Никодим (Барановський)
Митрополит Никоди́м (в миру Микола Миколайович Барановський; 15 травня 1975, село Гошів, Житомирська область) — архієрей УПЦ Московського патріархату[1], митрополит Сіверодонецький і Старобільський. Тезоімеництво в третю неділю за Великоднем (праведного Никодима). Життєпис4 жовтня 1995 року — призначений на посаду помічника завідувача богослужбової практики Київської Духовної Академії та Семінарії. 1996 рік — закінчив Київську духовну семінарію і поступив до Київської духовної академії. 10 грудня 1997 року — призначений викладачем Київської духовної семінарії. 11 квітня 2000 року — призначений проректором Київської духовної академії, архімандритом Митрофаном (Юрчуком) пострижений в ченці з іменем Никодим — на честь праведного. 15 квітня 2000 року — єпископом Вишгородським Павлом, намісником Києво-Печерської Лаври, рукопокладений в сан диякона. 27 квітня 2000 року — митрополитом Володимиром рукопокладений в сан пресвітера. З вересня 2000 року — призначений на посаду завідувача богослужбової практики Київської духовної академії та семінарії. До Великодня 2001 року — возведений у достоїнство ігумена. 2001 рік — призначений на посаду помічника інспектора Київської духовної академії та семінарії. 1 листопада 2001 року — на кафедрі літургічного богослов'я захистив дисертацію «Происхождение и историческое развитие Литургии в свете святоотеческое письменности и богословской литературы», отримав ступінь кандидата богослов'я. На Великдень 2005 року возведений в сан архімандрита. 2003 рік — член календарної комісії при видавничому відділі Київської митрополії УПЦ (МП). 6 червня 2007 року — секретар Білоцерковської Єпархії та настоятель кафедрального собору міста Біла Церква. 2007 рік — член Літургічно-богослужбової комісії для написання і редагування богослужбових текстів служб новопрославленим святим при Священому Синоді Української православної Церкви. В 2009 році — брав участь у Помісному соборі Російської православної церкви . 23 грудня 2010 року — постановою Священного Синоду Української православної Церкви (Московський патріархат) визначено бути єпископом Рокитнянським, вікарієм Білоцерківської єпархії.[2] 24 грудня 2010 року — в залі засідання Синоду в Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі відбулося наречення, а 25 грудня в трапезному храмі Лаври за Божественною літургією — архієрейська хіротонія. Хіротонію здійснив митрополит Київський і всієї України Володимир (Сабодан), митрополит Овруцький та Коростенський Віссаріон (Стретович); архієпископи Білоцерківський і Богуславський Митрофан (Юрчук), Львівський та Галицький Августин (Маркевич), Сарненський та Поліський Анатолій (Гладкий), Вишгородський Павло (Лебідь), Бориспільський Антоній (Паканич), Переяслав-Хмельницький Олександр (Драбинко); єпископи Уманський та Звенигородський Пантелеймон (Бащук), Шепетівський і Славутський Володимир (Мельник), Ніжинський та Прилуцький Іриней (Семко), Макарівський Іларій (Шишківський), Новокаховський та Генічеський Іоасаф (Губень) та Васильківський Пантелеймон (Поворознюк).[3] 20 липня 2012 року — призначений єпископом Ровеньківським вікарієм Луганської єпархії[4]. 5 січня 2013 року — призначений єпископом Сіверодонецьким та Старобільським[5]. 17 серпня 2015 року возведений у сан архієпископа [6]. 17 серпня 2019 року возведений у сан митрополита [7]. НагородиПримітки
Джерела
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
_%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC_%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%9A%D0%B8%D0%B5%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%B4%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B9_%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D0%B8_%D0%B8_%D1%81%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B8.jpg)
Portal di Ensiklopedia Dunia
