Автомобільна промисловість у Великій Британії

Автомобільна промисловість Великої Британії — галузь економіки Великої Британії.

Автомобільна промисловість у Сполученому Королівстві в даний час найбільш відома завдяки маркам автомобілів преміум-класу і спорткарам, включаючи Aston Martin, Bentley, Caterham Cars, Daimler, Jaguar, Lagonda, Land Rover, Lotus, McLaren, MG, Mini, Morgan та Rolls-Royce. Виробники автомобілів з великою присутністю в Великій Британії включають Honda, Nissan, Toyota та Vauxhall Motors (дочірня компанія Adam Opel AG, яка в свою чергу сама є дочірньою компанією Groupe PSA).^[1] Виробники комерційних транспортних засобів, що діють у Великій Британії включають Alexander Dennis, Ford, GMM Luton (належить компанії Adam Opel AG), Leyland Trucks (належить Paccar) та London Taxis International (належить Geely).

Витоки британської автомобільної промисловості повертають назад в останні роки 19-го століття. До 1950-х років Велика Британія була другим за величиною виробником автомобілів в світі (після США) і найбільшим експортером.^[2] Однак в наступні десятиліття галузь пережила значно менше зростання, ніж конкуруючі країни, такі як Франція, Німеччина та Японія, і до 2008 року Велика Британія була 12-м за величиною виробником автомобілів за обсягом. З початку 1990-х років багато британських автомобільних марок були придбані іноземними компаніями, в тому числі BMW (Mini і Rolls-Royce), Geely (Lotus), SAIC (MG), TATA (Jaguar і Land Rover) та Volkswagen Group (Bentley). Права на багатьох нині неактивних марок, включаючи Austin, Riley, Rover та Triumph, також належать іноземним компаніям.

Відомі та знакові британські автомобілі включають в себе Aston Martin DB5 (1963), Aston Martin V8 Vantage (1977), Bentley 4½ Litre (1927), Jaguar E-Type (1961), Land Rover Defender (1983), Lotus Esprit (1976), McLaren F1 (1992), MG MGB (1962), оригінальний двох-дверний Mini (1959), Range Rover (1970), Rolls-Royce Phantom III (1936) та Rover P5 (1958).^{[3][4][5][6][7]} До відомих британських автомобільних дизайнерів належать Девід Бейч (David Bache^[en]), Лоуренс Померой (Laurence Pomeroy^[en]), Джон Полвіл Блетчлі (John Polwhele Blatchley^[en]), Ієн Каллум (Ian Callum), Колін Чапмен (Colin Chapman), Алек Іссігоніс (Alec Issigonis), Чарльз Спенсер Кінг (Charles Spencer King^[en]) та Гордон Мюррей (Gordon Murray^[en]).^[8]

Зародження британської автомобільної промисловості можна простежити з кінця 1880-х років, коли Фредерік Сіммс, інженер з Лондона, став другом Готтліба Даймлера, який у 1885 році запатентував успішний дизайн для високошвидкісного бензинового двигуна. У 1893 році він сформував Daimler Motor Syndicate Limited для його різних споріднених підприємств.

Ранні британські автомобілі кінця 19 століття спиралися головним чином на розробки з Німеччини і Франції. До 1900 року, однак, перший цілком британський 4-колісний автомобіль був розроблений і побудований Гербертом Остіном.

До 1922 року налічувалося 183 автокомпанії у Великій Британії, а до 1929 року, після різкого спаду залишилося 58 компаній. У 1929 році у виробництві домінували Morris (заснований Вільямом Морісом в 1910 році в Оксфорді) і Austin (заснований Гербертом Остіном в Бірмінгемі в 1905 році після того, як він покинув Wolseley), які виробляли близько 60 % від загального обсягу виробництва у Великій Британії. Singer (виробник мотоциклів з Ковентрі почав будувати автомобілі в 1905 році) і був на третьому місці в цьому році з 15 % виробництва.

• 
  Simms-Welbeck (1898)
• 
  Daimler 6 к.с. (1897)
• 
  Rolls-Royce Phantom I (1925–1931)
• 
  Bentley 4½ Litre (1927–1931)

У 1932 році Велика Британія обігнала Францію і стала найбільшим в Європі виробником автомобілів (положення, яке вона зберігатиме до 1955 року). У 1937 році у Великій Британії вироблено 379,310 легкових і 113,946 комерційних автомобілів.

У 1939 році топовими виробниками були Morris: 27 %, Austin: 24 %, Ford: 15 %, Standard (заснований в Ковентрі в 1903 році): 13 %, Rootes (який придбав Humber та Sunbeam): 11 %, Vauxhall (виробляє автомобілі з 1903 року, придбана GM у 1925 році): 10 %.

• 
  Rolls-Royce Wraith (1938–1939)
• 
  Bentley Mark V (1939–1941)
• 
  Aston Martin Le Mans (1932–1934)
• 
  SS Jaguar 100 (1936–1940)
• 
  Rover P3 (1948–1949)
• 
  MG YA (1947–1951)

До 1955 року п'ять компаній виробляло 90 % автомобільної продукції у Великій Британії: BMC, Ford, Rootes, Standard-Triumph і Vauxhall. Із дюжини дрібних виробників Rover і Jaguar були сильними нішевими виробниками.

• 
  Rolls-Royce Silver Cloud I (1955-1958)
• 
  Bentley S1 (1955-1959)
• 
  Aston Martin DB Mark III (1957–1959)
• 
  Jaguar XK150 (1957–1961)
• 
  Rover P4 60 (1953–1959)
• 
  MG ZA Magnette (1953–1956)

До 1960 року виробництво у Великій Британії знизилось, раніше будучи другим за величиною в світі виробником автомобілів і автотранспортних засобів опустилась на третє місце. До 1966 року виробництво у Великій Британії знову зменшилось і вона стала четвертим за величиною в світі виробником автомобілів і автотранспортних засобів.

• 
  Rolls-Royce Silver Cloud III (1963-1966)
• 
  Bentley S3 (1962–1965)
• 
  Aston Martin DB5 (1963–1965)
• 
  Jaguar E-Type (1961-1975)
• 
  Austin A60 Cambridge (1961–1969)
• 
  Morris Oxford Farina series VI (1961–1971)

До 1974 року позиція Великої Британії як світового автомобільного виробника та виробника транспортних засобів опустилась на шосте місце.

• 
  Rolls-Royce Silver Shadow (1965–1980)
• 
  Bentley T-series (1965–1980)
• 
  Aston Martin V8 (1969–1989)
• 
  Jaguar XJ-S (Pre H.E.) (1976–1981)
• 
  Austin Allegro (1973–1982)
• 
  Morris Marina (1971–1980)

До середини 1980-х років, передній привід став тепер швидше правилом, ніж винятком на масовому ринку автомобілів, при цьому більшість нових моделей мали принаймні один варіант типу кузова хетчбек.

• 
  Rolls-Royce Silver Spirit (1980–1999)
• 
  Bentley Mulsanne (1980–1992)
• 
  Aston Martin V8 Vantage Volante (1977–1989)
• 
  Jaguar XJ-SC (1982–1991)
• 
  Austin Ambassador (1982–1984)
• 
  Morris Ital (1980–1984)

Ford придбав Aston Martin за невідому суму в вересні 1987 року і Jaguar за 2,38 мільярда $ (доларів США) в листопаді 1989 року. Виробництво нового невеликого Jaguar X-Type, почалося в Хейлвуді наприкінці 2000 року. До кінця століття Ford також придбав Land Rover.

У 1998 році Vickers plc виставив Rolls-Royce Motors, включаючи Bentley, на аукціон. Volkswagen Group виграла аукціон із заявкою в 780 мільйонів $, але Rolls-Royce plc, який мав право блокувати передачу імені Rolls-Royce до небританських власників, погодився продати права компанії BMW за 65 мільйонів $. Після цього було вирішено, що контроль над маркою Rolls-Royce перейде від Volkswagen до BMW в 2003 році.

• 
  Rolls-Royce Silver Seraph (1998–2002)
• 
  Bentley Arnage (1998–2009)
• 
  Aston Martin DB7 (1993–2003)
• 
  Jaguar XK (X100) (1996–2006)
• 
  Lotus Esprit S4 (1993–2004)
• 
  McLaren F1 (1992–1998)

У травні 2000 року Ford оголосив, що складання легкових автомобілів на його заводі в Дагенхемі буде припинено в 2002 році, закінчивши 90-літню історію складання легкових автомобілів Ford в Великій Британії.

Закриття автоскладального заводу Vauxhall в Лутоні в березні 2003 року зробило завод в Елсмір-Порті єдиним зі складання автомобілів Vauxhall, який залишився в Великій Британії.

• 
  Rolls-Royce Phantom (2003–2016)
• 
  Bentley Continental Flying Spur (2005–2012)
• 
  Aston Martin DB9 (2004–2016)
• 
  Jaguar XK (X150) (2006–2014)
• 
  Lotus Europa S (2006–2010)
• 
  MG XPower SV (2003–2005)

У травні 2011 року Jaguar оприлюднив плани зі створення бензиново-електричного гібридного суперкара C-X75, а виробництво буде спільним з Williams F1; Jaguar оголосив про скасування проекту в грудні 2012 року через тривалу глобальну економічну кризу.

У травні 2011 року Aston Martin Lagonda підтвердив, що він планує відродити марку Lagonda, з запуском двох або трьох нових моделей.

• 
  Rolls-Royce Ghost (2010–...)
• 
  Bentley Mulsanne (2010–...)
• 
  Aston Martin DB11 (2016–...)
• 
  Jaguar F-Type (2014–...)
• 
  Lotus Evora (2009–...)
• 
  McLaren 570S (2015–...)

Станом на 2014 рік налічується близько 35 активних британських виробників автомобілів і більше 500 нефункціонуючих британських виробників автомобілів.

A

• AC (1908–донині)
• Aston Martin (1921–донині)

B

• Bentley (1919–донині)
• Bristol (1946–донині)

C

• Caterham (1973–донині)

D

• Daimler (1896–донині)

J

• Jaguar (1945–донині)

L

• Lagonda (1906–донині)
• Land Rover (1948–донині)
• Lotus (1951–донині)

M

• McLaren (1969—1970; 1993—1998; 2005–донині)
• MG (1924–донині)
• Mini (1959–донині)
• Morgan (1910–донині)

R

• Rolls-Royce (1904–донині)

T

• TVR (1947–донині)

V

• Vauxhall (1903–донині)

• 
  Caterham 21
• 
  Lotus Elise
• 
  MG F
• 
  TVR Chimaera

• 
  Ariel Atom
• 
  BAC Mono
• 
  MK Indy
• 
  Westfield Seven

(* приблизна кількість)

Прогноз виробництва

Financial Times прогнозував, що річний обсяг виробництва автомобілів у Великій Британії перевищить свій історичний піковий рівень (досягнутий в 1972 році) до 2017 року.^[22] Їхні прогнозовані обсяги виробництва з 2014 по 2017 рік: 2014: 1,724,000 одиниць; 2015: 1,864,000 одиниць; 2016: 1,993,000 одиниць та 2017: 2,062,000 одиниць.

Велика Британія має міцну дизайнерську і технічну базу, з кількома іноземними компаніями, які базують деякі зі своїх дослідницьких та розробницьких ресурсів у Великій Британії, в тому числі:

• Ford Dunton Technical Centre, Ессекс^[23]
• General Motors Millbrook Proving Ground, Бедфордшир^[24]
• Nissan Design Europe, Лондон^[25]
• Nissan Technical Centre Europe, Кренфілд^[26]
• SAIC Motor UK Technical Centre, Бірмінгем^[27]

Незалежні дизайнери та дизайнерські компанії включають в себе:

• Gordon Murray Design
• International Automotive Design
• Ogle Design
• Peter Stevens Designs
• Shado (Stephen Harper)

Було підраховано, що є близько 4,000 компаній у Великій Британії, які беруть участь в виробничій промисловості пов'язаній з автоспортом.

Автомобільні перегони класу Формула Один (Formula 1, Formula One) розмістили свою домівку у Великій Британії, наступні 8 з 12 команд, які змагались в сезоні 2013 року базувались там:

• Caterham F1 — Хінем, Норфолк
• Force India — Сільверстоун, Нортгемптоншир
• Lotus F1 — Енстоун, Оксфордшир
• McLaren — Уокінг, Суррей
• Marussia F1 — Бамбері, Оксфордшир
• Mercedes AMG Formula One Team — Бреклі, Нортгемптоншир
• Red Bull Racing — Мілтон Кінз, Бакінгемшир
• Williams F1 — Гров, Оксфордшир

Постачальники двигунів для Формули Один (Formula 1, Formula One):

• Cosworth — Нортгемптон, Нортгемптоншир
• Mercedes AMG High Performance Powertrains — Бріксворт, Нортгемптоншир

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Автомобільна промисловість у Великій Британії

• The Society of Motor Manufacturers and Traders [Архівовано 28 січня 2017 у Wayback Machine.]
• The British Motor Industry Heritage Trust [Архівовано 1 серпня 2015 у Wayback Machine.]
• Iconic Car Manufacturers — PentaGist [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine.]