Наприкінці XIX століття село Великий Окорськ належало до Торчинської волостіЛуцького повіту. У селі було 36 дворів та 299 мешканців[3]. Селянські землі становили 423 десятини, церковні — 4 десятини. Село належало родині Вітославських[3].
Станом на 1912 рік до парафії у Великому Окорську належало також село Малий Окорськ. Загальна кількість парафіян становила 322 чоловіки та 321 жінку. Священником був Стефан Адамович Качоровський, псаломником — Василь Павлович Левчук[5].
У складі Польської Республіки (1921-1939)
Згідно з путівником по Волині 1929 року, у селі знаходився старий шляхетський двір, що належав родині Рихлінських, гарний парк та дерев'яна католицька каплиця[6][7].
У складі УРСР
В радянський період у селі діяв колгосп імені Калініна, який обробляв 4,3 тис. га землі. Основний напрямок господарства включав вирощування зернових культур, цукрових буряків та м'ясо-молочне тваринництво. У селі функціонували восьмирічна школа, бібліотека та клуб[8].
Під час Другої світової війни 105 мешканців села брали участь у бойових діях, 54 з них загинули. На їхню честь у селі встановлено пам'ятник[8].
Православна церква Святого Архістратига Михаїла — дерев'яна, збудована у 1787 році на кошти парафіян[5]. При церкві з 1885 року діяла церковно-парафіяльна школа[5].
Римо-католицька каплиця — згадується у 1929 році як дерев'яна громадська каплиця[6][7].
Жертви радянських репресій
Гринчишин (Грищишин) Олександр Гнатович, 1897 року народження, уродженець села. Заарештований 28 березня 1940 року, звинувачений у належності до ОУН. Розстріляний 25 травня 1941 року у Луцьку[11].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 283 особи, з яких 137 чоловіків та 146 жінок.[12]
