23-й Угорський піхотний полк Маркграфа Баденського (нім.k.u.k. Ungarisches Infanterieregiment „Markgraf yon Baden“ Nr. 23) — піхотний полк Спільної армії Збройних силАвстро-Угорщини.
Історія
23-й піхотний полк був правонаступником Зомборського полку, який заснували 2 грудня1672 року.
Полк сформовано в 1814 році з італійських полків, прийнятих на імперську службу.
Штаб-квартири: Відень (1902), Будапешт (1873, 1903—1907, 1910—1914), Сараєво (1908—1909). Округ поповнення: Зомбор (№ 23), на території 4-го армійського корпусу.[1][2]
Своє свято полк відзначав 27 червня, в пам'ять про битву під Траутенау 27 червня1866 року.
Першим полеглим воїном полку був підполковник Клеменс Прус, він загинув 18 серпня 1914 року, в бою під Шабацем (Сербія).
Починаючи з кінця листопада 1914 року полк стояв на німецько-російському кордоні і стримував російсько-польський наступ. Пізніше перекинутий в Галичину, де успішно переміг під Румно (Грімне). На початку жовтня 1914 року підрозділи полку обороняли Львів.
На початку березня 1915 року полк брав участь у карпатських боях біля польських сіл Радева, Тискова, Яблінки, Волі Мигової, де зазнав серйозних втрат.
Полк (без 2-го батальйону) входив до складу 63-ї піхотної бригади 32-ї піхотної дивізії. Окремий 2-й батальйон входив до 11-ї гірської бригади 1-ї піхотної дивізії.
У 1909 році полк (без 4-го батальйону) дислокувався в Сараєві, на території 15-го армійського корпусу, входив до 10-ї гірської бригади 1-ї піхотної дивізії. 4-й батальйон залишився в районі пункту поповнення, Зомборі, і все ще входив до складу 63-ї піхотної бригади 32-ї піхотної дивізії.
Однострій та символіка
Лейтенант 23-го піхотного полку в парадній формі одягу.
Загинув біля Потоку (Польща) під час нічного бою, в якому тричі вів в атаку свій взвод. Нагороджений Великою срібною медаллю «За хоробрість» (посмертно).