Інститутська вулиця (Київ)
Інститу́тська ву́лиця — вулиця у Печерському районі міста Києва, місцевість Липки. Пролягає від Ольгинської вулиці та алеї Героїв Небесної Сотні до Кловського узвозу. Прилучаються вулиці Банкова, Садова, Шовковична, Липська і Кріпосний провулок. ІсторіяВулиця виникла на початку XIX століття вздовж давнього, відомого від часів Київської Русі, Іванівського шляху[1]. На початку XIX століття, у зв'язку з забудовою місцевості, вулицю назвали Іванівською. У 1820-ті роки і до 1842 називалася Бегічевська вулиця, за прізвищем генерала Дмитра Бегічева, власника садиби в цьому районі. З 1842 року — Інститутська вулиця, назва походить від збудованого на вулиці в 1838—1842 роках Інституту шляхетних дівчат (згодом Жовтневий палац, тепер у його приміщенні — Міжнародний центр культури і мистецтв Федерації профспілок України). Побутувала також паралельна неофіційна назва — Дівоча вулиця. З 1919 року за більшовицької окупації мала назву вулиця 25 Жовтня[2], через дату Жовтневого перевороту 1917 року. Під час німецької окупації міста в 1942–1943 роках — Берлінерштрасе (нім. Berliner Str., укр. Берлінська) та Інститутська[3]. З 1944 року за повторної радянської окупації — вулиця Жовтневої революції[4]. Сучасну історичну назву вулиці було відновлено 1993 року[5]. Особливо відомою вулиця стала під час подій Євромайдану 18–20 лютого, коли на ній відбулися масові розстріли мирних протестувальників. З того часу вулицю інколи неофіційно називали вулицею Героїв Небесної сотні (до моменту виокремлення алеї Героїв Небесної Сотні[6][7]. 23 лютого 2014 року у Верховній Раді України зареєстровано проєкт постанови щодо перейменування вулиці на вулицю Героїв Небесної сотні[8] на честь загиблих учасників Євромайдану. Вздовж вулиці з'явилися пам'ятні знаки на честь загиблих героїв Євромайдану. У серпні 2014 року Київська міська державна адміністрація започаткувала громадське обговорення щодо перейменування Інститутської вулиці на вулицю Героїв Небесної Сотні[9]. 20 листопада 2014 року депутати Київської міської ради ухвалили рішення щодо перейменування частини вулиці від Майдану Незалежності до Ольгинської вулиці на алею Героїв Небесної Сотні[10]. Перейменована була саме та частина вулиці, де 20 лютого 2014 року відбулися наймасовіші вбивства мітингувальників. Під час російсько-української війни Інститутська й сусідні вулиці потерпали від ворожих повітряних ударів. На новорічне свято, 1 січня 2025 року, росіяни атакували урядовий квартал. Від уламків дрону зазнала пошкодження пам'ятка архітектури, будівля НБУ 1840—1842 років на Інститутській, 9[11]. Також були зруйновані вежа і верхні поверхи житлового будинку на Інститутській вулиці, 10/1. В одній із пошкоджених квартир після удару загинуло подружжя науковців[12][13][14][15][16][17]. ЗабудоваЗабудова вулиці почалася на початку XIX століття. Найбільшим домовласником був генерал Дмитро Бегічев, якому належала велика садиба та триповерховий будинок, в якому з 1834 року тимчасово розташовувався Київський університет. У 1838—1842 роках на території садиби з проєктом архітектора Вікентій Беретті були зведені інститут шляхетних дівчат та будинок-флігель для викладачів. Другий етап забудови вулиці припав на другу половину XIX — початок XX століття. Зокрема, були зведені будівлі біржі, банку, будинок генерал-губернатора (не зберігся). Житловий будинок № 15/5 зведений у 1934—1937 роках архітектором Йосипом Каракісом, будинок № 16 і № 20 зведені у 1935—1937 роках за проєктом архітектора Сергія Григор'єва, будинок № 10/1 у 1937—1941 роках. ОсобистостіУ будинку № 10 (не зберігся) народився російський радянський письменник Ілля Еренбург. У будинку № 20/8 проживали радянський партійний діяч Дем'ян Коротченко (1937—1941), профспілковий та державний діяч України Віталій Сологуб (1971—2003), радянський партійний діяч Дмитро Мануїльський, композитор Пилип Козицький (1943—1960), лікар-онколог Спіженко Юрій Прокопович (1950—2010). У будинку № 16 мешкали письменник і кінодраматург Олександр Левада (1954—1995), міністр закордонних справ УРСР Дмитро Білоколос (1966—1993), співак Анатолій Солов'яненко (1973—1999), літературознавець і фольклорист Микола Сиваченко (1968—1988) Будівлі і закладиДержавні установи:
Органи управління в освіті:
Громадські організації:
Спортивні товариства та федерації:
Благодійні фонди:
Диспансери:
Пам'ятки історії та архітектуриДержавний реєстр національного культурного надбання:
Державний реєстр нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення:
Меморіальні та анотаційні дошки
Вшанування пам'яті загиблих на вулиці Інститутській 18—20 лютого 2014Після завершення силового протистояння 18-20 лютого в наступні дні тисячі українців вийшли на Інститутську вулицю, щоб вшанувати пам'ять загиблих героїв Небесної сотні[18]. Вулицю було вистелено квітами, а згодом на вулиці почали з'являтися пам'ятники полеглим.
Див. такожПримітки
Посилання
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia