Розлуч

село Розлуч
Герб Розлуча Прапор Розлуча
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Самбірський район
Тер. громада	Турківська міська громада
Код КАТОТТГ	UA46080190190043124
Основні дані
Засноване	1511
Населення	1251
Площа	2.2 км²
Поштовий індекс	82512
Телефонний код	+380 3269
Географічні дані
Географічні координати	49°14′9″ пн. ш. 22°58′41″ сх. д. / 49.23583° пн. ш. 22.97806° сх. д. / 49.23583; 22.97806
Середня висота над рівнем моря	573 м
Водойми	Ясениця (притока Дністра)
Відстань до обласного центру	113 км
Відстань до районного центру	49 км
Місцева влада
Адреса ради	82500, Львівська обл., Самбірський р-н, м.Турка, пл.Ринок 26
Карта
Розлуч
Розлуч
Мапа
Розлуч у Вікісховищі

Ро́злуч — село в Україні, Турківської міської громади в Самбірському районі Львівської області. Населення становить 1268 осіб (у 1921 р. — 1251 особа). Орган місцевого самоврядування — Турківська міська рада.

Розташоване при трасі Н 13 Львів-Самбір-Турка-Ужгород.

Відстань до райцентру Турка — 15 км. У селі є залізнична станція на лінії Самбір — Турка.

На південний схід від села розташована гора Розлуч (932 м), неподалік від якої бере початок річка Дністер. Біля північної околиці села розташований заказник «Розлуч». Через село тече річка Ясениця (притока Дністра).

Село відоме з 1511 р. і колись називалось Борисова Воля. У документах XVI століття його називали ще інакше — Ровень (від назви тутешньої річки) або Розлуч (за назвою гори). Відтак у XVIII столітті назва Борисова Воля зовсім зникає.

У 1730 році селяни поскаржились до Самбірського комісарського суду на посесора, який захопив людське поле. Проте суд зайняв позицію пана.

З невеликим загоном опришків у Розлучі 1744 року побував Олекса Довбуш. Тож на його честь названо джерело в урочищі Бринівки — Довбушева Криниця.

У 1905 р. через село проклали залізничну колію, яка з'єднувала Львів з Ужгородом.

До Другої світової війни завдяки своєму розташуванню і кільком мінеральним джерелам село славилось як курорт. На північній околиці на схилі пагорба був влаштований досить великий трамплін для занять гірськолижним спортом.

У радянсько-німецькій війні на боці СРСР брали участь 135 селян, з них 37 загинули. Їм присвячено пам'ятний обеліск, встановлений у Розлучі 1967 року^[1].

Одразу після війни у межах примусової колективізації селян зігнано до тутешнього новоствореного відділення яворського радгоспу «Комсомолець». У радянські часи вся курортна інфраструктура занепала, і лише недавніми роками Розлуч почав відновлювати колишню славу відпочинкової місцини.

В селі проводила свої дитячі роки письменниця-емігрантка Софія Парфанович-Волчук.Софія Парфанович(1898-1968) народилась у Львові,але село Розлуч,де її батько,залізничний урядник, побудував літню хату,стало джерелом натхнення письменниці.Село їі його мешканці-бойки- описані в книгах Парфанович "Загоріла полонина.Бойківські оповідання"(1948 рік),"Під кичерою над потоком" та в інших.З 1944 року письменниця в еміграції.Померла в США. Поряд з Миколою Устияновичем,Іваном Франком,Юрієм Кмітем Софія Парфанович належить до найкращих письменників,що зображали в своїх творах Бойківщину.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[2]:

Дерев'яну церкву Різдва Пресвятої Богородиці спорудив у 1876 році майстер Гаврило Роман з села Багнуватого. Будівлю відновлювали 1923 року. Церква складається з трьох квадратних об'ємів. Вівтарем спрямована на схід. Увінчують храм основні зруби пірамідальні наметові верхи з п'ятьма заломами над навою і чотирма над вівтарем і бабинцем. Стіни вкриті вагонкою. Храм належить до ПЦУ^[3].

Дерев'яна каплиця німецьких колоністів 1901–1902 р. Будівля покинута, проте реставрована.

У радянські часи в селі діяло відділення радгоспу, у власності якого було 787 га сільгоспугідь, з них 385 га орної землі та 209 га пасовищ. Окрім того, у селі було власне лісництво.

Тут функціонує декілька будинків відпочинку, є два колишні піонерські табори, дві туристичні бази. Активно розвивається зелений туризм, є гірськолижний підйомник.

У селі є мінеральні джерела, зокрема типу «Нафтуся». Див. також: Джерело мінеральної води (Розлуч, №1), Джерело мінеральної води (Розлуч, №2), Джерело мінеральної води у Розлучі (содове).

Школа, інтернат на 80 осіб, бібліотека (6600 книг), два ФАПи, поштове відділення.

У населеному пункті розвинена туристична інфраструктура. Вона презентована готелем «Собінь», відпочинковий комплекс «Карпатський замок», туристичний комплекс «Карпати», на межі з селом Ясениця-Замкова туристична база «Бойківчанка», котедж «Карпатський».

Окрім того, для відпочинку у селі призначена пасіка «Медова»^[4].

• Розлуч (курорт)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Розлуч

• «Турківщина» (путівник). — Львів, видавництво «Камула»

• Офіційний сайт Розлуча [Архівовано 24 січня 2021 у Wayback Machine.]
• Храми Розлуча [Архівовано 16 лютого 2019 у Wayback Machine.]
• Каплиця німецьких колоністів (пізніше — костел св. Франциска Борджія) у Розлучі, 1901–1902 [Архівовано 30 квітня 2021 у Wayback Machine.]
• Rozłucz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 839. (пол.)
• Інформація про храми Турківського району на сайті РДА [Архівовано 6 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
• Погода в селі Розлуч [Архівовано 21 грудня 2011 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.