22-й піхотний полк (Австро-Угорщина)

22–й Далматинський піхотний полк
На службі	1703–1918
Країна	Священна Римська імперія →  Австрійська імперія →  Австро-Угорщина
Вид	Сухопутні війська
Тип	піхота
Кольори
Війни/битви	Австро-турецькі війни Семирічна війна Наполеонівські війни Угорська революція (1848—1849) Австро-прусська війна Перша світова війна
Почесне найменування	Далматинський

22–й Далматинський піхотний полк (нім. Dalmatinisches Infanterie-Regiment Nr. 22, IR. 22) — піхотний полк Спільної армії Збройних сил Австро-Угорщини.

Полк було створено в 1703 році. До 1915 року полк називався 22–й Далматинський піхотний полк «Фон Лаці» (нім. Dalmatinisches Infanterie Regiment «von Lacy» Nr. 22).

Брав участь у австро-турецьких та Наполеонівських війнах, Семирічній та Австро-італо-прусській війні, а також у придушенні Угорського повстання.

Полк бився на Італійському фронті Першої світової війни, брав участь в другій, третій^[1], шостій битві при Ізонцо. 7 серпня 1916 р. 2–й батальйон 22–го полку атакував італійське містечко Саботіно, але потрапив в оточення під Сан-Мауро. Батальйон відбивав атаки італійців, доки не закінчилися боєприпаси, і лише потім здався. Командир батальйону, підполковник Станіслав Турудія був прийнятий особисто командувачем 3–ї італійської армії герцогом Аостським Еммануїлом Філібертом і за виявлені бойові якості отримав право зберігати у себе іменну зброю. В десятій битві при Ізонцо 22–й полк відбивав атаки 60–ї італійської піхотної дивізії.^[1]

Штаб–квартири: Дубровник (1873, 1878), Горіція (1874), Котор (1887), Кастельнуово (1888–1899). Округ поповнення: Спліт (№22), на території 16–го армійського корпусу.

• 1-й батальйон (1899: Кастельнуово; Синь);
• 2-й батальйон (1899: Спліт; Задар);
• 3-й батальйон (1899: Будва; Кастельнуово);
• 4-й батальйон (1899: Кастельнуово; Тиват).

Національний склад (1914):

• 82 % — хорвати, серби, сербо–хорвати;
• 18 % — інші національності.^[2]

• 1851–1870: герцог Фрідріх–Август Нассау–Узінген;
• 1871–1888: барон фон Вебер;
• 1888–1918: граф фон Лаці.^[2]

• 1859–1865: полковник Йосиф Коппі;^[3]
• 1865–1873: полковник Едуард Ерхардт;^[4]
• 1873–1879: полковник Карл Белльмонд;
• 1879: полковник Людвіг Янський;^[5]
• 1903: полковник Раймунд Доманський;
• 1904–1905: полковник Віктор фон Хуепах цу Рід, Циммерлен унд Хазельбург;
• 1906–1907: полковник Душан Велебіт;
• 1908–1911: полковник Алоїз Вацек;^[6]
• 1912–1913: полковник Фелікс Адріан;
• 1914: полковник Рудольф Штрайт.^[7]

Станом на 1899 р. полк (без 2го батальйону) входив до складу 94–ї піхотної бригади, а 2–й батальйон підпорядковувався генералу, приписаному до військового штабу Зара.

• 
  Лейтенант 22–го піхотного полку в парадній формі
• 
  Мундир лейтенанта 22–го піхотного полку

1. ↑ ^{а б} 1956-, Simić, Marko, (1996). Po sledeh soške fronte. Mladinska knj. ISBN 86-11-14071-0. OCLC 44443926.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з посиланнями на джерела із зайвою пунктуацією (посилання)
2. ↑ ^{а б} k.u.k. Infanterieregimenter. www.mlorenz.at. Процитовано 4 травня 2023.
3. ↑ Regimental Commanders 1859. www.austro-hungarian-army.co.uk. Процитовано 4 травня 2023.
4. ↑ Regimental Commanders 1865. web.archive.org. 14 грудня 2018. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 4 травня 2023.
5. ↑ Austro-Hungarian Army - Regimental Commanders 1879. web.archive.org. 3 лютого 2012. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 4 травня 2023.
6. ↑ Austro-Hungarian Army - Regimental Commanders 1908. web.archive.org. 3 лютого 2012. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 4 травня 2023.
7. ↑ Infanterieregimenter der ö.u. Armee 1914. www.weltkriege.at. Процитовано 4 травня 2023.