Видубичі (станція метро)

Видубичі
Видубичі
	Київський метрополітен Сирецько-Печерська лінія
Загальні дані
Тип	колонна трипрогінна мілкого закладення
Проєктна назва	Правобережна, ; Наддніпрянське шосе, ; Наддніпрянська
Платформи
Кількість	1
Тип	острівна
Форма	пряма
Довжина	105,0 м
Ширина	11,1 м
Будівництво
Дата відкриття	30 грудня 1991
Архітектор(и)	Т. О. Целіковська
Художник(и)	О. А. Бородай, О. П. Бабак
Будівельник(и)	Київметробуд
Транспорт
Район міста	Голосіївський, Печерський
Виходи до	шосе Наддніпрянського, Столичного, ; Залізничного, ; вулиць Інженерної, Промислової, Будіндустрії, ; Набережно-Печерської дороги
Наземний транспорт	А 43, 43к, 54; Тр 15, 38; Мт (міські) 193, 567, 491, 520; Мт (приміські) 309, 310, 311, 313, 735, 738, 789, 811; з. п. Видубичі; з. п. Видубичі Трипільські
Інше
Час відкриття	5:42
Час закриття	0:15
Код станції	319

					ТЧ «Виноградар»

				ПК06+00	Маршала Гречка

				ПК4+45	Виноградар

				ПК3'+20	Варшавська

				ПК21+02	Мостицька


				ПК41+33	Сирець ^+зал

				ПК56+96	Дорогожичі
				ПК68+03	Герцена
					ССГ до ст. Глибочицька

				ПК83+71	Лук'янівська ^+M
				ПК100+18	Львівська брама

				ПК114+62	Золоті ворота ^+M

				ПК122+50	Палац спорту ^+M
					ССГ до ст. Хрещатик
					ССГ до ст. Майдан Незалежності
				ПК133+91	Кловська
				ПК147+27	Печерська
				ПК158+20	Звіринецька

				ПК177+40	Видубичі ^+зал ^+зал ^+авт

				ПК187+28	Теличка

					Південний міст через р. Дніпро

				ПК211+42	Славутич
				ПК219+34	Осокорки

				ПК233+02	Позняки
				ПК245+50	Харківська

				ПК256+93	Вирлиця
				ПК269+09	Бориспільська
					ТЧ-3 «Харківське»
				ПК280+04	Червоний Хутір

«Ви́дубичі» — 33-тя станція Київського метрополітену. Розташована на Сирецько-Печерській лінії між станціями «Звіринецька» і «Славутич». Відкрита 30 грудня 1991 року. Назва — від історичної місцевості Києва.

Конструкція

Конструкція станції — колонна трипрогінна мілкого закладення з острівною посадочною платформою.

Колійний розвиток: пошерстний з'їзд з боку станції «Славутич».

Зал станції з двох боків з'єднаний виходами до підземних вестибюлів. Один з низ заходить у підземний перехід під транспортною розв'язкою, інший — до залізничних платформ Видубичі, Видубичі Трипільські і автостанції «Видубичі». Наземні вестибюлі відсутні. Другий вихід відкритий у червні 2001 року.

Архітектура та оформлення

Колони станції облицьовані білим мармуром, колійні стіни — світло-бежевим мармуром. На шляхових стінах і в вестибюлях станції розміщені ромбоподібні панно на рослинну і народну тематику. Назви станції виконані з об'ємних літер шрифтом, стилізованим під старовинний. Стеля складено металевими сегментами; над платформами встановлені світлові лінії з вбудованих світильників. У кесонах перекриття розміщені алюмінієві пірамідальні конструкції, анодовані під золото. У липні 2001 року у зв'язку із збільшеними пасажиропотоками через створення пересадочного вузла на станції відкрито другий вихід. До цього часу він був побудований лише в конструкціях і закритий фальшстінкою.

У декорі станції використана емаль. Авторами розпису емаллю є митці — Олександр Бородай та Олександр Бабак. У Михайлівському Золотоверхому соборі є можливість побачити композицію «Страшний суд» — пензля Олександра Бородая, емальєрні твори якого неодноразово представляли Україну у різних країнах Європи, Канаді та США^[2].

У 2017 році інтер'єр станції використано у зйомках рекламного ролика Lacoste — Timeless^[3]