Развадовський Віктор Йосипович

Віктор Йосипович Развадовський
вересня 2006 — жовтень 2006
Народився	3 червня 1959(1959-06-03) (66 років) Дзержинськ, Житомирська область, Українська РСР,  СРСР
Відомий як	політик
Громадянство	Україна
Alma mater	Київський університет імені Тараса Шевченка
Політична партія	позапартійний
Нагороди
Віктор Йосипович Развадовський на сайті Верховної Ради
Медіафайли у Вікісховищі

Ві́ктор Йо́сипович Развадо́вський (3 червня 1959(19590603)) — український політик, генерал-полковник міліції, доктор юридичних наук, професор, народний депутат України III, IV, VII, VIII скликань. Народився в смт Дзержинськ (нині — смт Романів), Житомирська область.

• Київський університет ім. Шевченка (1983–1989), юрист; аспірантура (1989–1992);
• Кандидатська дисертація «Адміністративна відповідальність за порушення норм, правил і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху» (Одеська юридична академія, 1998);
• Докторська дисертація «Державне регулювання транспортної системи України (адміністративно-правові проблеми та шляхи її розв'язання)» (Національний університет внутрішніх справ, 2004).

• Листопада 1977 — вересень 1987 — служба в армії.
• Вересень 1987 — червень 1988 — державний автоінспектор.
• Червень 1988 — лютий 1989 — інспектор.
• Лютий — липень 1989 — старший інспектор.
• Липень 1989 — липень 1991 — заступник начальника.
• Липень 1991 — липень 1992 — начальник відділу дорожньо-патрульної служби.
• Липень 1992 — березень 1995 — заступник начальника Управління ДАІ ГУМВС України в Києві.
• Березень — липень 1995 — заступник начальника управління охорони громадського порядку ГУМВС України в Києві.
• Липень 1995 — грудень 1996 — заступник начальника Управління ДАІ ГУМВС України в Києві.
• Грудень 1996 — березень 1998 — заступник начальника.
• Березень — травень 1998 — перший заступник начальника Головного управління податкової міліції Державної податкової адміністрації України.
• Серпень — вересень 2006 — заступник директора Департаменту захисту інформації.
• Вересень — жовтень 2006 — заступник директора Юридичного департаменту Державної податкової адміністрації України.

• 

  

  Народний депутат України 3-го скликання з березня 1998 до квітня 2002, виборчий округ № 69, Житомирська область. На час виборів — заступник начальника головного управління податкової міліції Державної податкової адміністрації України, безпартійний.
• Народний депутат України 4-го скликання з квітня 2002 , виборчий округ № 69, Житомирська область, самовисування.
• Народний депутат України 7-го скликання з грудня 2012, виборчий округ № 67, Житомирська область. На час виборів — начальник Департаменту транспортної міліції МВС України, безпартійний.
• Народний депутат України 8-го скликання з жовтня 2014, депутат по виборчому округу № 67, Житомирська область, самовисуванець. Член депутатської групи «Воля народу» до 6 грудня 2016 року. Голова підкомітету з питань кримінального процесуального законодавства та оперативно-розшукової діяльності Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
• Був одним з 59 депутатів, що підписали подання, на підставі якого Конституційний суд України скасував статтю Кримінального кодексу України про незаконне збагачення, що зобов'язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей. Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні запровадили у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов'язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом^[1].

• Заслужений юрист України^[2].
• Генерал-полковник міліції^[3].
• 20 державних нагород, в тому числі Грамота Президії Верховної Ради СРСР, Почесна грамота Кабінету Міністрів України^[4], Почесна грамота ВРУ, орден «За мужність» III ступеня^[5], орден Данила Галицького^[6].
• 6 нагород УПЦ МП.

• Учасник бойових дій в Афганістані.
• Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

• Дочка Маргарита (1981).
• Онуки Артур та Віктор.

Футбол, плавання, лижі.

Згідно даних проєкту «ЧЕСНО», Віктор брав участь у голосуванні за диктаторські закони 16 січня 2014 року^[7], при цьому в особистих інтерв'ю він заявляє, що його голос був сфальсифіковано, а він особисто відправляв заяви для виключення його голосу з результатів голосування та надав фото на якому він в той день не піднімав руку на голосуванні^[8].

Віктор Развадовський користувався^[9] посвідченням ліквідатора 1 категорії, виданого іншій особі. У посвідченні постраждалого від Чорнобильської катастрофи прізвище власника змінене на прізвище екснардепа.

Після російського вторгнення в Україну 3 березня 2022 року виїхав до Польщі.^[10]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Viktor Razvadovskiy

• Верховна Рада України
• Персональний сайт