Москалівська вулиця
Москалі́вська вулиця (до 1936 — Велика Москалівська, у 1936—2015 — Жовтневої Революції) — вулиця міста Харкова. Вулиця проходить по межі двох адміністративних районів Харкова — Новобаварського і Основ'янського. Починається від Мар'їнської вулиці, йде на південь, перетинає річку Лопань по Основ'янському мосту, далі йде територією Новобаварського району до Південної залізниці. Історія і назваПерша згадка про Москалівку міститься в книзі «Роспись церковных приходов города Харькова на 1724 год». У ній зазначені 16 домовласників Москалівської вулиці Воскресенської парафії. Вважається, що назва вулиці і місцевості походить від слова «москаль» у значенні «солдат». У цей період в армії Петра I вже були солдати, а не стрільці. Серед зазначених у книзі парафіян є домовласники із прізвищем Москаль. Один з них — Меркул Москаль — жив на вулиці «До Меркула». Ця вулиця, імовірно, вела до шляху на Основу (маєток поміщиків Квіток). Саме цей шлях на Основу стали називати Москалівською вулицею. Можна припустити, що назва пов'язана з прізвищем Меркула Москаля.[1] Землі місцевості Москалівка належали двом багатим родинам. На північ від вул. Заіківської (нині вул. Гольдбергівська) лежали володіння купців Карпових. На південь від Заіківської і на схід від Москалівської були землі родини поміщиків Квіток. Ця місцевість отримала своєрідну назву «Аравія», можливо тому, що ґрунти тут були малородючі. На початку XIX століття Москалівка ще вважалась передмістям, але у 1850-ті роки вона вже входить до складу міста. Активне заселення Москалівки розпочалось у 1829 р. До сер. XIX ст. вулиця була забудована від початку і до Заіківської. До сер. 1880-тих років Велика Москалівська вулиця простягалась уже до Основ'янської греблі на річці Лопань. У 1882 р. на Москалівку провели лінію водопроводу і встановили 3 водорозбірні колонки. До того мешканці брали питну воду з карпівських криниць або купували її у водовозів. У 1884—1885 роках Москалівську вулицю забрукували від початку і до Заіківської вулиці, і проклали нею лінію конки, яка вела до Ветеринарного інституту на Сумській. У 1903 р. Москалівську забрукували до Основ'янської греблі, поруч із якою було розташоване депо конки. Приблизно з сер. XIX ст. почалось активне виникнення й розвиток промислових підприємств в районі Москалівки. Крім невеликих заводів і майстерень, з'явились і ті підприємства, що працюють і сьогодні. Це заснований у 1891 р. промисловцем М. Ф. фон-Дітмаром механічний і чавуноливарний завод (нині завод «Світло шахтаря»), а також заснований у 1900 р. Г. Берлізовим механічний і чавуноливарний завод (нині Харківський завод імені Т. Г. Шевченка). На поч. XX століття район Москалівки доєднався до селища Основа. Будинки![]() ![]()
Державні й комунальні установи
Медичні заклади
Промислові підприємства![]()
Парки![]() На березі Лопані біля Основ'янського мосту розташований Парк ім. Квітки-Основ'яненка. Храми![]() В кінці вулиці, біля трамвайного кола, розташований Свято-Миколаївський Храм (адреса — вул. Власенка, 1). Освячений у 2013 році. У 1860—1869 роках була побудована велична кам'яна Преображенська церква на місці, де зараз вул. Конєва долучається до Москалівської. Ділянку землі під церкву пожертвував купець Карпов. Церква простояла близько ста років. На початку 1960-х років церкву підірвали й проклали трамвайну лінію, яка зв'язала Москалівську вулицю з Південним вокзалом. Зараз на цьому місці розташований невеликий сквер. ТранспортВулицею ходить трамвай, маршрути 3, 7, 27. На Москалівській, 199а, розташоване Новобаварське трамвайне депо, а в самому кінці вулиці — трамвайне коло (кінцева зупинка маршрутів 3 і 27 «Новожанове»). Також ходять автобуси маршрутів 112е, 211е, 219е, 258е, 279е.[14] Зупинки громадського транспорту: Кінець Москалівської вулиці підходить до гілки Південної залізниці. Тут розташовані станції «7 км» і «Новожанове». Див. такожМоскалівка (Харків) Джерела
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia