Слід висувати статтю на статус доброї лише в разі, якщо ви є її основним автором або готові доробити її, якщо в ході обговорення виникнуть зауваження. Поставте на сторінку шаблон, який вказуватиме іншим користувачам, що стаття є кандидатом на отримання статусу доброї.
Стаття отримує статус, якщо в розділі «За» висловлюються щонайменше три користувачі, пропорція голосів «За» і «Проти» є не меншою, аніж 2:1, і при цьому немає обґрунтованих заперечень або зауважень про необхідне доопрацювання. Новообрана стаття позначається шаблоном {{Добра стаття}}, який включає її до відповідної категорії та позначає іконкою у правому верхньому кутку, а номінація переноситься до архіву.
Підсумки щодо надання статусу підбиваються щоп'ятниці. Їх здійснює будь-який досвідчений учасник проєкту або адміністратор. Необрані статті залишаються на сторінці номінацій як кандидати на наступний тиждень, якщо тільки автор пропозиції чи основний автор не вирішать відкликати номінацію, або якщо кількість голосів «проти» не перевищить кількість голосів «за». Якщо стаття не отримує достатньої підтримки протягом кількох тижнів, підбивач може здійснити підсумок з відмовою у статусі.
Коли ви віддасте свій голос у номінації, будь ласка, не забудьте оновити лічильник голосів у таблиці.
Це стаття про один із найгучніших епізодів у сфері авангарду та культурної політики росії, яка не лише намагалася привласнити здобутки інших народів — зокрема український авангард, — а й вибудувала справжню багатомільйонну імперію фейків. За допомогою вигаданого провенансу та відсутності належної експертизи вдалося просунути понад 200 фальшивих полотен, яких насправді ніколи не існувало. Єврей з Москви Леонід Закс зміг не лише обдурити колекціонерів на мільйони доларів і вийти сухим із води, а й ввести в оману наукову спільноту, яка видавала його підробки за справжні твори, включаючи публікації в наукові видання. Заксу вдалося навіть обвести навколо пальця російських вікіпедистів: його колекція була представлена в російській Вікіпедії як «Добра стаття». Щойно у 2014 році вийшло перше журналістське розслідування, яке поставило під сумнів достовірність колекції, — статус «доброї» був знятий, а згодом статтю вилучили повністю. --Viktor Chernov (обговорення) 15:35, 15 червня 2025 (UTC)[відповісти]
Читачі майже одразу розуміють, що йдеться про підробку, тому, на мою думку, досить часто атрибуція "нібито", "начебто" тощо є необов'язковою. Наприклад "у 2009 році в буклеті до виставки згадувалася співробітниця Державного Російського музею «Н. Селезньова», яка нібито проводила атрибуцію творів" - в цьому контексті наврядчи в буклеті було вказано, що співробітниця нібито проводила атрибуцію творів. Вказувати "нібито", мені здається, зайве, бо читач і так розуміє, що цьому буклетові не можна повністю довіряти. Я спробую подібні речі по тексту прибрати, але було б незле, якби автор також передивився б статтю з цього погляду та, може, щось спростив би. А так історія, звичайно, цікава і добре відома. --Фіксер (обговорення) 12:21, 14 червня 2025 (UTC)[відповісти]
У мене виник певний дисонанс під час написання цієї статті. З одного боку, в джерелах подано факти про колекцію та її історію, а з іншого — після всіх розслідувань розумієш, що все це була звичайна вигадка. І, мабуть, я дещо перестарався, коли акцентував на тому, що наведені факти не відповідають дійсності. --Viktor Chernov (обговорення) 15:51, 14 червня 2025 (UTC)[відповісти]
"Походження колекції за версією родини Закс": варто спочатку розказати хронологічно про тих, з кого почалася історія підробки (про родину, племінника тощо, хто вони такі). І вже потім переказувати їхню історію. Зараз, здається, ім'я племінника, про якого ви неодноразово щось пишете в розділі, з'являється лише в останньому реченні розділу. --Фіксер (обговорення) 12:25, 14 червня 2025 (UTC)[відповісти]
"Джиллін Надольни дійшла висновку, що перевірені нею твори, які приписувалися Елю Лисицькому та Любові Поповій та були придбані за 400 000 та 500 000 швейцарських франків, є підробками." Я не зміг знайти у наведених вами посиланнях інформації про те, що ці картини були куплені за таку суму. Чи могли б ви надати джерело? Honcharovv13 (обговорення) 20:21, 20 червня 2025 (UTC)[відповісти]
Нарешті номіную свій вікіпедійний magnum opus (сподіваюсь, у кількох частинах, бо матеріалу я накопав дуже багато). Ця стаття передусім про сам порох, тому в ній майже не описано розвиток гармат і ракет у Новий час. Якщо до того історія пороху безпосередньо пов'язана з розвитком зброї, то протягом Нового часу — це вже більш-менш сталий рецепт, а оповідь іде в бік історії вогнепальної зброї або самого історичного періоду. Запрошую до обговорення. -- RajatonRakkaus⇅22:01, 12 червня 2025 (UTC)[відповісти]
Там треба все переписувати, бо це поганий переклад не найкращої російськомовної статті за суто російськомовними джерелами, які подекуди подають інформацію, застарілу вже на початок 20 століття. Але я думаю, що я це зроблю (власне, я вже почав; розділ про вплив на науку, як можна помітити, мого авторства). -- RajatonRakkaus⇅10:55, 14 червня 2025 (UTC)[відповісти]
Не погоджуюся із вживанням терміна «миш'як» — за «ДСТУ 2439:2018 Хімічні елементи та прості речовини. Терміни та визначення основних понять, назви й символи» хімічний елемент і проста речовина — це арсен (As)--Едуард Плешаков (обговорення) 14:13, 13 червня 2025 (UTC).[відповісти]
«Перші згадки пороху», «перші згадки калієвої селітри» — на мою думку, дієслово «згадувати» вимагає прийменника «про» у значенні «говорити про щось» («перші згадки про селітру»). «Згадки селітри» — звучить менш природно для енциклопедичного стилю. «1083 року правительство спрямувало 100 тисяч таких стріл до одного гарнізону» — чи доречний термін «правительство»? --Едуард Плешаков (обговорення) 14:13, 13 червня 2025 (UTC)[відповісти]
Щодо правительства — чесно, не знаю й швидким пошуком я не зміг знайти. В англомовних джерелах це court, тобто, двір. Але в Китаї часів Сун, якщо я правильно розумію, була дуже розвинена на свій час політична система з міністрами, численними чиновниками й навіть свого роду політичними партіями чи кокусами. Тому мені здалось, що слово «правительство» є достатньо конкретним, щоб описати, хто саме це зробив, але й достатньо загальним, щоб не вжити неправильний вузький термін. -- RajatonRakkaus⇅10:37, 14 червня 2025 (UTC)[відповісти]
На жаль, про застосування пороху на теренах України згадується в одному реченні (Львів) з посиланням на дві енциклопедичного обсягу статті (Бойко, Грицай). Маємо кілька видань монографії видатного українського історика Крип'якевича: 1.Історія українського війська (від княжих часів до 20-х років ХХ ст.) / І. Крип'якевич, Б. Гнатевич, З. Стефанів та ін. ; упоряд. Б. З. Якимович. – 4-те вид., змін. і допов. – Львів: Світ, 1992. – VIII, 702 с. 2. Крип’якевич І., Гнатевич Б., Стефанів 3., Думін О., Шрамченко С. Історія Українського війська. Т. І. (Упорядкування, покажчики Б. 3. Якимовича. — 5-е вид., змін, і доп. — Київ: Варта, 1994, 384 с.ISBN 5-203-01-634-8; 3. [1]. З монографії можна використати інформацію про те, як і де в Україні добували селітру, за яким рецептом пушкарі виготовляли «стрільний порох», які види зброї використовували (гаркабузи, гаківниці,тарасниці, …), як запалювали порох тощо. Можна згадати і про людвисарство в Україні.--Едуард Плешаков (обговорення) 17:01, 13 червня 2025 (UTC)[відповісти]
Дякую за джерела, я перегляну, що там є про порох і що зможу використати. Але одразу скажу, що я свідомо не описував значну кількість вогнепальної зброї Нового часу (коли порох був уже більш-менш стандартним рецептом), щоб зосередити матеріал на пороху. Я дуже хочу написати ще й історію вогнепальної зброї, отам це точно стане в нагоді. -- RajatonRakkaus⇅10:25, 14 червня 2025 (UTC)[відповісти]
Я погортав книжку, моя думка щодо окремих аспектів вашого питання:
Коли та як уперше на території України з'явився порох, хотілось би описати точніше, але в книзі цього немає. Де це знайти — також не знаю.
Про види вогнепальної зброї — це точно до історії вогнепальної зброї. Якщо вже в цій статті описувати якісь види в Новому часі (що насправді не пов'язано з історією пороху — я для цього хочу створити статтю Класична гармата), то я би це робив дуже загально. Але для статті про вогнепальну зброю я неодмінно це джерело використаю.
Про виробництво гармат і людвисарство теж — я це не описував навіть загально, оскільки пороху це стосується дуже умовно.
Про добування селітри за Козаччини там дуже абстрактно. Незрозуміло, це знаходили природні поклади (я не знаю, чи на території України вони взагалі існували), збирали утворену в печерах і могилах (це валідно, але замало) чи то якось допомагали її природному формуванню. Тут потрібне ціле окреме дослідження, на яке я для ДС не готовий.
Взагалі кажучи, я хочу придбати Козацький Марс, оскільки з інтерв'ю з автором я маю враження, що там розказано деталі про військову (цебто, порохову/вогнепальну) революцію в Україні та сусідніх країнах. Це буде не зараз, але якщо там описано щось на тему безпосередньо пороху, то я додам до статті. -- RajatonRakkaus⇅21:20, 15 червня 2025 (UTC)[відповісти]
1. «Ці зразки мали неоднорідне лиття" — у чому полягала неоднорідність? Бажано пояснити. 2. «У 1870-ті Ламмо знову взявся за вдосконалення пороху й 1875 року прийшов до форми шестикутної призми з отвором»; «Цей порох мав червонясто-коричневий колір і форму шестикутної призми з отвором.» Добре було б уточнити, що це форма спресованого пороху, якщо я правильно зрозумів. 3.Описки: «відомості про селітру, яку називали через «китайським снігом», «навоз брали від коней».--Едуард Плешаков (обговорення) 17:21, 13 червня 2025 (UTC)[відповісти]
Навоз — російський термін, при тому, що попереду ви вже використали питомий український — гній. Щодо uneven casting — може краще неоднорідне лиття — неоднорідна структура виливка, що спричиняє неоднорідні властивості за міцністю, крихкістю.--Едуард Плешаков (обговорення) 13:32, 14 червня 2025 (UTC)[відповісти]
Гній — ТакЗроблено. Щодо лиття не дуже хочу писати щось, чого в джерелі немає. Якщо вважаєте, що краще неоднорідне, то я його поверну, але я не можу його пояснити, оскільки невідомо, про що саме йдеться. Це дуже вже малозначущий факт, щоб його розвивати. -- RajatonRakkaus⇅13:40, 14 червня 2025 (UTC)[відповісти]
«Вартість вогнепальної зброї та супутніх засобів призвела до поширення централізованих держав замість роздроблених феодальних» — це сформульовано так ніби це єдина причина. Навіть неспеціалісту ясно, що й правда, лише сильні централізовані монархії могли дозволити собі утримання артилерії, флотів і регулярних військ, але це був лише один із чинників централізації — економічні, соціальні й політичні зміни також відіграли велику роль. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 17:49, 13 червня 2025 (UTC)[відповісти]
У гарматах великого калібру при картузному заряджанні як запальний заряд. Між картузами основного пороху вкладалися мішечки з димним порохом, який підпалювався запальною трубкою. У німців в першу світову війну де була гільза та допоміжний заряд між ними також. У другу вже не пам'ятаю. --Sas1975kr (обговорення) 09:55, 16 червня 2025 (UTC)[відповісти]
У снарядах і мінометних мінах у якості розривного заряду. Точно у першу світову, більше я якості додаткового. СРСР наскільки я пам'ятаю і у другу світову використовував. --Sas1975kr (обговорення) 09:55, 16 червня 2025 (UTC)[відповісти]
(c) Uses.-The following granulations of black powder, arranged in order of decreasing size of grain, are now in use in the naval service:
(1) Spherohexagonal for use as torpedo impulse charges.
(2) Cannon powder for use in ignition pads of smokeless powder charges for bag guns and for saluting charges.
(3) Shell powder for use as burster charges of projectiles, either alone or in combination with a high explosive as mixed filler.
(4) Fine grain, designated as FFG and FFFG, for use in primers and illuminating projectiles.
Other black powders are used in Very signals, rockets, other pyrotechnics, base charges for shrapnel, time train rings of fuzes, pellets for delayed action fuzes, etc.
Щодо запальників тут ви дуже добре підказали напрямок, є доволі багато джерел на це, неочікувано для мене димний порох донині поширений для цього. Навіть у танкових гарматах. Додав до статті.
Щодо розривних зарядів — не знайшов жодних загальних джерел, що б підказали про поширеність у різні часи. Я додав невелике речення про common, думаю, що для рівня ДС достатньо. Бо без загальних джерел треба відкривати всі статті про гармати, шукати якісь посібники з будови снарядів тощо.
Однією з причин поразки російскьої ескадри при Цусімі називалося те, що російскі снаряди були оснащені разривним зарядом з димного пороху, я японські - з шимози (ліддіта). Ця битва вважається повротною з використання розривних снарядів на флоті.
Також використання димного пороху в британських коммонах під час Ютландскьої битви вважалося однією з причин невиразних наслідків битви.
The Royal Navy designated its capped AP shells APC. It also developed a Capped Common Pointed (CCP) shell and a Common (Armour-Piercing Capped (CPC) shell, the latter comparable to SAPC shells in other navies. The CPC shell was cast (not forged) in alloy steel, with a hardened point and a soft cap. Typically it was base-fused and filled with a mixture of pebble and black powder. It was expected to penetrate about half its calibre in armour (thicker armour would burst the filling). CPC had a filling of about 7 to 9.5 per cent of shell weight, compared to about 12.5 to 15 per cent for HE (which was filled with Lyddite or TNT, much more explosive than powder). Note that the Russians considered that their experience at Tsushima showed that Japanese HE shells had been much more effective than their own APC, which penetrated as designed but did not disable ships (it helped that their ships had large unprotected upper works and were filled with flammable material). They therefore greatly increased the explosive content of their AP shells, which were probably closer to the British CPC in concept. Note that the United States and France (and Germany for 28cm guns) limited capital ships to APC; other navies also carried HE and SAP of various kinds.
Friedman, Norman. Naval Weapons of World War One: Guns, Torpedoes, Mines and ASW Weapons of All Nations (An Illustrated Directory) (p. 38). Pen & Sword Books. Kindle Edition. --Sas1975kr (обговорення) 18:59, 17 червня 2025 (UTC)[відповісти]
и далі
Late in 1912 or early in 1913 there was, a serious accident involving a 13.5in Lyddite-filled Common shell, just as shells were being chosen for the ‘14in experimental’ gun (i.e., the 15in). DNO considered it absolutely necessary to retain Lyddite-filled APC shells to attack heavy armour: ‘the burster of 60lbs Lyddite so well tamped as it will be by the strong AP shell walls, will probably have as great an explosive effect as a shell of thinner walls and a considerably higher percentage of burster.’ DNO wanted to retain powder-filled Common Armour-Piercing Capped (CPC) shells to use against the lighter structure of enemy ships. He wanted to avoid adding more types of shells; had the 13.5in Lyddite CPC not failed, the powder-filled CPC would probably have been abandoned. In June 1913 DNO and the Ordnance Board revisited the issue. Lyddite-filled CPC had to be dropped to the experimental category until doubts were resolved. If the experiments succeeded, an entirely new CPC design would be needed. In any case, powder-filled CPC penetrated armour more effectively because Lyddite was more sensitive, hence tended to burst when it hit. TNT, which was less sensitive, had to be ruled out for the time being because no existing British base fuse could detonate it reliably. Experiments to develop such a fuse were, however, in train. DNO was unwilling to follow foreign practice in eliminating Common shells and rely entirely on AP. CPC was valued both for its racking effect when exploding on the face of a heavy armour plate and for its ability to destroy light armour and other structure. The existing Lyddite-filled AP shell had a capacity of about 3 per cent. Experiments had shown that a shell with much more explosive on board would not penetrate thick armour successfully, partly because it would have weaker walls. DNO wrote that he understood that some foreign shells had much smaller capacities, ‘no doubt with the object of obtaining greater probability of perforation…’. DNO concluded that the fleet should be given powder-filled CPC and Lyddite-filled APC in equal proportions.
Friedman, Norman. Naval Weapons of World War One: Guns, Torpedoes, Mines and ASW Weapons of All Nations (An Illustrated Directory) (pp. 100-101). Pen & Sword Books. Kindle Edition. --Sas1975kr (обговорення) 19:23, 17 червня 2025 (UTC)[відповісти]
Хоча мабуть для цієї статті це не варто давати. Там все складніше і комплекс факторів. Як по Цусмі, так і по Ютланду. Там і вступ у Фрідмана у weapon of WW1 складніше. І вплив цих історій на снаряди. Як приклад --Sas1975kr (обговорення) 19:27, 17 червня 2025 (UTC)[відповісти]
Ви ж питали про снаряди. От десь до початку 20-го сторіччя розривним зарядом на всіх снарядах був димний порох. У Фрідмана це можна знайти. Але так, проблема що загалом це важко знайти десь з узагальненнями, навіть у нього. Треба подивитись ще Steam, Steel and Shellfire: The Steam Warship, 1815-1905 (Conway's History of the Ship). Може там щось буде. Доберусь додому ще подивлюсь. Хоча дійшов висновку, що не факт що це все для статті про димний порох... --Sas1975kr (обговорення) 14:20, 18 червня 2025 (UTC)[відповісти]
However in 1895 Krupps introduced KC (Krupp cemented, ie carburised) armour using nickel-chromium steel with more complex heat treatment resulting in a deeper hardened face and tougher back. After a few years this was universally adopted, the first British ships with KC belts being the Canopus class completed from December 1899. Early Krupp and Harvey plates were far from consistent, but KC was perhaps 25 per cent better than Harvey nickel and lOin KC was equivalent to 23in wrought iron against the previous type of steel shot.
It was found that the addition of a mild steel cap over the point of the projectile improved performance against hard-faced armour so that lOin KC was equivalent to about 20in wrought iron. Capped alloy steel AP shells with 2-3 per cent black powder bursters were adopted in 1897 in the USA and Russia and were universal by 1905, Britain being the last major navy to adopt caps though they had been tried years before.
Там в Варшіп Кємпбел трохи більше дає. Він пише що крім метального, з 1885 в якості розривного його витіснив Brown powder. Тобто до 1885 у якосіт розривного використовувася Black Powder. Це доречі окреме питання. Винесу в окремий пункт. --Sas1975kr (обговорення) 20:42, 18 червня 2025 (UTC)[відповісти]
Коричневий порох у ролі розривного заряду це дещо сумнівно. Коричневий порох, здається, був тільки пресований і мав малий вміст сірки. Завдяки обом чинникам він повільно горить, що корисно для довгоствольної гармати, але абсолютно безглуздо для розривного заряду. Тож не впевнений. -- RajatonRakkaus⇅21:38, 18 червня 2025 (UTC)[відповісти]
То я з перекладом наплутав. У Кемпбела в Варшіп дата 1885 про метальний заряд...
Пресованість на повільність горіння наврядчи сильно впливає. Там швидкість горіння від тиску залежить. Тому хоча початкова площа горіння впливає на зріст тиску і швидкість горіння відповідно, але з часом все одне. Там по собі цей порох мав меншу швидкість горіння. Точніше там їх декілька різновидів було. В Steam, Steel and Shellfire є згадки "Prismatic brown powder" та SBC - slow burning cocoa. --Sas1975kr (обговорення) 18:47, 19 червня 2025 (UTC)[відповісти]
Пресований порох горить повільніше передусім не через пресування, а через великий розмір гранул. Що більша гранула, то більше пороху перебуває всередині без доступу кисню. Тобто, пресований порох потужніший у розрахунку на об'єм, але він надає більш стале згоряння. -- RajatonRakkaus⇅20:23, 19 червня 2025 (UTC)[відповісти]
Там головне зменшена поверхня горіння. Там по швидкості горіння складна залежність. Вона залежить від тиску і у арт стволі на початку і в кінці горіння на порядки відрізняється. Тому не те щоб від пресування не залежить, але не лінійно. Ну і чорний теж можуть пресувати, але це мало що дає. Більше впливає сама харпктеристика пороху. --Sas1975kr (обговорення) 09:06, 20 червня 2025 (UTC)[відповісти]
В одному з джерел (не пам'ятаю в якому, але знайду, якщо вам цікаво) була така фраза, що порох це не винахід у класичному розумінні, а результат відносно випадкових поєднань речовин протягом дуже тривалого часу. Тому так, він скоріше виник, ніж був винайдений. -- RajatonRakkaus⇅13:50, 16 червня 2025 (UTC)[відповісти]
Теж правда. Я в принципі згоден, що порох це скоріше винахід, але радше як сукупність практик і рецептів, що виникли протягом понад століття. Тобто, якщо говорити, що «порох був винайдений у Китаї» — я скоріше погоджусь, а от що «порох був винайдений у 9 столітті» — скоріше не погоджусь, бо це був ще не зовсім порох, а розуміння його властивостей було на рівні техніки безпеки — тобто, що це небезпечно й краще туди не лізти. -- RajatonRakkaus⇅14:12, 16 червня 2025 (UTC)[відповісти]
"Ранні порохові суміші мали запалювальну, а не вибухову дію. " - якось дивно виглядає. Як на мене суміш як мала так і має якісь якості. А вже використовуватися може чи так чи так. Що в джерелі малося на увазі? --Sas1975kr (обговорення) 13:25, 16 червня 2025 (UTC) Знято. Звучить на мене все одно дивно, але зрозуміло звідки взято... --Sas1975kr (обговорення) 13:28, 16 червня 2025 (UTC)[відповісти]
Я теж про це думав, був ще також німецький Ammonpulver. Але подумав, що це не вписується ані в історію димного пороху (бо це не зовсім димний), ані до його наступників. Але раз таке питання у вас виникло, то певно, що варто таки додати в історію. -- RajatonRakkaus⇅17:52, 17 червня 2025 (UTC)[відповісти]
" розпалювання породи багаттям" - не можу підказати 100% правильний переклад, але суть процесу не в розпалюванні, а у відколюванні та дробленні, порода не горіла, а лише лущилась під впливом температури Alessot (обговорення) 12:36, 18 червня 2025 (UTC)[відповісти]
Я це раніше не дивився, але наче і Brown powder і Black Powder перекладають як димний порох. А англійською їх як окремі види виділяють. І ін-вікі і статті дві. Треба подивитись чи є різниця, чи це одне й те саме українською. Від цього трохи описи міняються... Бо бездимний порох лише з 1894 використовувася.... --Sas1975kr (обговорення) 20:45, 18 червня 2025 (UTC)[відповісти]
У мене практично немає українськомовних і російськомовних джерел, і з тих нічого не взято для контексту коричневого пороху. Тому навряд чи десь у тексті є проблема з цим. В ЭСБЕ, до речі, його ще називають бурим і шоколадним. -- RajatonRakkaus⇅21:42, 18 червня 2025 (UTC)[відповісти]
Судячи з інетних статей - [2] та енциклопедій [3] чорний, бурий та шоколадний (я так розумію SBC - slow burning cocoa) це вважається різновидами димного пороху. Якщо це так, то проблема якраз є. Бо тоді або стаття повинна називатися "Історія чорного пороху", або в статтю також треба дати згадку про brown powder та slow burning cocoa. Тому треба шукати україномовне джерело, на крайній випадок російськомовне. --Sas1975kr (обговорення) 18:59, 19 червня 2025 (UTC)[відповісти]
Ну, згадка є — останній абзац розділу «Новації 19 століття у виробництві пороху». Тобто, як можете бачити, я його таки врахував як різновид димного пороху. Але розширити цей опис не завадить, що я зроблю. -- RajatonRakkaus⇅20:25, 19 червня 2025 (UTC)[відповісти]
Перше посилання, певно, не хотів би використовувати, бо там бездимним порохом названо суміш селітри з цукром. Це дійсно т. зв. білий порох і він технічно мабуть таки бездимний, але заведено називати бездимними порохами тільки пластифіковані речовини, але не гетерогенні суміші. -- RajatonRakkaus⇅20:28, 19 червня 2025 (UTC)[відповісти]
Це лише приклади. Я про те що теза " чорний, бурий та шоколадний вважаються різновидами димного пороху" вірна. А тому на мою думку про бурий та шоколадний треба більше додати. --Sas1975kr (обговорення) 09:18, 20 червня 2025 (UTC)[відповісти]
Так Який-не-який опис додав, а далі може знайду щось ще. Проблема ще в тому, що в російськомовних джерелах бурий і шоколадний окремо, а в англомовних просто загально або brown, або cocoa. Це все очевидно одна родина порохів, але чіткої назви не бачу. Обидва українськомовні джерела сумнівні: про одне вже сказав, а та наукова стаття має в корені неправильні твердження про те, що бурий порох робився з викопного бурого вугілля, а шоколадний з кам'яновугільної смоли. -- RajatonRakkaus⇅19:56, 20 червня 2025 (UTC)[відповісти]
Так, має бути скріплений ствол, моя помилка. As the outer layers solidified, they would, according to the theories of metallurgy, shrink around the inner layers, putting them under permanent tension. -- RajatonRakkaus⇅20:13, 19 червня 2025 (UTC)[відповісти]
А як повністю фраза звучить? Бо там наче навпаки причина та наслідок. З появою бурого пороху з'явилася можливість робити довші стволи. Сама конструкція тут другорядний наче показник. Типу зробити його легшим. Головне що завдяки пороху графік тиск / шлях снаряда по довжині ствола більш пологий і це дозволяє отримати менший максимальний тиск і відповідно довший ствол... --Sas1975kr (обговорення) 09:12, 20 червня 2025 (UTC)[відповісти]
Бурий порох з'явився в Німеччині 1882 року, на понад 20 років пізніше.
Rodman’s first step in designing an artillery piece that was both large and safe was to create gauges that could accurately measure the tremendous pressures generated along the barrel… He proposed casting the gun around a central core cooled by circulating water… As the outer layers (те, що вище)… Even as he created his massive new gun, Rodman was conducting a systematic appraisal of the powder it would burn. The “best” gunpowder had long been viewed as powder that was most explosive. In fact, there was no single best powder. The force needed to accelerate the enormous projectiles of heavy guns was not a sudden burst of pressure, but a sustained push. Slower, not faster powder was called for… Rodman assumed that large-grained powder would burn more slowly, thereby reducing the initial pressure. “As for our common cannon powder,” he said, “it is too fine grained and too explosive even for field guns, and certainly never should be used for guns of large caliber.” He took his idea to Lammot du Pont, the chemist of the powder making firm. They tested powder with grain sizes up to half an inch. They found that these largest grains dramatically reduced peak pressure with only small loss in the velocity of the projectile. In the 15-inch Rodman gun, the powder produced a peak pressure only 20 percent as high as that of ordinary cannon powder… With his new powder and new method of casting iron, Rodman felt confident that he could produce a gun of almost any size. [Kelly, 2004]
"Наприкінці XV століття європейці почали створювати досконалішу зброю, що стала тенденцією до середини XIX століття — класичні гармати, мушкети й гарматні кораблі" - не дуже вдале формулювання, бо зброя навряд чи може стати тенденцією. Може зберігатися тенденція створення певного типу зброї, чи щось подібне. Причому тут, окрім стилістики, також не дуже зрозуміло, в чому саме тенденція? Якщо створювати досконалішу зброю - то ця тенденція не зупинилася і XIX ст. Можливо, малося на увазі, що зберігалася тенденція удосконалення зброї, заснованої на димному порохові? --Фіксер (обговорення) 23:47, 25 червня 2025 (UTC)[відповісти]
ТакЗроблено Тут ідеться про те, що зброя XV століття пройшла кілька наступних століть практично незмінною. Скажімо, гармату 1490 року може бути важко відрізнити від гармати 1820, але неможливо сплутати гармати 1450 й 1490 між собою, як і гармати 1820 й 1870. -- RajatonRakkaus⇅07:40, 26 червня 2025 (UTC)[відповісти]
"Деякі речі свідчать про китайське походження інформації, як то додавання сульфідів арсену, лаку та камфори, рекреаційна піротехніка та доставлення порохових зарядів за допомогою птахів" - а хіба назви "китайський сніг", "китайські квіти" та "китайські стріли" не натякають також на походження інформації? --Фіксер (обговорення) 09:31, 26 червня 2025 (UTC)[відповісти]
"Історики називають суміші без деревного вугілля «прото-порохами»" - це означення зараз додано під час останнього використання терміну в статті. Як читач, я б хотів про нього дізнатися раніше, під час першого вживання. --Фіксер (обговорення) 09:56, 26 червня 2025 (UTC)[відповісти]
"Історично в Китаї та Європі до димного пороху традиційно додавали різноманітні речовини, що не покращували суміш" - чи відомо, навіщо? (окрім "традиційно"). Також, "історично" і "традиційно" в цьому реченні здаються майже синонімічними. --Фіксер (обговорення) 09:56, 26 червня 2025 (UTC)[відповісти]
Я переглянув джерела. Це практично не описано, та й навряд чи всі ті десятки чи сотні речовин мають які-небудь пояснення. Додав дещо про отруйні речовини. -- RajatonRakkaus⇅17:18, 26 червня 2025 (UTC)[відповісти]
"була поширена формула 4:1:1" - тут і далі в абзаці використання математичних формул в тексті є сумнівним; вони сильно відрізняються за оформленням від звичайного тексту, хоча по факту це - не якісь складні формули інтегралів тощо, а звичайний текст, та один sub. Чи не краще їх переписати без використання тегу "мат. формула", максимум, за необхідності виділивши курсивом? --Фіксер (обговорення) 09:56, 26 червня 2025 (UTC)[відповісти]
Початково ці формули й не були виділені. Наприклад, ось тут. Але мені здалось, що ці формули зовсім нечитабельні, особливо з десятковими дробами. Якщо ви так не вважаєте, то можу повернути оформлення без формул. -- RajatonRakkaus⇅10:03, 26 червня 2025 (UTC)[відповісти]
Не принципово. Я погоджуюся, що у наборі формул текстом є свої недоліки, вони трохи втрачають в читабельності, тому не наполягаю. Можливо, також, у формул оформлених як формули є певні переваги з погляду доступності. --Фіксер (обговорення) 11:02, 26 червня 2025 (UTC)[відповісти]
"Шквал теоретичних і спостережних робіт прийшов до висновку, що ці об’єкти були дуже потужними, але віддаленими астрономічними об’єктами". Шквал робіт не може прийти до висновку Alessot (обговорення) 19:19, 11 червня 2025 (UTC)[відповісти]
"Спектр світла, що виходить від джерела, можна виміряти." Спектр не є фізичною величиною, тому його не можна виміряти. Можна виміряти довжини хвиль окремих ліній Alessot (обговорення) 19:22, 11 червня 2025 (UTC)[відповісти]
В укрвікі є стаття Синій зсув. На мою думку, слід або перемістити цю інформацію до окремої статті та розкидати найважливіші факти по розділах, або перенаправити статтю Синій зсув на цю. Який варіант кращий не підкажу — залежить від того, наскільки ці явища мають різний контекст. -- RajatonRakkaus⇅16:04, 18 червня 2025 (UTC)[відповісти]
«Червоне зміщення, яке спостерігається в астрономії, за допомогою добре відомих спектрів випромінювання та поглинання атомів, адже вони є відкаліброваними за допомогою спектроскопічних експериментів в лабораторіях на Землі.» — не зовсім зрозуміло, що саме мається на увазі. Статтю варто вичитати, бо, хоча, на перший погляд, вона написана грамотно, але з погляду пересічного читача багато моментів залишаються незрозумілими. Я дещо виправив текст і структуру в розділі Історія. --Viktor Chernov (обговорення) 09:32, 20 червня 2025 (UTC)[відповісти]
"Є проявом ефекту Доплера у видимому електромагнітному діапазоні." - в попередньому реченні йдеться про синє зміщення. Тож, щоб уникнути неоднозначності, що з цього є проявом ефекту Доплера, перше, друге, чи обидва? --Фіксер (обговорення) 15:55, 25 червня 2025 (UTC)[відповісти]
"Історія цієї теми почалася з розвитку в XIX столітті класичної хвильової механіки і дослідження явищ, пов'язаних з ефектом Доплера." - варто уникати подібних конструкцій, накшталт "історія цієї теми почалася". Це перше речення розділу "Історія", тому читачеві і так має бути зрозумілим, що десь тут має бути написано про те, з чого розпочалася історія цієї теми:) Замість цього пишіть просто, що спочатку було відкрито та названо ефект Доплера, потім гіпотези, передбачення тощо. --Фіксер (обговорення) 15:55, 25 червня 2025 (UTC)[відповісти]
"Світло, що випромінюється всередині колодязя" - який колодязь мається на увазі (Гравітаційний колодязь)? Чи можна це вікіфікувати чи інтервікіфікувати, або пояснити іншим чином? --Фіксер (обговорення) 15:55, 25 червня 2025 (UTC)[відповісти]
"Хоча віддалені об'єкти можуть бути дещо розмитими, а лінії розширеними, це через не більше, ніж тепловий або механічний рух джерела." - незрозумілий сенс речення, особливо його закінчення. --Фіксер (обговорення) 15:55, 25 червня 2025 (UTC)[відповісти]
"спостереження, починаючи з 1988 року, залежність червоного зміщення від відстані на прикладі наднових типу Ia дозволили припустити" - щось не так із реченням. --Фіксер (обговорення) 15:55, 25 червня 2025 (UTC)[відповісти]
"не залежить від кута падіння фотона" - для наданої після цього цитати треба явно вказати джерело, інакше не зрозуміло, що саме і навіщо цитується. Також незрозуміло, чи потрібна тут цитата взагалі, чи той самий текст можна (варто) переписати своїми словами. --Фіксер (обговорення) 15:55, 25 червня 2025 (UTC)[відповісти]
У підрозділі Сучасні дослідження проблемка з хронологією: спочатку йдеться про 2009 рік, потім про дату публікації фотографії чорної діри, потім про 2010 рік, а тільки потім про те, як робили фотографію чорної діри. А також ось тут: "2018 року, коли масштабна співпраця спрямувала телескопи по всьому світу до центру галактики M87", незрозуміло хто спрямував телескоп на чорну діру. --Ukrainian astronomer (обговорення) 13:55, 13 червня 2025 (UTC)[відповісти]
"Особливо сильним є її радіовипромінювання, завдяки чому вона помітна навіть у радіотелескопи." - мене бентежить слово "навіть". Що малось на увазі? типу радіотелескопи це щось не достатньо потужне щоб спостерігати радіовипромінювання від галактик?...
"Далі її розміри оболонки різко зменшуються," - це як? Може малось на увазі що різко спадає густина профілю на цьому радіусі?
"Поверхнева яскравіть галактики становить 12,9m" - поверхнева яскравість вимірюється в зоряних величинах на арк секунду. Чи це була повна яскравість?
"До 1991 року українсько-американський астроном Отто Струве був єдиним, хто візуально спостерігав джет даної галактики," і поруч далі "Гебер Кертіс із Лікської обсерваторії помітив відсутність спіральної структури M87 і спостерігав «цікавий прямий промінь… очевидно, з'єднаний з ядром тонкою лінією матерії». Найяскравішим промінь виявився поблизу центру Галактики". Це був джет чи ні?
"1966 року ракета Aerobee 150 Військово-морської науково-дослідної лабораторії США ідентифікувала Virgo X-1" ну мабуть все ж не ракета, а обладнання на ній
Історію вивчення з від 2009 року потрібно вичитати і організувати так, щоб вона сенс.
"Таким чином, отримано безпосереднє зображення горизонту подій чорної діри в її центрі" - мене трохи ковбасить від цієї фрази, адже горизонт подій за означенням це те звідки світло вже не прийде, ну або прийде через нескінченний час.
"Як відомо, небесні об'єкти, які можна спостерігати в телескоп, виглядають плоскими." - все на відстані більше 20 м виглядає плоским за такою логікою, адже наш бінокулярний зір омбежений дуже малою базою між очима. Мабуть це непотрібне речення?
Виявлено, що чорна діра в центрі М87 з масою 6,6 млрд сонячних мас пережила кілька спалахів активності у 2003—2007 роках[35]. - абзац з одного речення "висить в повітрі". Розділ все ж перш за все описує дослідження, тому варто вказати, коли це було виявлено, та розмістити в розділі за хронологією. --Фіксер (обговорення) 15:02, 25 червня 2025 (UTC)[відповісти]
У цьому ж році за ініціативи астрофізика Шепарда Доулмана та за погодженням наукових рад обсерваторій, що входили до колаборації Телескопом горизонту подій (EHT), у якій брали участь понад 200 дослідників[39], телескопи по всьому світу були спрямовані на центр галактики M87, щоб зрештою отримати детальне зображення її надмасивної чорної діри, астрономам також вдалося спостерігати події, викликані її активністю[40]. - занадто довге речення, варто розбити на декілька. Також не дуже зрозуміло, що таке "колаборації Телескопом...". --Фіксер (обговорення) 15:02, 25 червня 2025 (UTC)[відповісти]
Колаборація проекту Телескопа горизонту подій — це міжнародний науковий проєкт, який об’єднує радіотелескопи з усього світу в єдиний віртуальний телескоп розміром із Землю. Його мета — спостереження околиць надмасивних чорних дір. В примітці 40 зображена карта які самі телескопи приймали участь в цьому проєкті. --Honcharovv13 (обговорення) 15:17, 25 червня 2025 (UTC)[відповісти]
Я маю на увазі, що фраза "входили до колаборації Телескопом горизонту подій (EHT)" суто граматично здається неузгодженою. Що таке "Колаборація (чим?) Телескопом"? "Колаборація (чого?) проєкту" я ще якось можу зрозуміти, а "Колаборація (чим?) Телескопом" - ні:) --Фіксер (обговорення) 23:32, 25 червня 2025 (UTC)[відповісти]
"Цей об'єкт є потужним джерелом різного випромінювання, особливо радіохвиль, а також породжує релятивістський струмінь (джет)" - вже запізно пояснювати, що таке джет, бо цей термін неодноразово використовувався в статті раніше. Пояснення треба робити під час першої згадки, та можна також там вікіфікувати. --Фіксер (обговорення) 15:13, 25 червня 2025 (UTC)[відповісти]
"об'єктом типу лацертидом" - не впевнений, що це так узгоджується граматично. До того ж в наступному реченні вже "характерну рису об'єктів лацердиту" (див. літери "т" та "д"). --Фіксер (обговорення) 15:13, 25 червня 2025 (UTC)[відповісти]
"За оглядом 2006 року, в межах кутової відстані 25′ від ядра навколо M87 обертається приблизно 12,000 ± 800 кулястих скупчень" - до цього неодноразово в преамбулі та тексті йдеться про 15 тис. скупчень, не 12 тис. --Фіксер (обговорення) 15:18, 25 червня 2025 (UTC)[відповісти]
Я маю на увазі, що дані в різних частинах статті мають бути узгодженими, і до цього було в декількох частинах 15 тис, а потім в розділі - 12 плюс-мінус. Зараз пояснення про 12-15 згідно з різними джерелами мені здається зрозумілим, текст про "12-15" - також. Єдине, якщо є окреме джерело, яке надає цифру 15 тис, то може його також варто додати до розділу "Кулясті скупчення" (можна навіть в те ж саме речення, в лапках, після 12 плюс-мінус 800)? Бо зараз там лише одна безальтернативна оцінка. --Фіксер (обговорення) 23:37, 25 червня 2025 (UTC)[відповісти]
Коментар Щодо зауважень до цієї та інших номінацій CSF, то кілька тижнів виправляти не зможу, бо беру перерву у редагуванні. Однак покладаюсь на допомогу інших учасників команди. --Asya Zbroyar (обговорення) 17:27, 25 червня 2025 (UTC)[відповісти]
_-_2007.85_-_Minneapolis_Institute_of_Arts.jpg)
.jpg)
