Cиндром передчасного виснаження яєчників
![]()
Передчасне виснаження яєчників, синдром передчасного виснаження яєчників (СПВЯ) — гетерогенне, поліетіологічне порушення, яке може бути зумовлене хромосомними, генетичними, ферментативними, ятрогенними та інфекційними факторами і проявляється у призупинення функціонування яєчників у жінок у віці до 40 років. Порушення можуть виникати на різних стадіях розвитку яєчника: у препубертантний період, у період статевого дозрівання, а також у репродуктивному віці. Яєчникова недостатність може розвиватися упродовж багатьох років з періодами тимчасового покращення.[1] Загальна інформаціяОсновні ознаки синдрому виснаження яєчників: аменорея, гіпоестрогенізм, підвищена концентрація гонадотропних гормонів у крові, а також вегетативні симптоми, які виникають у 50 % жінок із СПВЯ. СПВЯ спостерігається в 1/100 жінок 40-річного віку та в 1/1000 жінок 30-річного віку. Дефіцит початкової кількості фолікулів (примордіальних фолікулів) спричинений порушеннями механізмів, що регулюють міграцію гамет, проліферацію оогоній та початок мейозу. Названі порушення можуть бути спричинені галактоземією, ятрогенними ушкодженнями (хіміотерапія і променева терапія), токсичним впливом забрудненого навколишнього середовища та аутоімунними захворюваннями. Необхідно підкреслити, що схожі порушення також виникають в інших органах, що продукують гормони, і в даний час вони класифікуються як деструктивні аутоімунні захворювання.[1] СимптомиПершою ознакою синдрому передчасного виснаження яєчників є нерегулярні менструації або затримка менструації. Пізні симптоми можуть бути схожі на симптоми природної менопаузи і вони включають:[джерело?]
Для багатьох жінок із СПВЯ існують проблеми із можливістю завагітніти та безпліддя є причиною звернення до лікаря.[джерело?] Інші (супутні симптоми) можуть включати:[джерело?]
Причини виникнення синдромуБільшість випадків синдрому є ідіопатичними, і механізми, які лежать в їхній основі, значною мірою невідомі. Однак, вивчення родинних випадків СПВЯ вказує на роль генетичних аберацій у патогенезі захворювання. Хоча генетичні дефекти у більшості випадків зачіпають Х-хромосому, зростає кількість досліджень, які підтверджують наявність автосомних порушень.[джерело?] Тому, генетичними причинами синдрому можна визначити такі:[джерело?]
Також причинами можуть бути:[2]
ДіагностикаДля діагностування лікар може рекомендувати виконати наступні дії:[2]
ЛікуванняПри веденні хворих з СПВЯ лікар спрямовує зусилля на вирішення двох основних медичних проблем — застосування замісної гормонотерапії (ЗГТ) та лікування безпліддя. Також жінки вимагають особистої й емоційної підтримки для того, щоб змиритися із впливом поставленого діагнозу на їхнє здоров'я і стосунки. Крім того, слід оцінювати і контролювати розвиток супутніх патологій, так що для моніторингу ЗГТ і перевірки стану здоров'я необхідний тривалий період нагляду за пацієнтом.[джерело?] Гормонозамісна терапіяБільшість людей із синдром передчасного виснаження яєчників потребують гормонального лікування естрогеном. Це може допомогти зменшити втрату кісткової маси та інші симптоми зниження естрогену, такі як сухість піхви.[джерело?] Прогестерон також призначають людям, які не мали операції з видалення матки (гістеректомія) і отримують естроген. Гінеколог може порадити поєднувати прийом естрогену і прогестерону, поки пацієнт не досягне природного віку для менопаузи (близько 50 років).[джерело?] Лікування основних хворобЛікування основної проблеми зі здоров'ям може допомогти в лікуванні синдрому передчасного виснаження яєчників. Наприклад, лікування захворювання щитовидної залози або розладу харчування може зменшити симптоми передчасного виснаження яєчників.[3] Вплив на вагітністьМенше 10 відсотків осіб з СПВЯ здатні завагітніти та народити природним шляхом без додаткової терапії. Немає доказів того, що естроген, препарати для зачаття або інші гормони підвищують фертильність. Успішне лікування включає екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ) з використанням донорських яйцеклітин. Перш ніж починати спроби завагітніти, жінці слід проконсультуватися зі своїм лікарем, щоб визначити причину вашої проблеми. Якщо вагітність пройшла успішно, СПВЯ може спричинити проблеми з вагітністю або плодом. За певних обставин усиновлення є єдиною альтернативою завести дитину.[4] УскладненняОднією з ключових цілей лікування СПВЯ є відновлення естрогену, який яєчники перестали виробляти. Це важливо, оскільки естроген необхідний для деяких фізіологічних функцій, особливо в кістках. Якщо дефіцит естрогену не лікувати, ризик розвитку остеопорозу значно зростає. Крім того, є докази того, що дефіцит естрогену до 45 років може підвищити ризик серцевих захворювань.[4] Див. такожПримітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia