Білокриниччя
Білокрини́ччя — село в Україні, у Судилківській сільській територіальній громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення села становить 571 особи (2023). ГеографіяБілокриниччя розташоване у верхів'ї однієї з лівих приток річки Цвітоха. З'єднане з центром сільради асфальтованою дорогою. НазваБіла криниця з білою вапняковою водою, яка існує до цього часу і знаходиться в садку біля ставка. З неї б’є сильно джерело, через те криницю забили камінням, з цієї криниці зараз води ніхто не бере. За розповідями старих людей, якщо відкрити джерело, то вона може затопити все село. Село БІЛОКРИНИЧЧЯ належало до Заславський повіту, Суділівської волості, 27 км. від Заслава. В селі було 90 дворів. Михайлівська церква з 1856 р. на місці старої з 16-17 ст. У церкві переховувались церковні стародруки з 17-18 ст., школа церковно-приходська від 1886 р., цегельня. Настоятелем церкви від 1840 р. до 1888 р. був священник Федір Жадановський, людина дуже поступова, пам'ять про якого довгі роки заховувалась серед місцевих селян. Дворів 90. Велика земельна власність належала до поміщика Ясінського.[2] СимволікаЗатверджена 22 грудня 2021р. рішенням №9 XVI сесії сільської ради VIII скликання. Автори - В.М.Напиткін, А.В.Кучер. Герб є напівпромовистим. ГербУ зеленому щиті на одній лапі стоїть срібний лелека з чорним оперенням, який тримає в дзьобі срібний ланцюг з срібним відром. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Внизу картуша напис "БІЛОКРИНИЧЧЯ". Герб означає назву села, оскільки лелека з відром стилізовано символізують традиційну криницю - "журавель". ПрапорНа зеленому квадратному полотнищі на одній лапі стоїть білий лелека з чорним оперенням, який тримає в дзьобі білий ланцюг з срібним відром. ІсторіяУ 1906 році село Судилківської волості Ізяславського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 27 верст, від волості 4. Дворів 173, мешканців 863[3]. Цікаві факти1887 року в селі виявлено метеорит вагою 1900 г, який отримав від села назву «Білокриниччя»[4]. Персоналії
Примітки
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia