Того ж дня російська влада заявила про відсутність пошкоджень військової техніки. Збройні сили України наступного дня заявили, що внаслідок вибухів було знищено 9 російських літаків. У вересні Генеральний штаб Збройних сил України повідомив, що це був український ракетний удар[2].
На цій базі окупанти розміщували здебільшого багатоцільові винищувачі Су-30СМ, бомбардувальники Су-24М і розвідувальні Су-24МР, військово-транспортний Іл-76 та іншу авіатехніку[3].
9 серпня2022 року, близько 15:20,[3][6] на авіаційній базі «Саки» пролунала серія потужних вибухів: перші вибухи, потім два одночасні потужні вибухи в різних місцях, через деякий час пролунав третій потужний вибух[3]. Очевидці називали різну кількість вибухів: спершу мова йшла про 4, потім про 6—7 і навіть до 15 вибухів[7][8]. На супутникових знімках, за оцінкою видання «Мілітарний», було видно знищені будівлі та три кратери, на місці яких зберігали вибухонебезпечні предмети і які, ймовірно, були епіцентрами вибухів. Після вибухів на авіабазі розпочалася пожежа[3].
Після цього було помічено, що чимало туристів виїжджали з Криму до Росії, а російський державний туристичний сайт похвалився рекордом, встановленим 15 серпня за кількістю автомобілів, що перетинали міст через Керченську протоку[9].
Міністерство оборони Росії заявило, що причиною вибухів на аеродромі стала «детонація декількох авіаційних боєприпасів», причому додало, що «після вибуху на аеродромі ніхто не постраждав, авіаційна техніка не пошкоджена»[3][11]. Російська окупаційна влада заявила про сімох потерпілих, серед яких було начебто двоє дітей. Згодом було заявлено про одного загиблого[12][13]. Керівник окупаційної адміністрації Сергій Аксьонов у відповідь на вибухи продовжив дію «жовтого рівня» терористичної загрози на півострові до 24 серпня 2022 року[4].
Того ж дня у селищі оголосили евакуацію. Серія несподіваних для населення вибухів стала причиною тимчасових автозаторів у Євпаторії[6].
Версії
Видання «Нью-Йорк таймс» із посиланням на анонімне джерело — «високопоставленого українського військового» — написало, що за вибухами на аеродромі в окупованому Криму стоять українські сили[14][15] і що удару завдали «зброєю українського виробництва»[16].
ЗМІ припустили, що вибухи могли статися через дії українських спецпризначенців і партизанів[3]. Так, видання «Вашингтон пост», посилаючись на анонімне джерело — «співрозмовника в українському уряді», повідомило, що вибухи на авіабазі — справа рук бійців Сил спеціальних операцій[3].
Російська пропагандистка Маргарита Симоньян написала в Telegram-каналі, що вибухи можуть бути диверсією чи навіть чиїмось «головотяпством»[17].
У соцмережах припускали, що, можливо, ЗСУ використали ОТРК «Грім-2» («Сапсан») або ж протикорабельний комплекс «Нептун», адаптований для ударів по наземних об'єктах. За оцінкою українського видання «Defense Express», такі припущення є малоймовірні, оскільки на той час не існувало жодних доказів наявності на озброєнні ЗСУ ані «Грому», ані ракет «Нептуна», здатних завдавати ударів по цілях на землі, і більш реалістичними є варіанти використання ATACMS, Harpoon Block II+ ER або SLAM-ER. Проте, видання «Defense Express» не виключили варіант, що удар по складах з боєприпасами завдали українським безпілотником[16].
7 вересня 2022 року, у спільній статті Залужного та Забродського на ресурсі Укрінформ під назвою «Перспективи забезпечення воєнної кампанії 2023 року: український погляд» було вперше офіційно заявлено, що по аеродрому Саки був завданий ракетний удар Збройними Силами України[18].
Наслідки
Вибите скло в будинку поряд із летовищем
10 серпня окупаційна влада в Криму заявила, що кількість людей, які зазнали травм, зросла до 13, а одна людина загинула[19].
10 серпня ЗСУ заявили, що внаслідок вибухів на авіабазі було знищено 9 російських літаків[20][21].
10 серпня опубліковані супутникові знімки наслідків вибухів[22], за допомогою яких дослідники сайту «Oryx» підтвердили знищення 10 російських літаків на авіабазі[23][24]:
Були знищені приміщення, подібні на склади, пошкоджені будівлі поруч із літаками та автотехніка персоналу аеродрому. Але, ймовірно, захищені сховища лишилися цілими[3].
З цивільної інфраструктури було пошкоджено 62 багатоповерхівки, 20 комерційних об'єктів, а також приватні будинки. У будинках Новофедорівки вибиті вікна та двері, а також відсутнє газопостачання[3].
