Березняки[8]. Їздить вулицями Милославською, Лісківською, Радунською, Рейгана, Оноре де Бальзака, проспектами Шухевича, Воскресенським, Алішера Навої, вулицею Князя Романа Мстиславича, Броварським проспектом, вулицями Євгена Сверстюка і Березняківською (до з.п. «Березняки»).
Автобус № 79 їздить на Троєщину зі станції метро «Лісова» до вулиці Каштанової: Станція метро «Лісова» → вулиця Кубанської України→ Лісовий проспект → вулиця Братиславська → вулиця Рейгана → проспект Червоної Калини → вулиця Каштанова (у зворотному напрямку по вулицях Бальзака, Рейгана).
Єдиний автобусний маршрут, що не виходить за межі Троєщини, — це маршрут автобуса № 98 (відкритий у 1983 році). Він сполучає вулиці Милославську і Бальзака з банкнотно-монетним двором і ТЕЦ-6, проходячи вулицями Лифаря і Пухівською.
Тролейбуси № 30 і 31. Тролейбус № 30 був відкритий 10 липня 1984 року, з'єднав станцію метро Почайна (тоді — «Петрівка») і вулицю Сабурова. Згодом кілька разів маршрут змінювали (продовжували до вулиць Данькевича, Цвєтаєвої та Милославської), а в 1997 році подовжили до залізничної станції Зеніт. Маршру з 1998 року до 2016 року: станція Зеніт → проспект Бандери → Північний міст → проспект Шухевича → проспект Червоної Калини (до вулиці Милославської)[10]. Тролейбус № 31 з'явився в 1986 році і сполучив вулицю Сабурова (нині Лифаря) з Індустріальним шляхопроводом. У 1992 році маршрут було скасовано. Потім під номером 31 їздили два інші маршрути за межами Троєщини. За сучасним маршрутом (до 2022 року) тролейбус поїхав у 2003 році[10]: від станції Зеніт до перехрестя проспекту Червоної Калини і вулиці Цвєтаєвої за маршрутом тролейбуса № 30, далі — по вулицях Цвєтаєвої, Лісківській, Радунській до Милославської. Згодом у 2016 році маршрут № 30 було подовжено до вулиці Кадетський гай[11] через вулиці Олени Теліги, Вадима Гетьмана, Чоколівський бульвар, Повітрофлотський проспект, вулиці Святослава Хороброго та Ернста. У 2022 році маршрут № 31 було подовжено до станції метро «Лук'янівська»[12] через вулиці Олени Теліги, Дорогожицьку та Юрія Іллєнка.
Тролейбуси № 37, 37а забезпечують зв'язок станції метро «Лісова» з Троєщиною. Маршрути з'явились у 2002 році. Маршрут № 37 прямує за маршрутом: Станція метро «Лісова» → вулиця Кубанської України → Лісовий проспект → вулиця Братиславська → вулиця Рейгана → вулиця Радунська (до вулиці Милославської). Маршрут № 37а з'явився трохи пізніше за 37; він після вулиці Радунської повертав на вулицю Ліскіську, далі їхав вулицею Марини Цвєтаєвої і мав кінцеву біля перехрестя з проспектом Червоної Калини. На початку 2005 року цей маршрут було скасовано.[13] Тролейбус № 37а продовжив свою роботу з 28 січня 2011 року до «Поліклініки» за маршрутом: маршрут Тр37 → вулиця Лісківська → вулиця Цвєтаєвої → Поліклініка → вулиця Закревського → вулиця Данькевича → проспект Червоної Калини → Вулиця Олександри Екстер та далі у зворотному напрямку[14].
Тролейбуси № 50, 50-к, (до 8 жовтня 2014 року — № 46 і 46-к) які з'явилися на заміну автобусу № 50 в серпні 2007 року.[16] Маршрут тролейбуса № 46 залишився таким самим, як і маршрут автобуса № 50: вулиця Милославська → проспект Червоної Калини → бульвар Перова → проспект Визволителів → вулиця Будівельників → Дарницька площа (з розворотом через площу і проспект Миру). Тролейбус № 46-к після проспекту Визволителів повертає на вулицю Малишка, звідки повертає на проїзд, де і має кінцеву "станція метро «Дарниця» (з розворотом через Броварський проспект). У 2016 році маршрути було подовжено: № 50-к — до маршруту № 50, до Дарницької площі, а № 50 — до Либідська через проспект Соборності, міст Патона та Бульвар Миколи Міхновського (Дружби народів)[17].
Троєщинський трамвай
Трамвайні колії на Троєщині прокладено по вулицях Закревського і Милославській. Ними їздять трамваї № 28, 28Д 35, 33.
Трамвай № 28 з'явився в 1986 році, його маршрут був аналогічний сучасному маршруту № 35.[18] В 1994 році маршрут було подовжено до вулиці Милославської.[19] Крім того, існував трамвай № 28-к (до вулиці Лифаря) та вже тоді трамвай № 33 було подовжено до вулиці Лифаря. З 2001 року трамвай № 28-к трамвай було перейменовано на трамвай № 35[20]; у такому вигляді маршрути існують і зараз. Маршрут трамвая № 28: Станція метро «Лісова» → вулиця Гетьмана Павла Полуботка → вулиця Миропільська → вулиця Остафія Дашкевича → вулиця Миколи Кибальчича → вулиця Миколи Закревського → вулиця Милославська (кінцева трамвая знаходиться в невизначеному місці, неподалік від перехрестя з вулицею Бальзака).
Трамвай № 27 є подовженою версією маршруту № 28: маршрут № 28 → вулиця Гната Хоткевича → далі за маршрутом трамвая № 8 до станції метро «Позняки».
Трамвай № 35 є скороченою версією трамвая № 28. Його кінцева — «вулиця Сержа Лифаря», в цілому маршрути ідентичні.
Трамвай № 33 їде з масиву ДВРЗ, через Дарницьку площу до зупинки «вулиця Сержа Лифаря», аналогічно до трамвая № 35.
Швидкісний трамвай існує на Троєщині з 2000 року, коли були введені в дію зупинки від станції ЛШТ «Романа Шухевича» до станції ЛШТ «Милославська» на маршруті № 2. Але через кілька місяців цей маршрут було перейменовано на трамвай № 2-к, а основний маршрут було подовжено за маршрутом трамвая № 28 до зупинки «вулиця Сабурова» (нині «Сержа Лифаря»). Лівобережний швидкісний трамвай тодішньої конфігурації мав дуже малий пасажиропотік, їздив вкрай рідко, тому 1 січня 2009 року його було скасовано.[21][22] Проте, після кількох років занепаду трамвай було реконструйовано, подовжено на одну станцію «Троєщина-2» (нині – «Райдужний») до міської електрички та запущено знову 24 жовтня2012 року. Нині Лівобережний швидкісний трамвай має таку конфігурацію маршрутів:
Трамвай № 4 їде по вулиці Оноре Де Бальзака зі станції «Милославська» до станції «Романа Шухевича», а далі по самостійній трасі до кінцевої станції лінії «Райдужний». Маршрут курсує у будні дні лише в години «пік».
Трамвай № 5 рухається на швидкісній ділянці аналогічно маршруту № 4, а після станції «Милославська» виїжджає на звичайну трамвайну лінію і їде по ній до зупинки «вулиця Сержа Лифаря».
Троєщинське маршрутне таксі
На Вигурівщині-Троєщині є досить численна кількість маршрутних таксі, які з'єднують район з різними станціями метро Києва. Деякі маршрутні таксі забезпечують зв'язок з віддаленими місцевостями Києва (Червоний Хутір, Голосіїв тощо).
Станція метро «Лісова»: 233 (через станцію метро «Чернігівська»), 325 (приміська, їде із Пухівки через Зазим'я, Погреби; по Троєщині: автотраса T-10-08 → вулиця Милославська → вулиця Радунська → вулиця Рейгана)
Станція метро «Чернігівська»: 416 (їде на Березняки, Русанівку, Деміївку, Голосіїв, Теремки), 434, 529 (їде в Соцмісто, Нову Дарницю, Червоний Хутір, Бортничі), 590 (їде до станції метро «Либідська»)
Станція метро «Дарниця»: 405 («7») (проспект Червоної Калини → вулиця Рейгана; кінцева біля універмагу «Дитячий світ»), 504 (вулиця Радунська → вулиця Лаврухіна → вулиця Лифаря → проспект Червоної Калини → Воскресенський проспект), 509, 511
Станція метро «Лівобережна»: 222 (проспект Червоної Калини до Лифаря), 580 (вулиці Милославська, Бальзака)
Станція метро «Вокзальна»: 598 ? (за паспортом маршруту[23])
Станція метро «Шулявська»: 150 (вулиці Радунська, Градинська, Бальзака), 550 (проспект Червоної Калини)
Станція метро «Оболонь»: 180 (на Троєщині: вулиці Закревського, Рейгана, проспект Червоної Калини, вулиці Лифаря і Бальзака)
Станція метро «Почайна»: 150, 151 («101»: по вулиці Закревського), 192 (по проспекту Червоної Калини), 550, 598 (Вулиця Олександри Екстер → проспект Червоної Калини → вулиця Рейгана → вулиця Бальзака → вулиця Каштанова)
Станція метро «Либідська»: 590; 416 (без заїзду; зупиняється на зупинці 43Тр «Готель „Дружба“»)
Найбільш протяжні маршрути мають: 416 (з'єднує Троєщину і Теремки), 529 маршрутка (з'єднує Троєщину і Бортничі), 590 (з'єднує Троєщину зі станцією метро «Либідська»), 550 (з'єднує Троєщину і Кадетський гай (Турецьке містечко), 180 (з'єднує Троєщину і Виноградар).
Три з чотирьох експрес-маршрутів, які існували в Києві, пролягали у Вигуровщині-Троєщині. Маршрути 46ТР і 37ТР дублювали відповідні тролейбусні маршрути: 46Тр і 37Тр, а 58Е був додатковим автобусом, значно довшим за інші автобуси Троєщини.
Найпершим виник автобус № 58Е. Він був скороченим варіантом маршрутного таксі № 550 і мав спільну з ним кінцеву «вулиця Сабурова» (550 було подовжено лише в 2010 році). Крім цього, було ще дві зупинки на Троєщині — «Універсам» («Фестивальний», «ТЦ „Край“») та «Мікрорайон № 3» («ЕКОмаркет»). Цей автобус з'єднував Троєщину зі станціями метро «Почайна» та «Дорогожичі».
У травні 2008 року було започатковано автобус № 46ТР. Він дублював тролейбус № 46 і з'єднував Троєщину зі станцією метро «Дарниця» та Дарницькою площею. Поза Вигурівщиною-Троєщиною цей маршрут мав лише одну зупинку — «Авторинок». На Троєщині зупинявся на шістьох зупинках.
В серпні 2008 року було започатковано автобус № 37ТР. Він дублював тролейбус № 37 і з'єднував Вигурівщину-Троєщину зі станцією метро «Лісова». Не мав жодної зупинки поза Троєщиною, наступною після «станції метро „Лісова“» була зупинка «вулиця Закревського». Цей маршрут було скасовано в березні 2011 року.
Будівництво рейкового транспорту на Троєщині
Будівництво лінії метро на Троєщину є досить популярною темою у ЗМІ, коли підіймається питання розвитку Києва та проблем Вигурівщини-Троєщини. Питання рейкового транспорту на Троєщині є одним із головних при обіцянках київської адміністрації киянам. Про започаткування Подільсько-Вигурівської лінії є згадка вже в Генеральному плані розвитку Києва 1986 року.[24]
Історія
Перш ніж будувати метро на Троєщину, необхідно було побудувати новий міст через Дніпро. Цей міст почали будувати у 1993 і досі не завершили[25]. Побудувати метро на Троєщину обіцяли різні представники влади: Олександр Омельченко, Леонід Черновецьций (у 2007[26], потім — у 2010 чи 2011 році[27]), Олександр Попов, Микола Азаров і Віталій Клично (обіцяв добудувати метро до 2019 року)[25]. Згодом, у 2016 році плани було призупинено, а за три роки планували побудувати лише міст. У 2019 Клично заявив про можливість будівництва лінії метро протягом 4-5 років за умови наявності фінансування та відкриття мосту. Однак станом на 2022 міст так і не введений в експлуатацію.[28]
Перспективи
У 2020 році Київгенплан оприлюднив новий проєкт розвитку нової лінії (Подільсько-Вигурівської) метро: п'ять перших нових станцій — протягом 5-7 років, станції безпосередньо на Троєщину — до 2040 року, п'ять останніх — у 2060-70-х роках. У 2021 році заступник міністра фінансів України Олександр Кава розповів, що перші станції можуть бути відкриті вже у 2024 році, і три станції вже побудовані в конструкції Подільсько-Воскресенського мосту[25]. Крім того, протягом декількох років (2019—2021) розглядались також альтернативні варіанти, зокрема швидкісний трамвай або легке метро (зокрема завдяки додатковій добудові до Північного мосту), однак втілення цих планів не розпочалося[25].
На першому етапі планується добудувати відрізок від станції «Глибочицька» до станції «Райдужна» (всього шість станцій). Станом на 2023 рік естакада на Подільсько-Воскресенському мості для метро вже готова. Також розглядається можливість відкриття правобережної та лівобережної частин окремо. Назвати конкретні строки завершення будівництва станом на квітень 2023 року неможливо[29].
