Сперміциди![]()
Сперміци́ди — хімічні речовини, які інактивують або руйнують сперматозоїди у вагіні до моменту потрапляння у верхні відділи статевого тракту тим самим забезпечують контрацептивну дію. Час контрацептивного захисту сучасних сперміцидів та їх ефективність триває в межах від 15 хвилин до 1-8 годин від початку застосування і залежить від форми використання (таблетки, крем, піна тощо).[1] Оскільки сперміциди не є гормональними препаратами, їх застосування не впливає на менструальний цикл, лібідо, фертильність.[2] Історія використанняПерша письмова згадка про використання сперміциду міститься в папірусі Кахуна, єгипетському документі, який датується 1850 роком до нашої ери. У ньому описано песарій з крокодилячого посліду та ферментованого тіста.[3] Подальші згадки знайдено в папірусі Еберса приблизно 1500 року до нашої ери. В ньому рекомендується змішати шерсть, насіння акації, фініки та мед і помістити суміш у піхву. Ймовірно, ця суміш мала певну ефективність, частково як фізичний бар'єр через густу, липку консистенцію, а також через молочну кислоту (відомий сперміцид), що утворюється з акації.[4] Записи грецького лікаря 2-го століття Сорана, містили формули ряду кислотних відварів, які, як стверджувалися, були сперміцидними. Його рекомендації полягали в тому, щоб намочити шерсть в одній із сумішей, а потім ввести в ділянку біля шийки матки.[3] Лабораторне тестування речовин, щоб перевірити, чи вони пригнічують рухливість сперматозоїдів, почалося в 1800-х роках. Сучасні сперміциди ноноксинол-9 і менфегол були розроблені в результаті цих досліджень.[3] У 1980-х і 1990-х роках існувало помилкове уявлення про сперміциди. У статті огляду літератури 1988 року зазначено, що дослідження in vitro ноноксинолу-9 та інших сперміцидів показали інактивацію збудників ІПСШ, включаючи ВІЛ.[5] Але в 2002 році, системний огляд і мета-аналіз дев'яти рандомізованих контрольованих досліджень вагінального ноноксинолу-9 для профілактики ВІЛ та ІПСШ, в яких взяли участь понад 5000 жінок (переважно секс-працівниць), не виявили статистично значущого зниження ризику ВІЛ та ІПСШ, але виявили невелике статистично значуще збільшення ураження статевих органів серед користувачів сперміциду з ноноксинолу-9.[6] А у вибірці серед осіб високого ризику зараження ІПСШ, які використовували вагінальний гель ноноксинол-9 більше трьох разів на день у середньому, ризик зараження ВІЛ був підвищений.[7] Діюча речовинаСучасні сперміциди складаються з двох компонентів:[8]
Для більшості сперміцидів активними інгредієнтами є ноноксилон-9, октоксилон, менфегол і бензалконію хлорид.[8] Завдання основи сперміцидів — забезпечити дисперсію хімічного агента в піхві шляхом огортання шийки матки і утримання його на місці так, щоб жоден сперматозоїд не зміг уникнути контакту зі сперміцидним інгредієнтом.[1] Лікарські форми та препаратиКонтрацептивні препарати, які містять сперміциди, випускаються в таких лікарських формах:[8]
В Україні за даними Державного реєстру лікарських засобів України, зареєстровані наступні лікарські форми та препарати які містять сперміциди:[9]
Категорія відпуску — без рецепта.[2][10] Переваги та недолікиПереваги сперміцидівЧас контрацептивного захисту сучасних сперміцидів та їх ефективність триває в межах від 15 хвилин до 1-8 годин від початку застосування і залежить від форми використання (таблетки, крем, піна тощо).[1] Сперміциди не є гормональними препаратами, тому їх застосування не впливає на менструальний цикл, лібідо, фертильність.[2] Контрацептивна ефективність (індекс Перла), для бензалконію хлориду у формі супозиторіїв становить менше 1 (частота небажаної вагітності становить приблизно 1 % на рік за умови правильного застосування та дотримання усіх вимог)[10]. Бензалконій не проникає у материнське молоко, тому препарати на його основі можна застосовувати у період годування груддю.[10] Сперміциди можна використовується як самостійно, так і в комбінації з іншими методами, що посилює їх контрацептивну дію.[10] Недоліки сперміцидівМило та інші засоби гігієни на основі мила інактивують хлорид бензалконію, що призводить до втрати його контрацептивної дії. Лікарський засіб хімічно несумісний з препаратами йоду.[10] Сперміциди мають також антисептичну та протимікробну дію та знижують ризик зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом, проте не виключають ризиків зараження ІПСШ повністю.[10] Особливості застосуванняЕфективність сперміцидних засобів варіює залежно від того, наскільки чітко виконуються інструкції щодо застосування.[2] Для досягнення максимального ефекту потрібно знати правила використання сперміцидів та дотримуватися їх:[10]
Див. такожПримітки
Джерела
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia