23-й піхотний полк (Австро-Угорщина)

23-й Угорський піхотний полк Маркграфа Баденського
Каппен 23-го піхотного полку.
На службі2 грудня 16721918
Країна Священна Римська імперія
Австрійська імперія Австрійська імперія
Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Вид Сухопутні війська
Типпіхота
Штаб-квартираБудапешт
ОборонецьМаркграф Баден-Бадену Людвиг Вільгельм
Полковий колір         
Маршнім. „Szlankamen-Marsch“ (композитор Людвіг Шльогель)
Річниці27 червня 1866
Війни/битвиНаполеонівські війни,
Угорська революція (1848—1849),
Австро-прусська війна,
Перша світова війна
Почесне найменуванняУгорський

23-й Угорський піхотний полк Маркграфа Баденського (нім. k.u.k. Ungarisches Infanterieregiment „Markgraf yon Baden“ Nr. 23) — піхотний полк Спільної армії Збройних сил Австро-Угорщини.

Історія

23-й піхотний полк був правонаступником Зомборського полку, який заснували 2 грудня 1672 року.

Полк сформовано в 1814 році з італійських полків, прийнятих на імперську службу.

Штаб-квартири: Відень (1902), Будапешт (1873, 1903—1907, 1910—1914), Сараєво (1908—1909). Округ поповнення: Зомбор (№ 23), на території 4-го армійського корпусу.[1][2]

Своє свято полк відзначав 27 червня, в пам'ять про битву під Траутенау 27 червня 1866 року.

Бойовий шлях

На початку Першої світової війни полк, у складі 2-ї армії, воював у Сербії, пізніше брав участь у карпатських боях у Галичині (до 1916 р.).

Першим полеглим воїном полку був підполковник Клеменс Прус, він загинув 18 серпня 1914 року, в бою під Шабацем (Сербія).

Починаючи з кінця листопада 1914 року полк стояв на німецько-російському кордоні і стримував російсько-польський наступ. Пізніше перекинутий в Галичину, де успішно переміг під Румно (Грімне). На початку жовтня 1914 року підрозділи полку обороняли Львів.

На початку березня 1915 року полк брав участь у карпатських боях біля польських сіл Радева, Тискова, Яблінки, Волі Мигової, де зазнав серйозних втрат.

Склад

Національний склад (1914):

  • 52 % — угорці;
  • 34 % — німці;
  • 14 % — інші національності.[1]

Почесні шефи

  • 1815—1816: фельдмаршал-лейтенант Франц Фрайгер Морой фон Мервіль;
  • 1817—1826: фельдмаршал-лейтенант Карл Грет;
  • 1827—1836: фельдмаршал-лейтенант Йосиф Зельднер фон Зельденгофен;
  • 1837—1849: фельдмаршал-лейтенант, граф Фердинанд Чеккопіорі;
  • 1850—1882: фельдцейхмейстер Пауль Фрайгер фон Айролді;
  • 1883—1891: фельдцейхмейстер Йосиф Фрайгер фон Депфнер;
  • 1888—1918: фельдмаршал Людвиг Вільгельм, маркграф Баден-Бадену.[2]

Командування

  • 1873: полковник, граф Ієронім Зедвіц;
  • 1903—1906: полковник Вільгельм Бушек;
  • 1907—1910: полковник Антон Бабич фон Ловінац;
  • 1911—1914: полковник Вільгельм Едлер фон Пфланцер;[1]
  • 1914—1915: генерал-полковник Юліус фон Відале;[3]
  • 24.01.1915—23.05.1915: підполковник Рудольф Пфальц;
  • 24.05.1915: полковник Карл Глекнер;
  • 1915—1916: полковник Юліус Пессль;
  • 05.02.1916: підполковник Карл Ерхарт;

Підпорядкування

Полк (без 2-го батальйону) входив до складу 63-ї піхотної бригади 32-ї піхотної дивізії. Окремий 2-й батальйон входив до 11-ї гірської бригади 1-ї піхотної дивізії.

У 1909 році полк (без 4-го батальйону) дислокувався в Сараєві, на території 15-го армійського корпусу, входив до 10-ї гірської бригади 1-ї піхотної дивізії. 4-й батальйон залишився в районі пункту поповнення, Зомборі, і все ще входив до складу 63-ї піхотної бригади 32-ї піхотної дивізії.

Однострій та символіка

Пам'ять

Загиблі військовослужбовці полку поховані на військових кладовищах у Котовіце, № 255 у Ветшиховицях і № 310 у Лещині та на цвинтарі в Заверці.

Військовослужбовці

Особовий склад за весь період існування[3]
Ім'я Роки життя Звання / посада / підрозділ Місце смерті / поховання
Рудольф фон Гане підполковник
Йосиф Бандат підполковник
Людвіг Краузе підполковник, ком. бат.
Клеменс Прус † 18.08.1914 підполковник Загинув біля Шабаця (Сербія)
Віктор Надь майор, ком. резерву та маршового бат.
Йосиф Ханштангер майор, ком. марш. бат.
Ладіслав Меді майор
Курт Філіп майор
Барон Еммеріх фон Шенфельд майор
Людвіг Баліговіц майор
Берінгер Карой майор, додатковий комендант округу
Фрідріх Тельман фон Себбес майор
Франц Шух майор, капітан кулемет. дивізіону
Теодор Глок майор
Макс Петернелл майор
Макс Райс командир роти
Юлій Весслі

(нім. Julius Wessely)

† 01.03.1915 капітан Загинув в бою біля Тискова (Польща)
Ладіслав С'юч † 09.09.1914 старший лейтенант, 1-й бат. Загинув від осколкового поранення біля Ґрудека (Польща)
Людвіг Когут

(нім. Ludwig Kohut)

26.11.1888 — 19.12.1914 старший лейтенант Перше поранення отримав під час штурму Комарного. Загинув біля Стажеховиці (Польща)
Андреас Комлош

(нім. Andreas Komlós)

† 01.03.1915 лейтенант Зник безвісти біля Бердо (Польща)
Геза Дінер † 01.01.1915 лейтенант
Геза фон Гринеус † 19.08.1914 лейтенант Загинув південніше Шабаця (Сербія)
Гюго Ауш

(нім. Hugo Ausch)

† 01.04.1915 лейтенант Загинув біля Яблінки (Польща)
Рітер Карл фон Півонка † 23.08.1914 лейтенант Загинув біля Шабаця (Сербія)
Йосиф Лантос † 28.10.1914 лейтенант Загинув біля Хирова (Україна)
Крістіан Тешлінг † 07.10.1914 лейтенант Загинув біля Мурованого (Україна)
Аладар Мандл

(нім. Aladár Mandl)

† 27.12.1914 лейтенант резерву Загинув біля Потоку (Польща)
Проф. Адальберт Пекі † 12.10.1914 лейтенант резерву Загинув біля Мурованого (Україна)
Філіпп Політцер 1887 — 19.08.1914 лейтенант резерву Загинув біля Шабаця (Сербія). Похований біля підніжжя шабацьких пагорбів.
Людвіг Баторі † 19.08.1914 лейтенант резерву Загинув біля Шабаця (Сербія)
Лоренц Вагнер

(нім. Lorenz Wagner)

лейтенант резерву Нагороджений Хрестом «За військові заслуги» ІІІ ст. з бойовими мечами
Бенвенуто Армандола Едлер фон Верфест

(нім. Benvenuto Armandola Edler von Wehrfest)

† 30.03.1915 Загинув
Карл Штайнер

(нім. Karl Steiner)

† 06.02.1915 фенрих Загинув біля Ополе (Польща)
Андрій Шамек

(нім. Andreas Szamek)

† 16.05.1915 кадет Загинув біля Крукеничів (Україна)
Армін Розенцвейг

(нім. Ármin Rosenzweig)

† 24.05.1915 кадет Загинув біля Крукеничів (Україна)
Олександр Райс

(нім. Alexander Raisz)

† 24.05.1915 кадет Загинув біля Крукеничів (Україна)
Віктор Шендро

(угор. Viktor Szendrő)

† 15.05.1915 кадет резерву Загинув біля Крукеничів (Україна)
Людвіг Зеллер

(нім. Ludwig Zsellér)

1891 — 19.12.1914 кадет резерву Загинув біля Стажеховиці (Польща). За іншими даними загинув на Сибірі в російському полоні. Похований в Будапешті.
Ладіслав Балог

(нім. Ladislaus Balogh)

† 20.05.1915 кадет резерву Загинув біля Крукеничів (Україна)
Ладіслав Баторі 1882 — 19.08.1914 кадет резерву, ком. 8-ї роти Загинув біля Шабаця (Сербія)
Ладіслав Поля (нім. Ladislaus Pólya) † 09.03.1915 кадет резерву Загинув в бою біля Тискова (Польща)
Пауль Ціляк (нім. Paul Csillag) † 21.10.1914 кадет резерву Загинув біля Мурованого (Україна)
Фердинанд Артнер(нім. Ferdinand Artner) 1884 —21.11.1914 кадет резерву Загинув біля Волі-Єдлінської (Польща)
Фердинанд Ошват † 27.10.1914 кадет резерву
Емеріх Йожа

(нім. Emerich Józsa)

† 04.12.1914 кадет резерву Зник безвісти біля Ставеця (Польща)
Євген Кочка

(нім. Eugen Koczka)

† 05.12.1914 кадет резерву Загинув біля Сульмежиців (Польща)
Юліус Векслер

(нім. Julius Wechsler)

1889 — 27.12.1914 кадет резерву Загинув біля Потоку (Польща) під час нічного бою, в якому тричі вів в атаку свій взвод. Нагороджений Великою срібною медаллю «За хоробрість» (посмертно).
Едуард Файстель † 24.08.1914 однорічний волонтер Загинув від ворожої гранати біля Шабаця (Сербія)
Юліус Крікс

(нім. Julius Krix)

† 05.06.1915 однорічний волонтер в званні капрала Загинув біля Крукеничів (Україна)
Євген Абрахам

(нім. Eugen Abraham)

капрал Загинув в Красноярську, перебуваючи в російському полоні.

Примітки

  1. а б в k.u.k. Infanterieregimenter. www.mlorenz.at. Процитовано 25 грудня 2024.
  2. а б в Schematismus für das k. u. k. Heer und für die k. u. k. Kriegsmarine 1914 (Wien, 1914) | Könyvtár | Hungaricana. library.hungaricana.hu. Процитовано 25 грудня 2024.
  3. а б Kriegs-Album des k. u. k. Infanterie-Regiments No 23 / HADIALBUMA A CSÁSZ. ÉS KIR. 23. GYALOGEZRED. Budapest. 1916.
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya