Розвинуто (в основному за кордоном) чисельні окремі феміністичні дисципліни, у котрих експертки в інших галузях науки та практики застосовували феміністичні техніки та принципи до своїх предметних областей. Перелік галузей не є вичерпним і постійно зростає, єдиною зі сталих ознак маючи міждисциплінарність. Найбільш об'ємні із напрацювань феміністичної теорії включають такі дисципліни:
Феміністична психологія (критика андроцентричних підходів мейнстрімної психології до XX століття). Феміністична психологія критикує факт того, що історично психологічні дослідження провадилися з чоловічої перспективи, з прийняттям за норму чоловіка. Це психологія, зорієнтована на принципи та цінності фемінізму. Вона досліджує соціальні структури та гендер, а також те, як на жінок впливають пов'язані з ним проблеми.
Феміністична історія (досліджує роль жінок у світовій історії та перепони на шляху її висвітлення. Також стрімко розвиваються такі області, як феміністична археологія та антропологія). Феміністична історія — це перепрочитання історії з жіночої перспективи. Мета феміністичної історії — дослідити та освітити жіночу думку на історію через нове дослідження письменниць, мисткинь, філософинь тощо, аби відкрити та продемонструвати значущість жіночих голосів та виборів у минулому. Феміністична історія намагається змінити природу історії, включаючи гендер в усі аспекти історичного аналізу, а також переглядаючи історію крізь критичну феміністичну оптику. Джилл Меттьюз (Jill Matthews) стверджує, що «мета цієї зміни є політичною: підважити практики історичної дисципліни, що применшували та утискали жінок, та створити практики, які нададуть жінкам автономію і простір для самовизначення».
Хоча феміністичний аналіз може бути застосовано до будь-яких явищ дійсності, виділяються теми, пропрацьовані традицією феміністичної критики більш ретельно. В подібному фокусі знаходяться:
Інтерсекційність — аналіз систем взаємопов'язаних систем розділення, дискримінації та утиску (таких, наприклад, як стать, сексуальність, клас, раса, національність, стан здоров'я, доступ до ресурсів, мова, релігія тощо), що перетинаються та створюють множинні тиски та привілеї).
↑Brabeck, M. and Brown, L. (with Christian, L., Espin, O., Hare-Mustin, R., Kaplan, A., Kaschak, E., Miller, D., Phillips, E., Ferns, T., and Van Ormer, A.) 'Feminist theory and psychological practice [Архівовано 9 червня 2018 у Wayback Machine.]', in J. Worell and N. Johnson (eds.) Shaping the future of feminist psychology: Education, research, and practice (Washington, D.C.: American Psychological Association, 1997), pp.15-35
↑Gilligan, Carol, 'In a Different Voice: Women's Conceptions of Self and Morality' in Harvard Educational Review (1977)
↑Lerman, Hannah, Feminist Ethics in Psychotherapy (Springer Publishing Company, 1990) ISBN 978-0-8261-6290-8
↑Pollock, Griselda. Looking Back to the Future: Essays on Art, Life and Death. G&B Arts. 2001. ISBN 90-5701-132-8
↑de Zegher, Catherine. Inside the Visible. Massachusetts: MIT Press 1996
↑Armstrong, Carol and de Zegher, Catherine. Women Artists at the Millennium. Massachusetts: October Books / MIT Press 2006. ISBN 0-262-01226-X
↑Arnold, Dana and Iverson, Margaret (Eds.). Art and Thought. Blackwell. 2003. ISBN 0-631-22715-6
↑Florence, Penny and Foster, Nicola. Differential Aesthetics. Ashgate. 2000. ISBN 0-7546-1493-X
В іншому мовному розділі є повніша стаття Feminist theory(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.
Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
