Губернаторський палац (Харків)
Губернаторський палац — пам'ятка архітектури XVIII століття у центрі Харкова. Протягом своєї історії служив також головним корпусом Харківського Імператорського університету. Пам'ятка архітектури національного значення № 694/1, 694/3, 694/4, пам'ятка історії національного значення № 2396/1-3, пам'ятка історії місцевого значення № 1 та 2645[1]. Нині головний корпус Навчально-наукового інституту «Українська інженерно-педагогічна академія» Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. ІсторіяГубернаторський палац у Харкові побудований у 1770 — 1777 роках. Автор початкового проєкту точно невідомий, вважається, що ним міг бути московський архітектор Михайло Тихменєв[2]. Авторство інколи безпідставно приписується італійському архітекторові Франческо Бартоломео Растреллі[3]. Будував палац міський архітектор Іван Вільянов, а пізніше перший харківський професійний архітектор, родом з Охтирки на Сумщині Петро Ярославський[4]. Побудований за наказом Катерини II спеціально для її приїзду, як шляховий палац. Прототипом вважається проєкт царського палацу в Смоленську (зруйнований у 1812 р.) та Шляховий палац у Великому Новгороді (зберігся), однак харківський палац виконаний набагато майстерніше[2]. Імператриця Російської Імперії лише одного разу бувала у цьому палаці, на шляху з Криму до Санкт-Петербурга в 1787 році. До її приїзду у дворі був побудований великий дерев'яний «урочистий зал», в 1791 перебудований Ярославським за допомогою губернського механіка Захаржевського під перший в Харкові постійний театр (театр проводив вистави до 1796, а через рік будинок знесли)[5]. Пізніше у будівлі палацу розмістилася резиденція губернатора, а імператорський трон, що зберігався ще з часів Катерини, було відправлено до Петербурга згідно з наказом імператора Павла I. Навесні 1803 року ансамбль будівель Губернаторського палацу було передано для новоствореного Василем Каразіним Харківського університету[6]. Навесні того ж 1803 року почалась їх реконструкція для потреб університету[7][5], яка тривала до 1805 року. За проєктом університетського ад'юнкта (згодом професора), архітектора Євгена Васильєва під керівництвом архітектора І. Л. Вателета було проведено реконструкцію всього палацового комплексу, прибудовано портик, у флігелях перебудовано деякі приміщення, а також надбудовано другий поверх[8][9]. Загалом, на реконструкцію комплексу будівель Губернаторського палацу та будинку віцегубернатора було витрачено 11 682 руб. 75 коп.[10]. З 1958 року у цій будівлі Український заочний політехнічний інститут, Харківський університет переїхав у Будинок Проєктів на майдані Свободи[11]. До 2024 року в будівлі розміщувалася Українська інженерно-педагогічна академія, перетворена на Навчально-науковий інститут «Українська інженерно-педагогічна академія» Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна[12]. 2 серпня 2018 року близько 15 години поступило повідомлення про пожежу у приміщеннях та на горищі корпусу № 4 Української інженерно-педагогічної академії (колишній Хімічний корпус Харківського університету)[13][14][15]. Внаслідок пожежі найбільше постраждав дах будівлі з боку вулиці Університетської, від якого майже нічого не лишилося. В інших місцях покрівля обгоріла дуже сильно[16]. По факту пожежі поліція відкрила кримінальне провадження щодо порушення правил пожежної безпеки[17][18][19]. Як стало відомо, попередньою причиною пожежі є порушення правил пожежної безпеки під час проведення ремонтних (вогневих) робіт.[14][20], зокрема, на місці пожежі був виявлений пальник[21]. Однією з причин пожежі, на думку представників Управління культури й туризму Харківської ОДА, стали ремонтні роботи, які були виявлені напередодні спеціальною комісією[22][22][14]. Станом на 2024 рік будівля не законсервована, жодні відновлювальні роботи не проводилися. Від зовнішніх чинників споруда руйнується. АрхітектураСтиль будівлі є перехідною формою від бароко до класицизму. Ошатність центральної частини підкреслюють частково рустовані прості флігелі (спочатку одно-, а пізніше двоповерхові), що обрамляють її з обох боків. Фасад центральної частини прикрашав триарковий портик, над яким розташовувався великий балкон (втрачено). Фасад прикрашають каннельовані іонічні пілястри. По обидва боки будівлі симетрично розташовані аркові в'їзди, виконані у вигляді тріумфальних арок. Центральний об'єм будівлі вищий, ніж флігелі, і багатше оформлений; серед декоративних елементів композиції ніші з вазами. Меморіальні табличкиНа будівлі встановлено декілька меморіальних дощок:
Галерея
Див. такожПримітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia