Королева Сербії, інтелектуалка, релігійна діячка та феміністка. Одна з найосвіченіших людей свого часу, значно впливала на політику. Заснувала першу на Балканах школу для дівчат, після якої знаходила вихованкам чоловіків та давала за кожною великий посаг. Створила лікарню у Барі, зводила монастирі, роздавала милостиню на регулярній основі. Перша жінка, канонізована Сербською православною церквою.
політична діячка, дипломатка, абатиса. Перша поетеса Сербії, вишивальниця ліричних творів золотом на теми материнської скорботи за втраченим немовлям, втрати коханої людини, поєднаних з утратами національними.
Середньовічна письменниця, філософ та полемістка, авторка утопічної трилогії «Книга про Град Жіночий», що полемізувала сексистські стереотипи сучасників і описувала перспективи вільного життя та професійної реалізації жінок
Гуманістична письменниця та лекторка, першою зробила проблеми жінок та жіночу дружбу центральною темою творчості. Захищала жіночу освіту, засуджувала домашнє насильство, досліджувала історію жінок Європи, свідчила життя сучасниць. Концептуалізувала партнерський шлюб як взаємоповагу, чесність і любов.
Реформаторка кальвіністського протестантизму, теологиня, абатиса. Закликала жінок до теології та духовенства. Epistre tres utile, «Дуже корисний лист»[a]Маргариті Наваррській (1539) агітував за більшу роль жінок у церкві, викликав скандал і заборону Женевою публікувати жінок до кінці 16 ст.
Ця стаття недостатньо ілюстрована. Ви можете допомогти проєкту, додавши зображення до цієї статті.
В іншому мовному розділі є повніша стаття Список феміністок та феміністів (). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.
Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті.
Письменниця. Авторка Idées antiproudhoniennes sur l'amour, la femme et le mariage на захист Жорж Санд, господиня прогресивного салону та журналу, захищала права жінок свідчити в суді та одружених — розпоряджатися продуктами своєї роботи.
Суфражистка, «мати соціальної роботи», визначна соціальна активістка, засновниця притулків для емігранток та їх дітей, президент Women's International League for Peace and Freedom.
Освітянка, одна з очільниць шведського суфражизму. Заснувала школу для вчительок. Очолювала комітети та делегації з жіночих прав до високопосадових та царствених осіб.
Одна з трьох найвідоміших піонерок шведського фемінізму; видавчиня, заснувала перший у Скандинавії журнал для жінок, асоціацію текстилю і дизайну, Асоціацію Фредріки Бремер. Одна з двох перших жінок у державному комітеті Швеції.
Педагог-феміністка, редакторка літературного журналу Pleiades; у 1893 заснувала першу асоціацію гречанок (Ergani Athena), а також школу для дівчаток у Румунії, писала біографічні скетчі про відомих гречанок для афінської Women's Newspaper.
Суфражистка, професор економіки, авторка численних праць; перша жінка, що викладала в німецькому університеті (Мангейму, з 1098 року), котрий нині видає щорічну премію її імені за студентські гендерні дослідження. З 1912 р. редагувала феміністський щорічник Jahrbuch der Frauenbewegung.
Мусульманський профемініст, ранній захисник прав жінок у єгипетському суспільстві. Відстоював несуперечність Корану і забезпечення всім жінкам базових прав людини.
Державна службовиця, трудова активістка (дитяча праця, умови в Китаї). В 1897—1921 головна інспекторка виробництва Її Величності. Дама-командорка Ордена Британської імперії.
Суфражистка, суфражетка; перша жінка-лікарка та жінка-хірург в Британії; співзасновниця першої лікарні з жіночим штатом; перша британська жінка, обрана до опікунської ради, перша очіниця Британської медичної школи та перша британська жінка-меркиня магістрату (м. Олдборо).
Ключова суфражистка США, соціальна реформаторка, антирасистка, просвітниця, виступала проти рабства. Зіграла центральну роль у русі за жіноче виборче право. Учасниця численних правозахисних організацій.
Перша жінка-лікарка у Швеції, попри відсутність формальної освіти, законно оперувала задовго до дозволу жінкам навчатись медицині в університетах у 1870 (перша лікарка з освітнім ступенем — Кароліна Відерстрьом).
Суфражистка та письменниця; очолювала морську Women's Christian Temperance Union, National Council of Women of Canada та Local Council of Women of Halifax. За численні форми соціального активізму відзначена Георгом IV.
Феміністська письменниця та активістка, піонерка та засновниця іспанського феміністського руху. Перша жінка, що отримала право вступити до університету в Іспанії.
Письменниця, сатирикиня, піонерка іранського жіночого руху, заснувала першу школу для дівчаток. У Ma'ayeb al-Rejal (Failings of Men, 1895) вперше задекларувала права жінок в історії сучасного Ірану.
Архітекторка, містопланувальниця, соціалістка, утопістка. Вплинула на концепти мінімальної зарплати, соціальної безпеки, доступного житла, добробуту та громадського здоров'я
Критикиня кастової системи, заснувала школу для дівчат, ініціативу повторного шлюбу для вдів, притулок для вдів вищої касти та притулок для дівчаток-немовлят для запобігання дитячому феміциду
Соціальна активістка, аболіціоністка, суфражистка, організаторка 1848 Women's Rights Convention, співзасновниця National Woman Suffrage Association та International Council of Women
Ораторка, організаторка першої National Women's Rights Convention, засновниця Woman's Journal, перша зареєстрована американка, що зберегла своє прізвище після одруження
Emily Howard Stowe
Канада
1831
1903
Лікарка, захисниця включення жінок у професійну медичну спільноту, засновниця Canadian Women's Suffrage Association
Одна з лідерок Women's Voting Rights Movement за 19-ту поправку у 1910-х; засновниця National Woman's Party, ініціаторка Silent Sentinels та 1913 Women's Suffrage Parade, авторка Equal Rights Amendment
Організаторка Mubarrat Muhammad Ali (соціальна допомога жінкам), Union of Educated Egyptian Women та Wafdist Women's Central Committee, засновниця та президент Egyptian Feminist Union
Феміністська письменниця, авторка культового твору Своя кімната, що поставив неоплачуваної роботи як перепони для кар'єрної самореалізації жінок (на прикладі літератури)
Активістка, адвокатка, суддя, лареатка Нобелівської премії за діяльність з захисту прав жінок, дітей і біженців (перша іранка та жінка-мусульманка, удостоєна нагороди)
Визначна феміністка кінця XX ст. Письменниця («Жінка-євнух» (1970), «Секс і доля: політика народжуваності», «Зміни: жінка, старіння і менопауза», «Дружина Шекспіра», «Уся жінка»), дослідниця англійської літератури, журналістка.
Індійська соціальні активістка, голова та засновниця Prajwala (організація допомоги жінкам, дівчатам та трансгендерним людям, що постраждали від торгівлі людьми в пошуку шелтеру, освіти та працевлаштування
Пост-структуралістський філософ (семіологія), літературознавиця і літературний критик, психоаналітик, новелістка. Авторка понад 30 книг (Сили жаху, Чорне сонце: депресія та меланхолія, Час жінок, трилогії ЖІночий геній). Засновниця комітету Премії Сімони де Бовуар.
Екоактивістка та політична діячка. У 1970-х започаткувала еко-рух «Зелений пояс», що займався і правами жінок. Перша африканська жінка-лауреатка Нобелівської премії миру. член Парламенту та помічниця Міністра Охорони Навколишнього середовища (2003—2005).
Найуспішніша мисткиня в історії музики: поп-співачка, акторка, продюсерка, кінорежисерка, активістка благодійних та правозахисних організацій, секс-позитивна феміністка, багаторазова рекордсменка Книги Гінесса.
З початку 1960-х — лідерка міжнародного фемруху, ключова учасниця американського. Анти-порнографічна феміністка; поетка, акторка, політичний теоретик, журналістка. Її антологію «Sisterhood Is Powerful» (1970) вважають одним з рушіїв другої хвилі фемруху у США.
Студентська лідерка в Title IX та руху уваги до зґвалтувань у кампусах, засновниця національної організації Student Coalition Against Rape; авторка книг, примітних реалістичним зображенням персонажів з розладами соціального розвитку
Elizabeth Anne Reid
Австралія
1942
–
World's first advisor on women's affairs to a head of state (Labour Prime Minister Gough Whitlam and active on women's development for the UN; also prominent in HIV activism
Адвокатка, журналістка, лекторка. Запустила сайт Women In Iran (2002). Захищала в судах феміністок, боролася з забиванням камінням (Stop Stoning Forever), забороною відвідувати стадіони, за їжу для жінок та дітей після землетрусу в Бамі. Співавторка Crime and Impunity: Sexual Torture of Women in Islamic Republic Prisons.
↑Fine, Jr., John V. A. (1994). The late medieval Balkans: a critical survey from the late twelfth century to the Ottoman Conquest. Ann Arbor: University of Michigan Press. с. 220. ISBN9780472082605.
↑Gavrilović, Zaga (2006), Women in Serbian politics, diplomacy and art at the beginning of Ottoman rule, у Jeffreys, Elizabeth M. (ред.), Byzantine style, religion, and civilization: in honour of Sir Steven Runciman, New York: Cambridge University Press, с. 78—79, ISBN9780521834452.
↑Mansingha, Mayadhar (1962). History of Oriya literature. New Delhi: Sahitya Akademi. OCLC3713900.
↑Agrippa, Heinrich Cornelius (1996) [1529]. Declamatio de nobilitate et praecellentia foeminei sexus [Declamation on the Nobility and Preeminence of the Female Sex] (French) . Chicago: University of Chicago Press. ISBN9780226010601. Online. [Архівовано 17 січня 2019 у Wayback Machine.]
↑de Gournay, Marie (1989) [1622]. Egalité des hommes et des femmes [The equality of men and women] (French) . Paris: Côté-femmes éditions. ISBN2907883097.
↑Hutner, Heidi (1993). Rereading Aphra Behn: history, theory, and criticism. Charlottesville: University Press of Virginia. ISBN9780813914435.
↑Engberg, Kathrynn (2010). The right to write: the literary politics of Anne Bradstreet and Phillis Wheatley. Lanham, Maryland: University Press of America. ISBN9780761846093.
↑Göransson, Elisabet (2006). Letters of a learned lady: Sophia Elisabeth Brenner's correspondence, with an edition of her letters to and from Otto Sperling the younger. Stockholm: Almqvist & Wiksell. ISBN9122021574.
↑Bénassy-Berling, Marié-Cécile (1982). Humanisme et religion chez Sor Juana Inés de la Cruz: la femme et la culture au XVIIe siècle (French) . Paris: Editions hispaniques Publications de la Sorbonne. ISBN2853550001.
↑Hilden, Adda; Nørr, Erik (1993). Lærerindeuddannelse: lokalsamfundenes kamp om seminariedriften [Teacher training: local communities' struggle for colleges] (Danish) . Odense, Denmark: Odense Universitetsforlag. ISBN8774928848.
↑Mortensen, B.M.E. (1953), Thorild, Thomas, у Steinberg, Sigfrid H. (ред.), Cassell's Encyclopedia of World Literature, London: Cassell, OCLC874557477.
↑Sjogren, Asa Karlsson (2009). Voting Women Before Women's Suffrage in Sweden 1720-1870. У Sulkunen, Irma; Nevala-Nur, Seija-Leena; Markkola, Pirjo (ред.). Suffrage, Gender and Citizenship: International Perspectives on Parliamentary Reforms. Cambridge Scholars Publishing. с. 57—58. ISBN9781443803014.
↑[Anna Bayerová, first Czechoslovakian woman-physician]. Cas Lek Cesk. 91 (21): 639. 23 травня 1952. PMID14390242. {{cite journal}}: |url-access= вимагає |url= (довідка)
↑2003 (reprint). Times Guide to the House of Commons, 1929, 1931, 1935, Politico's, London. ISBN 1-84275-033-X
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 31 липня 2018. Процитовано 3 червня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Grever, Maria (1994). Strijd tegen de stilte. Johanna Naber (1859–1941) en de vrouwenstem in geschiedenis(нід.). Hilversum Verloren. с. 31. ISBN90-6550-395-1. Lettre a M. Alexandre Dumas fils au sujet de son livre l'Homme-femme (1872)
↑Lehrer, Natasha. Helen Bentwich. Jewish Women's Archive. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 січня 2016.
↑Jeanne Bouvier, Mes Mémoires, ou, 59 années d'activité industrielle, sociale et intellectuelle d'une ouvrière, La Découverte/Maspero, 1983 (in French)
↑Waalkens, Marijke (13 січня 2014). Vos, Roosje (1860-1932). Huygens ING (Dutch) . University of Groningen, Groningen, The Netherlands: Digitaal Vrouwenlexicon van Nederland. Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 1 березня 2017. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
↑Cano, Gabriela (September 1993). Adelina Zendejas: arquitecta de su memoria [Adelina Zendejas: architect of her memory]. Debate Feminista (Spanish) . Mexico City, Mexico: Metis Productos Culturales S.A. de C.V. 8: 387—400. ISSN0188-9478. Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 8 березня 2018.
↑Full title (in French):Epistre tres utile, faicte ey composee par une femme chrestienne de Tornay, envoyee a la Royne de Navarre, seur de Roy de France, contre les Turcz, Juifz, Faux crestiens, Anabaptists et Lutheriens (English: A very useful epistle, made and composed by a Christian woman of Tournai, sent to the Queen of Navarre, sister of the King of France, against the Turks, Jews, False Christians, Anabaptists and Lutherans).
.jpg)
.svg){kind=small}
.jpg)
.JPG)
_b_053.jpg)
.png)
.svg){kind=small}
_A.jpg)
_-_Nordiska_Museet_-_NMA.0041102.jpg)
.jpg)
.png)
.jpg)
_(cropped).jpg)
.jpg)
_(cropped_2).jpg)
.jpg)
.svg){kind=small}
