Роботи першої черги було завершено у 1930-х роках, і до початку Німецько-радянської війни зведено лише третину споруди, тільки бічні крила. Унаслідок бойових дій збудовані частини споруди частково пошкоджені, однак серйозних руйнувань, як, наприклад, будинок Проєктів навпроти[5], не зазнали[6]. Після закінчення війни роботи над будівлею були відновлені, однак на заміну функціональномуконструктивізму в архітектурі СРСР прийшов новий період із застосуванням вже пишного стилю ампір[2]. Будівництво тривало до 1954 року за проєктом архітекторів Петра Юхимовича Шпари, М. П. Євтушенка, Олександра Васильовича Лінецького[1][2]. Згідно з новим проєктом, остаточний варіант мав включати центральну 12-поверхову вежу і два бічні 8-поверхові корпуси, зведені з цегли[3]. Над центральним корпусом мала з'явитися велика башта зі шпилями, яка не була реалізована[3].
У 1996 році ВІРТА була реорганізована у Харківський військовий університет. У 2004 році університет було ліквідовано, а будівлю передано Харківському національному університету. Тут розмістилися кілька факультетів, зокрема: факультет комп'ютерних наук, медичний, фізико-енергетичний, філософський, соціологічний та інші. 17 листопада 2010 року поруч із Північним корпусом були відкриті пам'ятники історику Дмитру Івановичу Багалію та математику Олександру Михайловичу Ляпунову, які свого часу працювали у Харківському університеті[7][8]. 2014 року в будівлі відкрили науково-демонстраційний освітній «ЛандауЦентр», а наступного року — художню галерею імені Генріха Семирадського, який деякий час навчався в ХНУ[9][10]. 29 січня 2025 з боку проспекту Науки був відкритий пам'ятник Генріху Семирадському[11].
Будівля включена до переліку пам'яток архітектури та містобудування місцевого значення (охоронний номер № 7375-Ха)[12]. Будівля неодноразово страждала від російських обстрілів у 2022—2025 роках. Було вибито вікна, двері, пошкоджено фасади[2].
.jpg)
.jpg)
