До березня 2013 року — керівник ПАТ «Мотор Січ», власник 14,99 % акцій компанії. Статки — $319 млн (2012). Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 906-р від 2012 року отримав повноваження генерального конструктора зі створення та модернізації вертолітної техніки.
Член правління Українського фонду культури. Академік АІНУ, Академії транспорту РФ, Академії наук авіації та повітроплавання.
1973—1988 — директор на Волочиському машинобудівному заводі (нині входить до структури «Мотор Січ»).
З березня 1988 до 1991 — генеральний директор об'єднання заводів.
1991–1994 — генеральний директор підприємства «Мотор Січ». З червня 1994 до травня 2006 — голова правління, генеральний директор, ВАТ «Мотор Січ».
4 грудня 2012 року подав заяву на звільнення з посади голови ради директорів ПАТ «Мотор Січ», через неприпустимість сумісності з посадою народного депутата. 7 березня 2013 року заяву було задоволено[4].
Політика
Президент міжрегіональної асоціації промисловців України (1992). Президент міської асоціації «Співдружність».
У березні 1998 року був кандидатом у народні депутати України від виборчого блоку «Партія праці та Ліберальна партія — разом!», № 3 в списку. На час виборів: голова правління, генеральний директор АТ «Мотор Січ» (Запоріжжя), член Партії праці. Партія не здобула місць.
З квітня 2006 до листопада 2007 року — Народний депутат України 5-го скликання від Партії регіонів, № 5 в списку. На час виборів: голова правління ВАТ «Мотор Січ», член ПР. Член фракції Партії регіонів (з травня 2006). Голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення оборони держави, оборонно-промислового комплексу, військового та військово-технічного співробітництва Комітету з питань національної безпеки і оборони (з липня 2006).
Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 до листопада 2012 року від Партії регіонів, № 11 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР. Член фракції Партії регіонів (з листопада 2007). Заступник голови Комітету з питань національної безпеки і оборони (з грудня 2007).
Народний депутат України 7-го скликання з грудня 2012 до листопада 2014 року, виборчій округ № 77, Запорізька область, від Партії регіонів. «За» 50,11 %, 5 суперників. На час виборів: народний депутат України, член Партії регіонів. Член фракції Партії регіонів (з грудня 2012). Заступник голови Комітету з питань промислової та інвестиційної політики (з грудня 2012).
Народний депутат України 8-го скликання з листопада 2014 року, в.о. № 77, Запорізька область, самовисування. На час виборів: народний депутат України. 53,74 %. Член депутатської групи «Воля народу». Член Комітету з питань національної безпеки і оборони.
19 липня 2013 року набуло поширення відео з одного з московських нічних клубів, де 74-річний нардеп перебував у компанії 21-літньої дівчини, що масажувала йому геніталії через одяг[7].
У квітні Богуслаєв наказав працівникам «Мотор Січ» зняти лопаті з гелікоптерів Мі-2, сховати їх, і розібрати повітряне судно на деталі та приховати експлуатаційну документацію на нього[10][11].
22 жовтня Богуслаєва з начальником Департаменту зовнішньо-економічної діяльності цього підприємства було затримано СБУ[12] в рамках розслідування щодо незаконного постачання товарів військового призначення для російської штурмової авіації. Їм оголошено про підозру за колабораційну діяльність та пособництво агресору[13]. На початку повномасштабної війни, після звернення українських військових, Богуслаєв наказував співробітникам приховати документи від гелікоптерів, щоби ЗСУ не могли скористатись технікою[14][15].
23 жовтня СБУ оголосила Богуслаєву підозру про державну зраду. Він і начальник Департаменту зовнішньо-економічної діяльності «Мотор Січ» причетні до передачі окупантам товарів військового призначення, зокрема авіадвигунів, для штурмової авіації РФ. Їм було оголошено про підозру за двома статтями КК України, а саме ст. 111-1 (колабораційна діяльність) та ст. 111-2 (пособництво державі агресору)[16][17][18].
СБУ при обшуках у Богуслаєва виявила герб, документи та нагороди РФ. Серед них:[19]
посвідчення «Федеральної служби з військово-технічного співробітництва (ФСВТС РФ)»;
нагороду РФ — медаль ФСВТС Росії «За отличие»;
посвідчення «Загальноросійської громадської організації „Академія проблем безпеки, оборони та правопорядку“ (АБОП)»[20].
24 жовтня СБУ опублікувала аудіозаписи розмов президента «Мотор Січ», які підтверджують його співробітництво з ворогом[21]. Того ж дня, Богуслаєва було взято під варту[22][23][24].
4 листопада Офіс генпрокурора повідомив про арешт майна керівників «Мотор Січ» на майже 1 млрд грн. Зокрема, накладено арешт на майно підозрюваного у держзраді Богуслаєва та начальника Департаменту зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Серед арештованого — 100 % корпоративних прав фінустанови ПАТ «Мотор Банк», яка належить Богуслаєву, акції кількох українських підприємств[25].
24 листопада СБУ повідомила, що розшукала активи президента АТ «Мотор Січ» на сотні мільйонів гривень. Це майно намагалися приховано вивезти з України, щоб уникнути його арешту у межах кримінального провадження. Серед вилученого — раритетні автомобілі та вогнепальна зброя, а також Скіфське золото і предмети античних часів та Київської Русі[26][27].
28 листопада наказом Міністра оборони України були внесені зміни до Статуту ПАТ «Мотор Січ», достроково припинено повноваження членів Наглядової ради, Голови та Членів Ради директорів. Також, було припинено повноваження та звільнено з посади президента акціонерного товариства Богуслаєва[28].
2023
У лютому Богуслаєву оголосили підозру за співпрацю з терористами з ДНР[29].
У березні журналісти Схем опублікували записи розмов Богуслаєва з представниками російського ВПК під час повномасштабної війни, де той скаржиться на мародерство окупантів (зокрема, вивезення сільгоспобладнання та зерна з підприємства Богуслаєва на Херсонщині) та на ракетні обстріли армією РФ[30].
20 березня Богуслаєв направив заяву на ім'я керівника Офісу президента Андрія Єрмака з проханням включити його в списки на обмін з Росією[31][32]. У документі стоїть його підпис з приміткою: «Богуслаєв, пенсіонер, інвалід 1-ї групи». В Україні Богуслаєву інкримінують посібництво державі-агресору, колабораційну діяльність, сприяння діяльності терористичної організації та протидію ЗСУ[33][34][35].
19 червня Київський апеляційний суд залишив без змін запобіжний захід перебування під вартою колишньому президентові «Мотор Січі» В'ячеславу Богуслаєву, який підозрюється в пособництві державі-агресору[36].
18 жовтня справу Богуслаєва щодо постачання українських двигунів та запчастин до росії передали до суду. Його активи та майно інших фігурантів справи на понад 12 млрд грн було заарештовано[37].
30 листопада представники НАБУ та САП затримали 4 суддів Апеляційного суду Києва, на отриманні хабаря у $35 тис. Вони повинні були скасувати арешт майна в справі Богуслаєва[38][39][40]. У грудні суд продовжив арешт без права на заставу до 5 січня 2024 року[41].
2024
Суд продовжив запобіжний захід Богуслаєву та його спільнику щонайменше до 10 червня 2024 року[42], після чого термін було подовжено до 19 липня[43].
31 липня 2024 року, відповідно до рішення ВАКС майно В’ячеслава Богуслаєва та Петра Кононенка стягнуто в дохід держави та передано до державного управління. Зокрема мовиться про частки або 100 % компаній Богуслаєва: ТОВ “Золота айстра”, ТДВ “Страхова компанія “Мотор-Гарант”, ТОВ “Вінницький авіаційний завод”, ОВ “Вертольоти МСБ”, АТ “Мотор-Банк” та ПрАТ “Азов Трейд-ХХІ”. А також вся нерухомість та земельні ділянки розташовані у Запоріжжі або області. Тоді як частки компаній, які належали Кононенку — це ТОВ “Жекон”, ТОВ “Перспектива-високі технології” та ПрАТ “Промзапал”. Крім того, у дохід держави стягнуті грошові кошти В’ячеслава Богуслаєва. Мовиться про кошти у розмірі більше як 633 млн грн[44].
Санкції
Проводив політику, що загрожувала територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України[45].
2 березня 2023 року доданий до санкційного списку Швейцарії[47].
30 березня 2023 року внесений до санкційного переліку України[48].
Інше
2000—2022 — у Волочиську на Хмельниччині існувала вулиця Богуслаєва, але після викриття його в державній зраді, 2 листопада 2022 року вулицю було перейменовано на Привокзальну.
Нагороди
Герой України (з врученням ордена Держави, 19 січня 2000, позбавлений)[49]
Ордени Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани», Почесна відзнака Президента України (09.1996), «За заслуги» II (08.1998), I ст. (09.1999, позбавлений)[49]
Олена Серафимівна (нар.1946) — дружина, пенсіонерка, в минулому вчитель російської мови та літератури[7]
Олександр Вячеславович Богуслаєв (нар.1978) — син, за освітою — інженер. 2 травня 2025 року стало відомо про його затримання французькими правоохоронцями у Монако[57][58]. СБУ та Офіс Генерального прокурора підозрює його в незаконному привласненні та продажу контрольного пакету заводу «Мотор Січ» за $650 млн[59].
