Роз'їзд № 6 (Україна)

п о р Дільниця Самар-Дніпровський — Покровськ

Легенда  Балівка  Нижньодніпровськ-Вузол вул. Спаська 163 Самар-Дніпровський  Берестин вул. Зіни Білої 161 161 км М18E105 р. Самара 159 159 км 155,6 156 км 149,3 Орлівщина 137,5 Мінеральна 132 132 км 125,7 Межерічі 121 121 км 119 119 км  Синельникове I р. Вовча Т 0422 114 Павлоград I  Лозова Т 2107 108,5 109 км р. Гніздка вул. Івана Сірка М30E50 103,3 Павлоград II 96 Богуславський 91 91 км 90,5 90 км 81 81 км 78,4 80 км 78 79 км Т 0427 р. Чаплина 72,1 73 км 68,5 Миколаївка-Донецька 55,8 Петропавлівка 38,6 Слов'янка Т 0428 р. Сухарева Балка 31 31 км Дніпропетровська область Донецька область р. Ковалиха 22 № 5 Придніпровська залізниця Донецька залізниця  Чаплине М18 0 Покровськ вул. Добропільська  Рутченкове – Дубове   Авдіївка

Роз'їзд № 6 — колишній зупинний пункт на залізничній лінії Постишеве (Покровськ) — Павлоград I (перегін Покровськ — роз'їзд № 5), на південний захід від села Гришине Покровського району.

Роз'їзд як зупинку пасажирських потягів було відкрито разом із залізницею у 1935 році. Станом на 1936 рік, тут робив зупинку пасажирський потяг № 66/65 Дніпропетровськ (Дніпро-Головний) — Постишеве: о 3:20 ночі потяг вирушав на Дніпропетровськ, о 21:58 — на Постишеве.

У 1937 році маршрут потягу було подовжено до Ясинуватої. Восени 1943 року радянські війська під час відступу вивели з ладу ділянку Павлоград — Красноармійське, і німецькі окупаційні війська визнали недоцільним її поновлення.

Попри те, що у другій половині 40-х років відповідна ділянка (а з нею — і роз'їзд № 6) фігурувала у радянських атласах залізниць, вона вважалася не діючою. Відновили її лише у 1957 році, але згадки про роз'їзд № 6 в документах за більш пізні періоди відсутні. Втім, станом на 60-ті роки в будці роз'їзду проживали родини залізничників^[1][2][3].

Це незавершена стаття про роздільний або зупинний пункт залізниці. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.