Червоний Хутір (станція метро)

Червоний Хутір
Червоний Хутір
	Київський метрополітен Сирецько-Печерська лінія
Загальні дані
Тип	колонна двопрогінна мілкого закладення
Проєктна назва	Червоний хутір
Платформи
Кількість	2
Тип	берегові
Форма	прямі
Довжина	104,0 м
Будівництво
Дата відкриття	23 травня 2008 року
Архітектор(и)	Т. О. Целіковська, В. Л. Гнєвишев, Ю. О. Кравченко за участю К. В. Бадяєвої, А. П. Юхновського
Будівельник(и)	Київметробуд
Транспорт
Район міста	Дарницький
Виходи до	Старобориспільська вулиця, Вулиця Миколи Хвильового
Наземний транспорт	А 51, 63; Мт 503, 516
Інше
Час відкриття	5:52
Час закриття	23:57
Код станції	327

					ТЧ «Виноградар»

				ПК06+00	Маршала Гречка

				ПК4+45	Виноградар

				ПК3'+20	Варшавська

				ПК21+02	Мостицька


				ПК41+33	Сирець ^+зал

				ПК56+96	Дорогожичі
				ПК68+03	Герцена
					ССГ до ст. Глибочицька

				ПК83+71	Лук'янівська ^+M
				ПК100+18	Львівська брама

				ПК114+62	Золоті ворота ^+M

				ПК122+50	Палац спорту ^+M
					ССГ до ст. Хрещатик
					ССГ до ст. Майдан Незалежності
				ПК133+91	Кловська
				ПК147+27	Печерська
				ПК158+20	Звіринецька

				ПК177+40	Видубичі ^+зал ^+зал ^+авт

				ПК187+28	Теличка

					Південний міст через р. Дніпро

				ПК211+42	Славутич
				ПК219+34	Осокорки

				ПК233+02	Позняки
				ПК245+50	Харківська

				ПК256+93	Вирлиця
				ПК269+09	Бориспільська
					ТЧ-3 «Харківське»
				ПК280+04	Червоний Хутір

«Червоний Хутір»^[2] — 46-та станція Київського метрополітену, кінцева станція Сирецько-Печерській лінії, розташована після станції «Бориспільська». Відкрито 23 травня 2008 року. Назва — від найближчої історичної місцевості.

Конструкція

Конструкція станції — колонна двопрогінна, мілкого закладення з двома береговими платформами.

Колійний розвиток: Станція з колійним розвитком — пошерстний з'їзд у кінці лінії.

Третя в київському метрополітені станція берегового типу, на зразок «Вирлиці» та «Дніпра». Зал станції має збільшену висоту. По центру між коліями проходить ряд колон та технічна платформа для маневрових машиністів. Станція має асиметричні платформи. Платформа меншої ширини — у напрямку центру. Платформа в напрямку з центру — більшої ширини і має ряд колон. Станція має два касові вестибюлі, сполучені з виходами в підземні переходи. Касові зали мають широкі панорамні вікна, які дозволяють оглядати весь пасажирський зал станції. Північний вестибюль закритий з 2008 року через низький пасажиропотік. Наземні вестибюлі відсутні.

На станції застосовано низку рішень для людей з фізичними вадами. Запобіжна лінія на краю платформи виконана з жовтої керамічної рельєфної плитки, що дозволяє краще орієнтуватися людям з вадами зору. На станції встановлено дев'ять ліфтів-підйомників з рівня платформи на рівень касового залу і з підземного переходу — на поверхню.

Історія будівництва

Будівництво розпочалося у 2005 році після відкриття станції «Бориспільська». У квітні 2007 року київський міський голова Леонід Черновецький заявив, що будівництво станції має бути призупинено через можливий низький пасажиропотік, бо станція розташована на околиці міста, а «звірі на метро не їздять»^[3]. Та згодом, коли на 25 травня 2008 року було призначено позачергові вибори міського голови, було вирішено відкрити її за два дні до виборів^[4] Відкрили станцію до Дня Києва 23 травня 2008 року.^[5].

Розташування

Фактично, це єдина станція Київського метрополітену, розташована не в житловому масиві, а серед лісу. Поряд розташоване Харківське електродепо та кінцева зупинка кількох автобусів. Це забезпечує хоч малий, але стабільний пасажиропотік.

Пасажиропотік

Рік	2009	2011	2012	2013	2014	2015	2016	2017	2018
Пасажиропотік, тис. осіб/добу	5,2	5,0	4,8	4,9	4,6	4,3	4,3	4,6	4,8

Галерея

Платформа «до міста»
Платформа «з міста»
Назва на станційній стіні
Потяги метро на станції
Вихід
Виходи

Див. також

Список станцій Київського метрополітену.

Примітки

↑ Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 23 червня 2004 року № 1136 «Про найменування станцій метрополітену, що проектуються». [Архівовано з першоджерела 31 травня 2023.]
↑ У розпорядженні про найменування станції — «Червоний хутір».
↑ Korrespondent.net. Столичну станцію метро Червоний хутір законсервують (рос.). Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 22 серпня 2018.
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 травня 2008. Процитовано 21 травня 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ У Києві відкрили станцію метро «Червоний хутір»^{[недоступне посилання з червня 2019]}