Автомобільна промисловість у Туреччині Автомобільна промисловість Туреччини — галузь економіки Туреччини. Автомобільна промисловість у Туреччині відіграє важливу роль у виробничому секторі турецької економіки. Компанії, що працюють в турецькому автомобільному секторі в основному розташовані в регіоні Мармурового моря. У 2012 році Туреччина виробила понад 1 млн. автомашин.[1] За допомогою кластера автовиробників і постачальників запчастин, турецький автомобільний сектор став невід'ємною частиною глобальної мережі виробничих баз, експортуючи транспортні засоби і компоненти на суму у майже 20 млрд. $.[1] Світові виробники автомобілів із виробничими заводами включають Fiat/Tofaş, Oyak-Renault, Hyundai, Toyota, Honda і Ford/Otosan. Історичний розвитокДо 1990 року Автомобільний сектор зародився в 1950-х—1960-х роках, коли на захищеному владою від імпорту внутрішньому ринку почалося виробництво автомобілів за ліцензією компаній Ford, Renault і Fiat. У 1959 році завод Ford-Otosan був створений в Стамбулі для виробництва моделей Ford Motor Company за ліцензією в Туреччині. У 1961 році седан Devrim був виготовлений на заводі Tülomsaş в Ескішехірі. Це був перший самостійно розроблений і вироблений турецький автомобіль. У 1964 році автомобілі Austin і Morris компанії British Motor Corporation (BMC) почали вироблятися за ліцензією на заводі BMC в Ізмірі. Бренд BMC пізніше був повністю придбаний Cukurova Group в 1989 році, яка в даний час виробляє всі моделі BMC в світі. У 1966 році Anadol став першим турецьким автомобільним брендом з масовим виробництвом автомобілів. Всі моделі Anadol були зроблені на заводі Ford-Otosan в Стамбулі. У 1968 році був відкритий завод Fiat-Tofaş в Бурсі для виробництва моделей Fiat за ліцензією. У 1969 році завод Oyak-Renault був відкритий в Бурсі для виробництва моделей Renault.
Після 1990 року З початку 1980-х років почався період лібералізації сектора, в першій половині 1990-х стартували перші постачання закордон. У другій половині 1990-х років, з ростом добробуту громадян, став рости внутрішній ринок і з'явилася можливість масово експортувати автомобілі на зовнішні ринки, особливо в країни Євросоюзу, що дало значний поштовх до розвитку турецької автомобільної галузі.[2][3] Також у 1990-х роках з'явились нові заводи: у 1994 році — Toyota, у 1997 році — Honda та Hyundai Motor. Майже всі найбільші турецькі автовиробники є спільними підприємствами: Oyak-Renault — Renault та Ordu Yardımlaşma Kurumu (OYAK), Tofaş — Fiat та Koç Holding, Ford Otosan — Ford та Koç Holding, Toyota Turkey — Toyota та Mitsui & Co., Hyundai Assan — Hyundai Motor та Kibar Holding, Anadolu Isuzu — Isuzu, Itochu та Anadolu Group. З 2009 року понад 85% автовиробництва припадає на чотири провідні компанії — Ford Otosan, Oyak-Renault, Tofaş-Fiat і Toyota (вони також входять в число 10-ти провідних турецьких компаній-експортерів). В країні розташовано 13 автозаводів, на них виробляють або складають автомобілі: Renault (310,000 машин), Ford (265,000 машин), FIAT (255,000 машин), Hyundai (100,000 машин), Toyota (70,000 машин), Honda (15,000 машин), Opel, Daimler, Isuzu, MAN.
Сучасний стан виробництва  У 2002 році загальна виробнича потужність 6-ти компаній-виробників легкових автомобілів становила 726,000 одиниць на рік, досягаючи 991,621 одиниці на рік в 2006 році.[4] У 2002 році Fiat/Tofaş займав 34% від цієї потужності, Oyak/Renault 31%, Hyundai/Assan і Toyota по 14%, Honda 4%, Ford/Otosan 3%. До 2004 року Туреччина експортувала 518,000 автомобілів на рік, в основному для країн-членів Європейського Союзу.[5] У 2008 році в Туреччині було вироблено 1,147,110 автомобілів, що зробило її 6-м за величиною виробником у Європі (після Великої Британії та перед Італією) та 15-м виробником у світі.[6][7] Завдяки групі виробників автомобілів і постачальників запчастин турецький автомобільний сектор став невід’ємною частиною глобальної мережі виробничих баз, експортуючи автомобілі та комплектуючі на суму понад 22,944,000,000 доларів США у 2008 році.[8][9] Як і в багатьох країнах, виробництво автомобілів зазнало значного впливу світової фінансової кризи. У березні 2009 року Асоціація автомобільної промисловості Туреччини (Otomotiv Sanayii Dernegi, OSD) заявила, що виробництво автомобілів впало на 63% порівняно з попереднім роком за перші два місяці 2009 року, оскільки експорт впав на 61,6% за той самий період. У 2010 році Туреччина випустила 1,194,982 автомобілів,[10] ставши 7-м за величиною автомобільним виробником у Європі і випередивши такі країни як Німеччина (5,819,614), Франція (3,174,260), Іспанія (2,770,435), Об'єднане Королівство (1,648,388), Росія (1,508,358) та Італія (1,211,594) відповідно.[11] Річне виробництво в Туреччині раніше досягло пікового виробництва в 1,695,731 автомобіля в 2017 році, коли країна також посідала 13-те місце в світі.[12] У 2019 році високі показники експорту автомобілів були підсилені значним збільшенням продажів до Нідерландів та США, які зафіксували зростання відповідно на 131% та 55%. У 2022 році Туреччина виробила 1,352,648 автомобілів, займаючи 13-е місце серед найбільших виробників у світі. Вітчизняний турецький автомобіль Існуючі дизельні транспортні засоби забруднюють повітря в Туреччині.[13] 2 листопада 2017 року Туреччина оголосила, що п’ять турецьких компаній під координацією Союзу палат і товарних бірж Туреччини вирішили взяти участь у консорціумі з виробництва електромобілів вітчизняного виробництва, який був створений у 2018 році під назвою TOGG.[14][15] Перші прототипи, розроблені компанією Pininfarina, були представлені ЗМІ у 2019 році, а комерційні продажі мають розпочатися до 2022 року.[14][15][16] Електромобілі будуть вироблятися в п’яти моделях (хетчбек С-класу, седан С-класу, мінівен С-класу, позашляховик С-класу і позашляховик В-класу). Початковий обсяг виробництва становитиме 175,000 автомобілів на рік. До консорціуму Togg входять такі турецькі компанії: Виробники  Діючі: Недіючі: Обсяг виробництва за роками 
Див. також
Примітки Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Автомобільна промисловість у Туреччині
|
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
_Ascent_sedan_02.jpg)
.jpg)
Portal di Ensiklopedia Dunia
