За період з 1952 до 2017 року було 29 голів, із них дванадцять було обрано після перших виборів до Європарламенту 1979 року. Двоє голів були жінками, більшість були з країн — старих членів Євросоюзу. Із січня 2012 року головою є Мартін Шульц.
Передвиборча агітація
10 січня 2017 року фаворитами в передвиборній гонці за місце президента Європарламенту, за інформацією VoteWatch Europe[2], було названо італійців — кандидатів від двох найбільших груп ЄвропарламентуДжанні Піттелла (група «Соціалістів і демократів») і Антоніо Таяні (Європейська народна партія)[3][4].
Перед виборами, 17 січня 2017 р. — лідер Альянсу лібералів і демократів за Європу Гі Вергофстадт відкликав свою кандидатуру на пост глави законодавчого органу ЄС. На думку експертів, він би міг стати компромісною фігурою для євродепутатів[3].
Правила обрання
Депутати Голову Європарламенту обирають таємним голосуванням абсолютною більшістю (50 % плюс один голос).
Перед другим та третім туром можна висувати нові кандидатури. Претенденти також можуть знімати свої кандидатури в ході цього процесу.
Якщо за три тури жоден з кандидатів не отримає абсолютної більшості голосів, то Голови Європарламенту обирається простою більшістю в четвертому і останньому турі з двох кандидатів, які отримали найбільшу кількість голосів в третьому турі. Якщо обидва кандидати набрали у четвертому турі однакову кількість голосів, то президентом Європарламенту обирається старший за віком[5].
Особливості виборів
Вперше за майже 40 років дві найбільші фракції не домовилися про призначення того чи іншого представника. В 2017 році настала черга керувати Європарламентом правоцентристу, однак соціалісти вирішили порушити традицію домовленої ротації й висунули свого кандидата.
На думку експертів, чашу терезів на виборах можуть схилити голоси фракції євроскептиків, співголовою якої є Найджел Фараж, один із найпалкіших прихильників Brexit[6].
Антоніо Таяні набрав найбільше голосів у перших двох турах виборів
Вибори
Перший тур
17 січня 2017 року 718 депутатів взяли участь у першому турі голосування. 35 бюлетенів були визнані не дійсними. Відповідно, для перемоги необхідно було отримати 342 голоси (50 %+1 голос). Однак, переможця не було виявлено.
Віце-президент групи Європейських консерваторів і реформістів Хельга Стейвенс отримала на свою підтримку 77 голосів, італійський депутат від групи Європейських об'єднаних лівих / Північних зелених лівих Елеонора Форенца — 50 голосів, депутат з Великої Британії від груп Зелених Джин Ламберт — 56 голосів і депутат з Румунії від групи «Європа для націй» Лоренцо Ребега — 43 голоси[7].
Результати голосів депутатів Європейського парламенту за кандидатів на Голову в першому турі (разом 718)
Другий тур, що проходив із 16 години (за київським часом), знову не визначив переможця. В ньому взяли участь 725 депутатів. 34 бюлетені були недійсними. 691 голос розподілився наступним чином: Найбільше голосів набрали все ті ж кандидати — Антоніо Таяні (287, або на 13 голосів більше) та Джанні Піттелла (200, або на 17 голосів більше).
Представник Європейських консерваторів та реформістів Хельга Стівенс набрала 66 голосів. Це на 11 — менше. Депутат від Європейських зелених Джин Ламберт — 51 (- 5 голосів). У Лаврентія Ребега набрано 45 голосів (+ 2), а у Елеонори Флоренца взагалі на 8 менше або — 42 голоси[8][9].
Очікувано, найбільше голосів набрали італійці — колишній заступник голови Єврокомісії та заступник голови Європарламенту, кандидат від фракції Європейської народної партії (Християнські демократи) Антоніо Таяні (291 голос) і голова фракції Прогресивний альянс соціалістів і демократів Джанні Піттелла (199 голосів)[11].
Вони і вийшли у четвертий тур виборів голови Європарламенту.
.svg){kind=small}
.jpg)
.svg){kind=small}
