Архангелогородська губернія
Архангелогородська губерния — історична адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії, одна з перших 8-ми губерній імперії. Утворена за указом Петра I від 18 грудня 1708 року. Центром було місто Архангельськ (Архангелогородськ). Губернія була розташована на півночі Російської імперії та межувала з Сибірською губернією на сході, Казанською губернією на південному сході, Московською та Інгерманландською губерніями на південному заході, Швецією на заході та Норвегією на північному заході. На півночі губернія була обмежена Білим та Баренцевим морями З точки зору сучасного адміністративного поділу Росії, Архангелогородська губернія охоплювала райони сьогоднішніх Мурманської області, Ненецького автономного округу та Республіки Комі, більшої частини Архангельської та Вологодської областей, а також частини Республіки Карелія, Костромської, Кіровської та Нижньогородської області. Склад
Реформування29 травня 1719 губернія була поділена на 4 провінції:
У 1778 році Галицька провінція увійшла до складу Костромського намісництва. Очільники
Скасування25 січня 1780 року губернія була розформована: Двінська, Вологодська, Велокоустюзька провінції увійшли до Вологодського намісництва. Проте вже в березні 1784 року було утворено Архангельське намісництво, а 1796 року була утворена Архангельська губернія — значно менша за територію колишньої Архангелогородської губернії. Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia