Біличі (Самбірський район)

село Біличі
Герб Прапор
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Самбірський район
Тер. громада	Старосамбірська міська громада
Код КАТОТТГ	UA46080150040059887
Основні дані
Засноване	1437
Населення	1263
Площа	3,86 км²
Густота населення	365,8 осіб/км²
Поштовий індекс	82070
Телефонний код	+380 3238
Географічні дані
Географічні координати	49°27′12″ пн. ш. 22°51′50″ сх. д. / 49.45333° пн. ш. 22.86389° сх. д. / 49.45333; 22.86389
Середня висота над рівнем моря	494 м
Водойми	р. Яблунька, п. Білич
Відстань до обласного центру	100 км
Відстань до районного центру	17 км
Найближча залізнична станція	Старий Самбір
Відстань до залізничної станції	17 км
Місцева влада
Адреса ради	82000, Львівська обл., Самбірський р-н, м. Старий Самбір
Карта
Біличі
Біличі
Мапа
Біличі у Вікісховищі

Бі́личі — село в Україні, у Старосамбірській міській громаді Самбірського району Львівської області. Населення становить 1263 осіб (2022 р.). Орган місцевого самоврядування — Старосамбірська міська громада.

У 1989 році назву села Білич було збільшено на одну літеру.^[1]

Біличі тягнуться зі сходу на схід майже на шість кілометрів, долішня частина лежить над річкою Яблунькою, горішня — над потоком Білич (ліва притока Яблуньки). Село зі всіх боків оточене горами. З півночі розташовані вершини: Ляхів (721 м), Менчиконя (636 м), Свинцір (635 м), з півдня — Свинний (756 м), Кобила (753 м) та інші.

Відстань до районного центру 17 км, до пожежної частини 18 км, лікарні 18 км, до обласного центру 100 км. Дороги з асфальтовим покриттям 8 км, дороги з твердим покриттям 6 км, ґрунтові дороги 1,5 км.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[2]:

Перша згадка про Біличі відноситься до 1437 року. В давнину це село мало ще назву — Воля Стрільбицька. У 1928 році тут мешкало 1518 осіб, серед яких 44 євреї. Тоді в селі була школа на 2 класи, у якій навчалося близько 100 дітей.

Територія населеного пункту 3696 га, під забудову та присадибні ділянки 343 га, орна земля 269 га, пасовища 250 га, громадські ліси 1427 га.

Осередки політичних партій: КУН.

• Заклади охорони здоров'я: ФАП.
• Школа початкова на 80 учнів.
• Школа неповна середня на 270 учнів.
• Народний дім на 100 місць.
• Спортивні майданчики — 2 шт.
• Бібліотека № 1, керівник Гомзяк Г. Й.
• Бібліотека № 2, керівник Паплик Г. М.
• Відділення зв'язку, керівник Розлуцька Л. М..

• Церква-каплиця Неуст. Матері Божої, побудована у 1990 році (конфесія — УГКЦ).
• Церква «Святого Архистратига Михаїла», побудована у 1905 році.
• Церква Чуда Архистратига Михаїла, побудована у 1946 році. Храмові свята: 19 вересня — Чудо Архистратига Михаїла та 21 листопада — Собор Архистратига Михаїла.
• 23 червня 2012 року Владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицький, здійснив душпастирські відвідини парафії с. Біличі. Священик та громада вірних запросили єпископа освятити наріжний камінь під будівництво майбутнього храму. 20 серпня 2017 року відбулося освячення храму^[3].

У селі є церква Святого Архистратига Михаїла, збудована 1905 року. Раніше на її місці стояла дерев'яна церква. З давніх часів вона була оточена високими кам'яними мурами з бійницями, які були зведені для захисту від татарських нападів. З часом церква втратила оборонне значення, а верхня частина мурів від старості почала поступово обвалюватися. Селяни вирішили розібрати верхню частину і використати її для фундаментів нової церкви. Коли довкола церкви залишався вже невисокий мур, селяни зрозуміли, що власними руками знищили давню пам'ятку. Було вирішено відновити мур. Але роботи відкладалися з року на рік, так що мур залишився невисоким. Поруч з новою церквою було вирішено звести нову дзвіницю. Коли рили яму для гасіння вапна, у землі знайшли багато безладно розкиданих людських кісток. Можливо, це були останки тих, хто загинув у боротьбі з татарами. Зі східного боку церкви можна побачити застряглий у стіні артилерійський снаряд часів першої світової війни. Він є мовчазним нагадуванням про те, що церква могла бути зруйнована ще 1914 року.

• Подолинський Василь Іванович — український громадсько-політичний діяч, публіцист.
• Дедуненко Ганна Іванівна — депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання.
• Носалевич Олександр Модестович — український оперний співак (бас-баритон).

• Визначні місця Старосамбірщини: Альбом / В. І. Шагала. — 1976—1977.
• Шагала В. Визначні місця Старосамбірщини: історичні, архітектурні та природні: візуальна історія від народного етнографа; самвидавні альбоми / В. Шагала // Пам'ятки України. — 2019. – № 5/6. – С. 15—78.
• Bilicz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 226. (пол.)

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• http://sts-mrada.gov.ua [Архівовано 22 березня 2022 у Wayback Machine.]
• https://decentralization.gov.ua/newgromada/4242/composition [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.