18-й піхотний полк (Австро-Угорщина)

18-й Богемський піхотний полк «ерцгерцог Леопольд Сальватор»
На службі	1682–1918
Країна	Священна Римська імперія →  Австрійська імперія →  Австро-Угорщина
Вид	Сухопутні війська
Тип	піхота
Штаб–квартири	Градець-Кралове (1891; 1910—1914), Терезін (1899), Оломоуць (1899—1906), Бруніко (1907—1909)
Оборонець	Ерцгерцог Леопольд Сальватор
Кольори
Марш	18er-Reisinger-Marsch (Regimentsmarsch des k.u.k. böhmisches IR. Nr. 18) на YouTube
Війни/битви	Австро-турецькі війни, Семирічна війна, Наполеонівські війни, Угорська революція (1848—1849), Австро-італо-французька війна, Австро-італійська війна (1866), Окупація Боснії і Герцоговини, Перша світова війна
Командування
Визначні командувачі	Фрідріх Австрійський, герцог Тешенський

18-й Богемський (чеський) піхотний полк «ерцгерцог Леопольд Сальватор»(нім. k.u.k. Böhmisches Infanterieregiment Nr. 18, IR. 18) — піхотний полк Спільної армії Збройних сил Австро-Угорщини.

Полк було створено 1 квітня 1682 року едиктом імператора Леопольда I під назвою Лотарингзький піший полк (нім. Lothringen zu Fuß). Чисельність полку складала 2300 військовослужбовців. В 1769 р. полку присвоєно номер 18.

Штаб–квартири: Яромерж (1873), Градець-Кралове (1891; 1910—1914), Терезін (1899), Оломоуць (1899—1906), Бруніко (1907—1909). Округ поповнення: Градець-Кралове (№ 18), на території 9-го армійського корпусу.^[1][2]

Під час Першої світової війни полк брав участь в битвах з росіянами протягом 1914–1915 рр., зокрема, в Галицькій битві та Горлицькому прориві. Брав участь у Третій битві при Ізонцо.

• 1-й батальйон (1903—1906: Оломоуць; 1907: Лієнц; 1908—1909: Бруніко; 1910—1914: Градець-Кралове);
• 2-й батальйон (1903—1909: Градець-Кралове; 1910—1914: Невесинє);
• 3-й батальйон (1903—1906: Оломоуць; 1907—1909: Нідердорф; 1909—1914: Градець-Кралове);
• 4-й батальйон (1891: Білеча; 1903—1906: Оломоуць; 1907—1909: Бруніко; 1910—1914: Градець-Кралове).

Національний склад (1914):

• 75 % — чехи;
• 23 % — німці;
• 2 % — інші національності.^[1][2]

• 1682—1698: Леопольд I, герцог Лотарингії;
• 1698—1705: Йозеф Лотарингський;
• 1705—1706: Йоганн Адам фон Ветцель;
• 1706: Йоганн Ернст Гофман фон Ейдліц;
• 1707—1714: Франц Ксавер граф Зонненберг і Гайндль;
• 1714—1716: Йоганн Дамьян, герцог Сікінгенський;
• 1716—1719: Йоганн Герман фон Нессельроде;
• 1719—1742: Фрідріх Генріх фон Зекендорф;
• 1742—1773: Ернст Дітріх Грабе, маршал Бурггольцхаузена;
• 1773—1791: Якоб Фрідріх фон Брінкен;
• 1791—1808: Патрік Ерл Стюарт;
• 1808—1809: Костянтин Д'Аспре;
• 1821—1840: фельдцейхмейстер Венцель Алоїз фон Ліліенберг;
• 1840—1848: фельдмаршал-лейтенант Максиміліан Райзінг фон Райзінгер;
• 1848—1892: великий князь Костянтин Романов;
• 1892—1918: ерцгерцог Леопольд Сальватор.

Іншими почесними шефами були:

• 1849—1853: генерал кавалерії Ойген Ісідор фон Фалькенгайн;
• 1853—1868: генерал кавалерії Карл Перглер фон Перглас.

• 
  Леопольд I, герцог Лотарингії
• 
  Великий князь Костянтин Романов
• 
  Генерал кавалерії Ойген Ісідор фон Фалькенгайн
• 
  Ерцгерцог Леопольд Сальватор

• 1859—1873: полковник Карл Хервай фон Кірхберг;
• 1873: полковник Адольф Тейтшенбах фон Еренруе;
• 1879: полковник Теодор фон Ріш;
• 1879—1882: полковник Фрідріх Австрійський, герцог Тешенський;
• ?–1891: полковник Йозеф фон Калівода;
• 1892–?: полковник Гуго Шеріау;
• ?–1899: полковник Густав фон Віттіх;
• 1899—1902: полковник Едуард фон Сіберт;
• 1902—1905: полковник Карл Санднер фон Зендбург;
• 1905—1908: полковник Камілло Ребенштейнер фон Бланкенфельд;
• 1908—1912: полковник Густав фон Мальцер;
• 1912—1914: полковник Франц Отахаль фон Оттенгорст;

В 1891 році полк входив в склад 20-ї піхотної бригади 10-ї піхотної дивізії, а 4-й батальйон був в розпорядженні 6-ї гірської бригади 18-ї піхотної дивізії.

В 1899 році полк підпорядковувався 57-й піхотній бригаді 29-ї піхотної дивізії. З 1899 по 1906 рр. перебував у складі 10-ї піхотної бригади 5-ї піхотної дивізії, а 2-й батальйон в 58-ї піхотнії бригаді 29-ї піхотної дивізії.

• 
  Полковник 18-го піхотного полку
• 
  Мундир оберлейтенанта 18-го піхотного полку

• Військове кладовище № 4 в Грабі;
• Військове кладовище № 58 в Присліпі;
• Військове кладовище № 138 в Боґоньовиці;
• Військове кладовище № 139 в Турсько.

1. ↑ ^{а б} k.u.k. Infanterieregimenter. www.mlorenz.at. Процитовано 25 липня 2022.
2. ↑ ^{а б} IR 18 | kuk XIV. Korps "Edelweiss" (de-DE) . Процитовано 25 липня 2022.