Тобольська губернія
58°11′43″ пн. ш. 68°15′29″ сх. д. / 58.195277777778° пн. ш. 68.258055555556° сх. д. Тобо́льська губе́рнія — губернія у Російській імперії на Уралі й у Сибіру. Існувала в 1796-1919. Адміністративний центр — м. Тобольськ. ІсторіяЗ 19 жовтня 1764 до 19 січня 1782 існувало Сибірське царство у складі Російської імперії (столиця — місто Тобольськ). Царство складалось із Тобольського та Іркутського генерал-губернаторств. Потім реформою імператриці Катерини ІІ Сибірське царство було скасовано, а Тобольська провінція упродовж 1780–1782 років перетворена на Тобольське намісництво у складі двох областей (Тобольської й Томської), що увійшло до складу Пермського і Тобольського генерал-губернаторства. Створення губерніїІмператор Павло I переглянув багато реформ своєї матері, в тому числі відмовився від інституції генерал-губернаторств. У зв'язку з цим 12 грудня 1796 як самостійна адміністративна одиниця Росії була утворена Тобольська губернія. За сенатською доповіддю від 2 листопада 1797 губернія складалась із таких повітів: Кузнецький, Семипалатинський, Красноярський, Ішимський, Ялуторовський, Курганський, Березовський, Тарський, Туринський, Тюменський, Тобольський, Сургутський, Томський, Наримський, Єнісейський, Туруханський. Наступні перетворенняУ свою чергу, новий імператор Олександр I переглянув багато реформ свого батька, у зв'язку з чим 1802 року Тобольська губернія поряд з Іркутською увійшла до складу Сибірського генерал-губернаторства. У 1822 році Сибірське генерал-губернаторство було розділено на Західно-Сибірське та Східно-Сибірське. Тобольська губернія увійшла до складу Західно-Сибірського генерал-губернаторства, що проіснувало до 1882 року. 26 лютого 1804 частина території губернії виділена до Томської губернії. У складі Тобольської губернії залишились: Березовський, Ішимський, Курганський, Омський, Тарський, Тобольський, Туринський, Тюменський та Ялуторовський повіти. 26 січня 1822 губернія розділена на такі округи (з 1898 — повіти): Берёзовський, Ішимський, Курганський, Тарський, Тобольський, Туринський, Тюкалинський, Тюменський, Ялуторовський. У 1838 до складу губернії увійшло окружне місто Омськ, що в 1868 передано до знову створеної Акмолинської області. Того ж року утворено Сургутський повіт, який було виділено зі складу Березовської округи. Ліквідація губерніїОскільки радянська влада установилась у Тюмені значно раніше, ніж у Тобольську, у квітні 1918 року більшовики вирішили зробити губернським центром Тюмень. Окрім того, на відміну від Тобольська через Тюмень вже проходила залізниця. Однак, повстання Чехословацького корпусу тимчасово відновило статус-кво. Й лише після звільнення 1919 року Тюмені й Тобольська від військ Колчака губернські заклади остаточно переїжджають до Тюмені. Тобольська губернія офіційно перейменована на Тюменську спеціальною постановою РНК РРФСР від 2 березня 1920 року. Щоправда, новоспечена Тюменська губернія проіснувала лишень 3 роки. Адміністративний поділНа початку XX століття до складу губернії входило 10 повітів:
Символіка Герб Тобольської губернії затверджено 5 липня 1878 року:
ГеографіяЗа даними на кінець XIX століття, площа губернії становила близько 1385 тисяч км². Губернія поділялась на 10 повітів: Березовський (688 тисяч км²), Ішимський, Курганський, Сургутський (251 тисяч км²), Тарський, Тобольський, Туринський, Тюкалинський, Тюменський (18 тисяч км²), Ялуторовський (22 тисячі км²). НаселенняЗа даними перепису 1897 року населення губернії становило 1 433 043 чоловік, з них у містах проживало 87 351 чол. Національний склад у 1897 році[3]:
У релігійному складі переважали православні — 89,0%. 5,1% були старообрядцями й «тими, хто ухиляється від православ'я», 4,5% — мусульманами[4]. Письменних було 11,3% (чоловіків — 17,7%, жінок — 5,0%)[5]. ГубернаториРеволюційні керівники
Примітки
Посилання |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg)
._Tobolsk_governorate.jpg)
.png)
Portal di Ensiklopedia Dunia
