Перша згадка про Троїцьку церкву на Подолі, низині за межами Харківської фортеці, з численними озерцями та старицямирічки Харків, датується початком XVIII століття[1]. За іншими даними, церква існувала ще до 1659 року[2]. Це була дерев'яна споруда, яка задовольняла релігійні потреби місцевої громади. 27 липня 1758 року на місці дерев'яної закладено нову кам'яну церкву[3][4]. Її будівництво тривало шість років і завершилося в 1764 році[4][2]. Храм виконаний у стилі українського (козацького) бароко. План споруди був тричастинний: квадратний центральний об'єм, п'ятигранна апсида, трапезна з дзвіницею на заході[1]. Церква мала характерні для Слобожанщини пропорції — висота центрального об'єму сягала приблизно 32 метрів, а дзвіниці — 21,5 метра[1].
У 1857 році, після тимчасового перенесення богослужінь до дому купчихи М. Ф. Першиної (Андреєвої), стара будівля знесена[4]. На її місці розпочалося зведення нового храму. 7 липня 1857 року закладено нову кам'яну Троїцьку церкву в русько-візантійському стилі[3]. Спорудження йшло швидкими темпами, і вже до 1860 року були завершені оздоблювальні роботи, встановлено іконостас, позолочено куполи і встановлено хрести[1][4]. 24 вересня 1861 року освятив головний престол на честь Святої Трійцієпископ Харківський Макарій[4]. Бічні приділи освячено в 1861 та 1862 роках: південний — на честь Різдва Пресвятої Богородиці, північний — на честь преподобного Олексія, чоловіка Божого. У 1869 році відкрито народне училище[4]. До 1900 року Троїцька церква була однією з найбагатше оздоблених у місті після катедрального собору[5].
Після початку радянської окупації храм припинив функціонувати як релігійна установа. Приміщення передано під хлібозавод, який діяв там багато років[6][4]. Архітектурні втрати та перебудови за цей час суттєво змінили інтер'єр. У 1930-х роках за наказом радянської влади підірвали дзвіницю[7]. У 1992 році будівлю передали в користування як храм УПЦ Московського патріархату[8]. У 2000-х роках відновлена дзвіниця[9].
Перший кам'яний храм був виконаний у стилі українського бароко, і нагадував дерев'яні українські церкви. Його фасади були оздоблені лиштвами навколо вікон, зубчастими карнизами, півколонами, ґонтовим покриттям бань[1]. Будівля нового храму, зведена в XIX столітті, виконана в русько-візантійському стилі, характерному для офіційної церковної архітектури того часу. Храм за своїми деталями та силуетом нагадує проєкт будівлі Івано-Усікновенського храму на міському кладовищі, який теж спроєктований Андрієм Тоном, але не має дзвіниці[11]. Фасади оздоблені півколонами на кутах та виступах стін, великими вікнами та тонкими карнизами. Бані, прикрашені пілястрами, вінчають чорні куполи-маківки. Дзвіниця має прямокутну форму з арковими та прямокутними отворами, на вершині — баня з частково позолоченим куполом.
Примітки
↑ абвгдТроицкая церковь. Откуда Родом(рос.). 7 квітня 2021. Процитовано 21 квітня 2025.
