26-й піхотний полк (Австро-Угорщина)

26-й Угорський піхотний полк Шрайбера
26-й Угорський піхотний полк Шрайбера
	Печатка командування 26-го піхотного полку (1852—1910)
На службі	1717—1918
Країна	Священна Римська імперія →; Австрійська імперія →; Австро-Угорщина
Вид	Сухопутні війська
Тип	піхота
Штаб	Дьєр
Оборонець	Віктор Шрайбер
Кольори
Марш	угор. „Csebogár-Induló“ (комп. Герман Достал)
Річниці	31 жовтня, в річницю битви під Кальдьєро (1805)
Війни/битви	Австро-турецькі війни; Семирічна війна; Наполеонівські війни; Угорська революція (1848—1849); Австро-італо-французька війна; Австро-прусська війна; Перша світова війна;
Почесні найменування	Угорський

26-й Угорський піхотний полк Шрайбера (нім. k. u. k. Ungarisches Infanterie Regiment „Schreiber“ Nr. 26) ― піхотний полк Спільної армії Збройних сил Австро-Угорщини.

Історія

Полк був сформований в 1717 році під назвою Піхотний полк Анспах (нім. Infanterie-Regiment Anspach).^[1]

Штаби полку: Чеські Будейовиці (1873), Відень (1902), Дьєр (1903—1914). Округ поповнення: Естергом (№ 26), на території 5-го армійського корпусу.^[2]

Полкове свято відзначалося 31 жовтня, в річницю битви під Кальдьєро (1805).^[3]

Бойовий шлях

Брав участь в Наполеонівських війнах, Семирічній війні, Австро-прусській війні, в придушені Угорської революції (1848—1849).

Під час Першої світової війни, полк воював в складі 1-ї армії проти італійців під Ізонцо, також під Любліном. Відбивав контратаку росіян під Пйотрковом. В часі Великодньої битви 1915 року, серед запеклих боїв, вони захищали Черешенські висоти.

В прориві під Горлицями полк завдав допоміжного удару на другорядному театрі бойових дій, а потім зустрів контратаку росіян на своїй ділянці біля Вісли. Під час Брусилівського наступу полк зміг утримати призначену ділянку місцевості лише ціною найбільших жертв, з 50-відсотковими втратами. У липні 1917 року полк брав участь у відбитті атаки Керенського, перебував в Лукавці в складі 2-ї армії, а потім був відправлений на італійський фронт у складі 11-ї армії. Підрозділ брав участь у битві при Асіаго.

Склад

1-й батальйон (1903―1905: Рогатиця; 1906―1914: Дьєр);
2-й батальйон (1903―1914: Дьєр);
3-й батальйон (1903―1914: Естергом);
4-й батальйон (1903―1914: Дьєр).

Національний склад (1914):

53 % — угорці;
38 % — словени;
9 % — інші національності.^[2]

Почесні шефи

1717―1723: принц Карл Вільгельм Фрідріх;
1724―1736: фельдмаршал-лейтенант Генріх Фрайгер фон Мюффлінг;
1737―1750: фельдмаршал-лейтенант, граф Миколай Грюнне;
1751―1775: фельдцейхмейстер, граф Португало Антоніо Конде де Пуебла;
1776―1785: фельдцейхмейстер Франц Карл Фрайгер фон Ріссе;
1786: генерал-майор Йозеф Фрайгер де Берберек Аллвінці;
1786―1789: фельдцейхмейстер, граф Річард Д'Алтон;
1790―1802: фельдцейхмейстер Вільям Фрайгер фон Шредер;
1803―1813: фельдцейхмейстер Людвіг, принц Гогенлое-Бартенштейн;
1814: фельдцейхмейстер Вільгельм V Оранський;
1815―1840: фельдцейхмейстер Віллем I, перший король Нідерландів, великий герцог Люксембурзький;
1841―1843: король Вільгельм;
1844―1851: генерал-майор, ерцгерцог Фердинанд Карл Віктор Австрійський-Есте;
1852―1910: генерал-фельдцейхмейстер, великий князь Михайло Романов;
1910―1918: фельдцейхмейстер Віктор Шрайбер.

Другі почесні шефи:

1814―1815: фельдцейхмейстер Людвіг, принц Гогенлое-Бартенштейн;
1815―1817: фельдмаршал-лейтенант Йозеф фон Пфанцельтер;
1819―1844: фельдцейхмейстер Йоганн Філіп Фабер фон Еренбрайтштайн;
1844―1852: фельдмаршал-лейтенант Антон Шик фон Зігенбург;
1853―1887: фельдмаршал-лейтенант Йоганн фон Сьюзен.^[3]

Командування

1859, 1865: полковник Георг барон фон Вальдштеттен;^[4]^[5]
1873: полковник Філіп Грюнне;
1879: полковник Йоганн Фрайгер Абель фон Ліліенберг;^[6]
1903: полковник Едуард Ріттер фон Швейцер;
1904―1905: полковник Франц Маренці фон Тальюно і Талгейт, маркграф Вал Оліола Фрайх фон Маренцфельдт та Шенек;
1906―1909: полковник Йозеф фон Вебер;^[7]
1911―1913: полковник Йозеф Марк;
1914: полковник Лівій Борота фон Трстениць;^[2]^[8]

Підпорядкування

У 1914 році полк входив до складу 65-ї піхотної бригади 33-ї піхотної дивізії.

Однострій

Лейтенант 26-го піхотного полку
Мундир гауптмана 26-го піхотного полку

Військовослужбовці

Особовий склад полку
Ім'я	Ім'я в оригіналі	Роки життя	Місце народж.	Звання • посада • підрозділ	Період служби в полку	Додатково
Ангіал фон Сікабоні Діонісій^[9]	Angyal von Sikabony Dionysius	1875 р.н.	Секешфегерва	гауптман, прикомандирований до штабу 12-го піхотного полку	–	потрапив у російський полон
Ріва Еріх^[10]	Riva Erich	–	–	оберлейтенант (капітан від 01.05.1917), командир роти	16.02.1915 ― 11.1918	–
Цельнер Еміль Франц^[11]	Zellner Emil Franz	03.12.1889 — 09.01.1946	Голлабрунн	лейтенант (1911)	1908 ― 01.01.1913	–
Шмідт Геогр^[12]	Schmidt Georg	1887- † 03.01.1915	–	єфрейтор титулярний капрал, 4 рота	–	–
Шварц Йоганн^[12]	Schwarcz Johann	1890- † 31.03.1915	Крагуле	піхотинець, 7 рота	–	–
Шварц Лукас^[12]	Schwarz Lukas	1886 р.н.	Вельке Поле	резервіст	–	потрапив у полон

Примітки

↑ Infanterie-Regiment Nr. 26. hcvv.home.xs4all.nl. Процитовано 18 квітня 2025.
↑ ^а ^б ^в k.u.k. Infanterieregimenter. www.mlorenz.at. Процитовано 18 квітня 2025.
↑ ^а ^б Schematismus für das k. u. k. Heer und für die k. u. k. Kriegsmarine 1914 (Wien, 1914) | Könyvtár | Hungaricana. library.hungaricana.hu. Процитовано 18 квітня 2025.
↑ Regimental Commanders 1859. www.austro-hungarian-army.co.uk. Процитовано 18 квітня 2025.
↑ Regimental Commanders 1865. web.archive.org. 14 грудня 2018. Процитовано 18 квітня 2025.
↑ Austro-Hungarian Army - Regimental Commanders 1879. web.archive.org. 3 лютого 2012. Процитовано 18 квітня 2025.
↑ Austro-Hungarian Army - Regimental Commanders 1908. web.archive.org. 3 лютого 2012. Процитовано 18 квітня 2025.
↑ Infanterieregimenter der ö.u. Armee 1914. www.weltkriege.at. Процитовано 18 квітня 2025.
↑ Verlustliste: Verlustliste Nr. 436. -: Verlustliste Nr. 436., -: Hof- u. Staatsdr. -. (нім.). 1916. Процитовано 18 квітня 2025.
↑ Generalmajor Erich Riva - Lexikon der Wehrmacht. www.lexikon-der-wehrmacht.de. Процитовано 18 квітня 2025.
↑ Generalleutnant Emil Zellner - Lexikon der Wehrmacht. www.lexikon-der-wehrmacht.de. Процитовано 18 квітня 2025.
↑ ^а ^б ^в Verlustliste: Verlustliste Nr. 196. -: Verlustliste Nr. 196., -: Hof- u. Staatsdr. -. (нім.). 1915. Процитовано 18 квітня 2025.