Кунченко Олексій Петрович

Кунченко Олексій Петрович
Народився	23 грудня 1952(1952-12-23) (72 роки) c.Смолянинове Луганської області.
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	політик
Alma mater	Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля
Посада	народний депутат України[1], народний депутат України[2] і народний депутат України[3]
Партія	Партія регіонів
Нагороди

Народний депутат України
5-го скликання
Соціалістична партія України	25 травня 2006	—	23 листопада 2007
6-го скликання
Партія регіонів	30 березня 2010	—	12 грудня 2012
7-го скликання
Партія регіонів	12 грудня 2012	—	27 листопада 2014

Олексій Петрович Кунченко (* 23 грудня 1952 р., с. Смолянинове м.Сєвєродонецьк Луганської області, Україна;) — Народний депутат України, член Партії регіонів.

1976 р. — Рубіжанський філіал Ворошиловградського машинобудівного інституту, спеціальність — «інженер-механік».

1977 р. — працював майстром по ремонту на Сєверодонецькому виробничому об'єднанні «Азот». 1982 р. — обраний головою профспілкового комітету виробництва № 4 Сєверодонецького виробничого об'єднання «Азот». 1984 — 1988 рр. — секретар Ворошиловградського обкому профспілки робітників хімічної та нафтохімічної промисловості. 1988 — 1989 рр. — начальник цеху централізованого ремонту заводу товарів народного споживання Сєверодонецького виробничого об'єднання «Азот». 1989 — 1996 рр. — голова профспілкового комітету підприємства. 1996 — 1997 рр. — директор заводу товарів народного споживання. 1997 — 2000 рр. — директор з комерційних та загальних питань. 2000 — 2005 рр. — генеральний директор Сєверодонецького державного виробничого підприємства «Об'єднання Азот». 2005 — 2006 рр. — голова Наглядової ради ЗАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот».

Народний депутат України 5-го скликання 04.2006-11.2007 від СПУ, № 13 в списку. На час виборів: голова спостережної ради ЗАТ "Сіверодонецьке об'єднання «Азот», член СПУ. Член фракції СПУ (з 04.2006). Член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (з 07.2006).

Був першим секретарем Луганського обкому Соціалістичної партії України (з 12.2006 по 2010).

Народний депутат України 6 скликання 03.2010-12.2012 від Партії регіонів, № 203 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР. Член фракції Партії регіонів (з 03.2010). Заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (04.-05.2010), перший заступник голови (з 05.2010).

На парламентських виборах 2012 р. був обраний народним депутатом України від Партії регіонів по одномандатному мажоритарному виборчому округу № 106. За результатами голосування здобув перемогу^[4] набравши 41,41% голосів виборців.^[5] Заступник голови фракції Партії регіонів, заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. 16 січня 2014 року голосував за "диктаторські закони" - пакет антидемократичних законів, які суттєво обмежували права громадян і свободу слова. 17.04.12 В розпал історичного голосування Кримінально-процесуального кодексу еротична переписка ^[6] О. Кунченка з невідомою пасією потрапила до ЗМІ О чем пишут депутаты в своих смс? [Архівовано 21 червня 2012 у Wayback Machine.](рос.) Також декілька разів помічений за кнопкодавством.^[7]

Після 2014 року місце перебування О.Кунченка невідоме. 25.01.2025 Сєвєродонецька МВА позбавила звання “Почесний громадянин міста Сєвєродонецька” О.Кунченка.^[8]

• Орден «За заслуги» II ст. (23 серпня 2011) — за значний особистий внесок у становлення незалежності України, утвердження її суверенітету та міжнародного авторитету, заслуги у державотворчій, соціально-економічній, науково-технічній, культурно-освітній діяльності, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові^[9]
• Орден «За заслуги» II ст. (21 травня 2008) — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної хімічної промисловості, багаторічну сумлінну працю та з нагоди Дня хіміка^[10]
• Орден «За заслуги» III ст. (24 травня 2002) — за вагомий особистий внесок у розвиток хімічної промисловості, прискорення економічних реформ^[11]
• Відзнака Президента України — ювілейна медаль «20 років незалежності України» (19 серпня 2011)^[12]

ТОВ "ФЕЙСНЬЮЗ - Кунченко Алексей Петрович

1. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
2. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
3. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
4. ↑ http://www.azot.lg.ua/news/show_news.php?subaction=showfull&id=1269842760&archive=&template=ru^{[недоступне посилання]} АЛЕКСЕЙ ПЕТРОВИЧ КУНЧЕНКО – НАРОДНЫЙ ДЕПУТАТ УКРАИНЫ
5. ↑ Результати виборів по одномандатному виборчому округу № 106. Архів оригіналу за 29 вересня 2013. Процитовано 3 січня 2013.
6. ↑ https://blogs.pravda.com.ua/authors/kushniruk/4f885f5ced5c0/page_6/ [Архівовано 30 листопада 2014 у Wayback Machine.] Я не люблю!
7. ↑ Кунченко Олексій Петрович — Біографія, Балотування, Фракції, Політична Агітація | ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Процитовано 10 квітня 2023.
8. ↑ Сєвєродонецька МВА позбавила звання “Почесний громадянин міста Сєвєродонецька” Олексія Кунченка.
9. ↑ Указ Президента України № 845/2011 від 23 серпня 2011 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 20-ї річниці незалежності України». Архів оригіналу за 14 жовтня 2018. Процитовано 24 вересня 2013.
10. ↑ Указ Президента України № 469/2008 від 21 травня 2008 року «Про відзначення державними нагородами України працівників хімічної промисловості». Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 24 вересня 2013.
11. ↑ Указ Президента України № 488/2002 від 24 травня 2002 року «Про відзначення державними нагородами України працівників хімічної промисловості». Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 24 вересня 2013.
12. ↑ Указ Президента України № 822/2011 від 19 серпня 2011 року «Про нагородження відзнакою Президента України − ювілейною медаллю „20 років незалежності України“». Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 24 вересня 2013.

Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.