9-й піхотний полк (Австро-Угорщина)

9-й Галицький піхотний полк графа Клерфе
Каппен 9-го Галицького піхотного полку
На службі	1745–1918
Країна	Австрійська імперія →  Австро-Угорщина
Вид	Сухопутні війська
Тип	піхота
Оборонець	Граф Клерфе де Круа
Кольори
Річниці	4 червня, битва при Мадженті (1859)
Війни/битви	Австро-турецькі війни Семирічна війна Наполеонівські війни Угорська революція (1848—1849) Австро-прусська війна Перша світова війна

9-й Галицький піхотний полк графа Клерфе (нім. k.u.k. Galizisches Infanterie Regiment "Graf Clerfait" Nr. 9) — піхотний полк Спільної армії Збройних сил Австро-Угорщини. Полк, з найбільшою кількістю українців у своєму складі.^[1]

Полк було створено в 1725 році.

У 1888 році полк отримав «навіки» ім'я фельдмаршала Франца Себастьяна Карла Жозефа Клерфайта де Круа.

Штаб–квартири: Сібіу (1868), Оломоуць (1869–1880), Маглай (188–1881), Львів (1882–1888), Ярослав (1888–1902), Перемишль (1902–1914). Округ поповнення №9 Стрий на території 10-го армійського корпусу.

Полкове свято відзначалося 4 червня, в пам'ять битви при Мадженті в Австро-італо-французькій війні (1859).

Брав участь в австро-турецьких війнах, Семирічній війні, Наполеонівських війнах, Австро-прусській війні та в Угорській революції.

В 1914 році полк вирушив на Італійський фронт Першої світової війни. Згодом полк був переведений на Східний фронт, брав участь в боях за гору Маківка (1915).

• 1-й батальйон (1903–1914: Перемишль);
• 2-й батальйон (1903–1914: Стрий);
• 3-й батальйон (1903–1905: Перемишль; 1906–1914: Радимно);
• 4-й батальйон (1903–1914: Перемишль).

Національний склад (1914):

• 73% — українці;
• 20% — поляки;
• 7% — інші національності.^[2]

• 1725–1775: фельдмаршал Франсіско Лос Ріос де Гутьєррес;
• 1775–1798: граф Франц Себастьян Карл Жозеф Клерфайт де Круа;
• 1802–1823: князь Адам Казимир Чорторийський;
• 1825–1823: фельдмаршал-лейтенант Фрідріх Вільгельм Бельгікус фон Бентхайм-Штайнфурт;
• 1839–1868: фельдцейхмейстер Прокоп фон Гартман-Кларштейн;
• 1869–1874: фельдцейхмейстер Карл фон Мертенс;
• 1874–1888: фельдцейхмейстер Фрідріх Пакенж фон Кільштедт.

• 
  Граф Клерфе де Круа
• 
  Князь Адам Казимир Чорторийський
• 
  Фрідріх Бельгікус фон Бентхайм-Штайнфурт

• 1868–1869: полковник Фердинанд фон Рюбер;
• 1869–1873: полковник Рудольф Краутнер фон Татенбург;
• ? – 1877: полковник Гвідо фон Кобер;
• 1877–1878: полковник Ніколас Лауперт;
• 1879–1883: полковник Генріх Пелікан;
• 1883–1887: полковник Еміль фон Андерс;
• 1887–1889: полковник Фрідріх Правда;
• 1889–1893: полковник Леопольд фон Грівичич;
• 1893–1898: полковник Артур Йонак фон Фрейенвальд;
• 1898–1904: полковник Карл Фрайгер Даублескі фон Штернек цу Еренштайн;
• 1904–1907: полковник Річард Шрайер;
• 1907–1910: полковник Франц Шрайттер фон Шварценфельд;
• 1910–1914: полковник Фелікс Кір-Соболевський;
• 1914–1916: полковник Людвіг Кеммель-Шустер фон Мегіфал.^[2]

Полк входив до складу 10-го корпусу 24-ї піхотної дивізії. Станом на серпень 1914 р. 4 батальйон полку входили в 47-му піхотну бригаду.

15 червня 1918 р. – 3 батальйони в 7-й піхотній бригаді, 4-й батальйон перейшов до 109-го піхотного полку під №1. 15 жовтня 1918 – 3 батальйони були в складі 7-ї піхотної бригади.

• 
  Полковник 9-го піхотного полку.
• 
  Мундир кадета–заступника офіцера 9-го піхотного полку.

• Вільгельм Лобковіц (1893, Фрідек – 1938, Бутовський полігон) ― майор Збройних сил Австро-Угорщини, начальником оперативної частини армійської групи 10 корпусу ЗС Австро-Угорщини. Отаман УГА;
• Альфред Редль (1864, Львів – 1913, Відень) ― полковник, начальник бюро збору інформації військової розвідки Австрії, начальник штабу VIII армії ЗС Австро-Угорщини.