Населення Закарпатської області

Демографія

Етнічна карта області за переписом населення 2001 року.
   районні центри і міста обласного значення

Закарпаття посідає 17-те місце серед регіонів України за чисельністю населення. На 1 серпня 2013 р. в області проживало 1 255 425 осіб. У загальній чисельності населення України на область припадає 2,76 %. Переважна більшість жителів області — 62,9 % проживає в сільській місцевості. Чисельність населення одного села на Закарпатті в середньому становить 1,4 тисячі осіб (середній показник в Україні — 0,7 тис.). Найбільшим за чисельністю населення не тільки в області, а і в Україні є Тячівський район, на території якого проживає 13,7 % мешканців краю. Найменший — Воловецький район, чисельність якого становить 2,1 % загальнообласної. П'ята частина населення проживає в 192 населених пунктах області, які мають статус гірських.

Значне збільшення чисельності населення області спостерігалося у 1950-60 роках, коли природний приріст населення становив у середньому 13,6 тис. осіб. Упродовж наступних років збільшення продовжувалося, проте вже простежувалася тенденція до зменшення загального приросту. У 1995 році на Закарпатті вперше зафіксовано зменшення чисельності населення, яке за 7 років становило 30,4 тис. осіб. Скорочення чисельності населення відбулося за рахунок міських жителів — на 47,1 тис., в той час як у сільській місцевості чисельність населення за цей період збільшилася на 16,7 тис. осіб. Це відбувалося внаслідок переведення частини селищ міського типу до категорії гірських сільських населених пунктів. За інформацією прес-служби Міністерства юстиції України у 2008 році народжуваність в області вперше перевищила смертність[1]. У першому кварталі 2009 р. це перевищення склало 2 %[2], у другому — 7 %, за підсумками 2010 року — 19 %[3].

Динаміка населення

Історична динаміка чисельності населення області (у сучасних кордонах)[4][5][6]

рік населення місце серед
регіонів
1939 845 000[7] 24
1959 920 173 23
1970 1 056 799 22
1979 1 154 417 23
1989 1 252 288 20
2001 1 258 264 19
2014 1 256 850 17

Динаміка чисельності населення районів та міст обласного підпорядкування Закарпатської області:[8]

1970 1979 1989 2001 2014
м. Берегове Берегівськ. Берегівськ. Берегівськ.  27 235  24 686
м. Мукачеве  57 414  71 864  84 521  82 346  85 487
м. Ужгород  64 578  90 995  117 061  117 317  115 947
м. Хуст Хустськ. Хустськ. Хустськ.  32 348  31 797
м. Чоп Ужгородськ. Ужгородськ. Ужгородськ. Ужгородськ.  9 018
Берегівський район  79 135  82 901  85 668  53 841  51 842
Великоберезнянський район  32 274  31 909  30 835  28 016  26 503
Виноградівський район  98 532  104 944  113 034  117 863  120 310
Воловецький район  24 049  26 271  27 561  25 336  24 334
Іршавський район  88 632  92 755  97 192  100 881  99 531
Міжгірський район  46 968  49 760  50 555  50 057  48 100
Мукачівський район  99 730  103 250  105 538  101 572  101 178
Перечинський район  31 510  32 398  32 582  31 790  31 629
Рахівський район  76 095  81 645  86 148  90 811  91 857
Свалявський район  46 532  51 395  56 254  55 468  54 609
Тячівський район  132 082  147 429  164 968  172 389  174 523
Ужгородський район  70 707  69 941  73 679  74 433  69 837
Хустський район  108 561  116 960  126 692  96 561  95 662

Міста

Міські населені пункти з кількістю жителів понад 7,0 тисяч
за даними Держкомстату[9][10]
Ужгород ▼115,9 Великий Бичків ▲9,4
Мукачеве ▲85,5 Іршава ▼9,2
Хуст ▼28,6 Тячів ▼9,1
Виноградів ▲25,6 Чоп ▲9,0
Берегове ▼24,4 Солотвино ▼8,9
Свалява ▲17,1 Буштино ▼8,6
Рахів ▲15,3 Ясіня ▲8,5
Дубове ▲9,8 Вишково ▼8,3
Міжгір'я ▲9,6 Тересва ▲7,6
Королево ▲9,5 Великий Березний ▲7,3

Природний рух

Показники народжуваності, смертності та природного приросту населення Закарпатської області у 1950—2020 рр.

коефіцієнт (на 1000 осіб) 1950[11] 1960[11] 1970[4] 1980[12] 1990[13] 2000[13] 2010[13] 2020[13]
народжуваності 31,4 27,3 20,7 18,8 16,8 11,5 14,7 10,8
смертності 11,5 6,9 8,0 9,2 9,3 11,1 12,0 13,4
природного приросту 19,9 20,4 12,7 9,6 7,5 0,4 2,7 -2,6

Національний склад

Чисельність євреїв в 1941 році

У Закарпатській області мешкають представники понад 30 етносів[14]. Основним та корінним населенням є українці (80,5 %). Також у регіоні проживають угорці (12,1 %), румуни (2,6 %), росіяни (2,5 %), цигани (1,1 %), словаки (0,5 %), німці (0,3 %), білоруси (0,2 %).

Національний склад населення Закарпатської області станом на 2001 рік[15]

№ Національність Кількість осіб До загальної
чисельності населення
1 Українці 1 010 127 80,51 %
2 Угорці 151 516 12,08
3 Румуни 32 152 2,56
4 Росіяни 30 993 2,47
5 Цигани 14 004 1,12
6 Словаки 5 695 0,45
7 Німці 3 582 0,29
8 Білоруси 1 540 0,12
9 Євреї 565 0,05
10 Поляки 518 0,04
11 Інші 3 922 0,31
Разом 1 254 614 100,00

За результатами Всеукраїнського перепису населення, проведеного у 2001 році, 10200 жителів Закарпаття визнали себе русинами (менше 1 % від загальної кількості мешканців області). Назва «русин» не закріплена в офіційних документах державного рівня, 10200 згаданих громадян визначені як представники субетносу української національності.

Динаміка чисельності основних національностей Закарпаття за даними переписів:[16][17][18][15][19]

національність 1921 1930 1959 1970 1979 1989 2001
українці 372 884 63,0 % 450 925 62,2 % 686 464 74,6 % 808 131 76,5 % 898 606 77,8 % 976 749 78,4 % 1 010 127 80,5 %
угорці 102 144 17,3 % 115 805 16,0 % 146 247 15,9 % 151 949 14,4 % 158 446 13,7 % 155 711 12,5 % 151 516 12,1 %
румуни 12 777 1,8 % 18 346 2,0 % 23 454 2,2 % 27 155 2,3 % 29 485 2,4 % 32 152 2,6 %
росіяни 29 599 3,2 % 35 189 3,3 % 41 713 3,6 % 49 458 4,0 % 30 993 2,5 %
цигани 4 970 0,5 % 5 902 0,6 % 12 131 1,0 % 14 004 1,1 %
словаки[20] 19 737 3,3 % 34 511 4,8 % 12 289 1,3 % 9 573 0,9 % 7 329 0,6 % 5 695 0,5 %
німці 10 460 1,8 % 13 804 1,9 % 3 478 0,3 % 3 582 0,3 %
євреї 80 059 13,5 % 95 008 13,1 % 12 169 1,3 % 10 862 1,0 % 2 639 0,2 % 565 0,05 %
все населення 592 044 100 % 725 357 100 % 920 173 100 % 1 056 799 100 % 1 155 759 100 % 1 245 618 100 % 1 254 614 100 %
Національний склад населення районів Закарпаття за переписом 2001 року[12]
населення українці угорці румуни росіяни цигани словаки німці білоруси
Ужгород 117 317 77,8 6,9 0,1 9,6 1,5 2,2 0,2 0,4
Берегове 27 235 38,9 48,1 0,1 5,4 6,4 0,2 0,1 0,2
Мукачеве 82 346 77,1 8,5 0,0 9,0 1,4 0,4 1,9 0,4
Хуст 32 348 89,3 5,4 0,0 3,7 0,4 0,1 0,3 0,2
Берегівський район 53 841 18,8 76,1 0,0 0,7 4,1 0,0 0,0 0,0
Великоберезнянський район 28 016 96,3 0,0 0,0 0,7 1,6 1,0 0,0 0,1
Виноградівський район 117 863 71,4 26,2 0,0 1,2 0,8 0,1 0,0 0,1
Воловецький район 25 336 98,8 0,0 0,0 0,6 0,0 0,1 0,1 0,1
Іршавський район 100 881 98,6 0,1 0,0 0,6 0,1 0,3 0,0 0,0
Міжгірський район 50 057 99,1 0,0 0,0 0,5 0,2 0,0 0,0 0,0
Мукачівський район 101 572 84,0 12,7 0,0 0,7 1,3 0,2 0,8 0,4
Перечинський район 31 790 96,3 0,0 0,3 1,3 0,4 1,0 0,0 0,1
Рахівський район 90 811 83,8 3,2 11,6 0,8 0,2 0,0 0,0 0,1
Свалявський район 55 468 94,5 0,7 0,0 1,5 1,4 0,6 0,7 0,1
Тячівський район 172 389 83,2 2,9 12,4 1,0 0,0 0,0 0,2 0,1
Ужгородський район 74 433 58,4 33,4 0,0 2,0 4,1 1,6 0,0 0,4
Хустський район 96 561 95,0 3,9 0,0 0,9 0,0 0,1 0,0 0,0
Закарпатська область 1 258 264 80,5 12,1 2,6 2,5 1,1 0,5 0,3 0,1

Національний склад міст Закарпатської області за переписом населення 2001 р., у %:

місто населення українці угорці румуни росіяни цигани інші
Ужгород 115 568 77,8 6,9 0,1 9,6 1,5 4,1
Мукачеве 81 637 77,1 8,5 9,0 1,4 4,0
Хуст 31 864 89,3 5,4 3,6 0,4 1,3
Берегове 26 554 38,9 48,1 5,4 6,4 1,2
Виноградів 25 383 80,8 14,3 3,5 0,2 1,2
Свалява 16 983 86,4 2,0 3,1 4,7 3,8
Рахів 14 969 89,9 6,9 0,1 2,1 0,4 0,6
Тячів 9 519 71,3 24,2 0,9 2,7 0,9
Іршава 9 512 97,4 0,5 1,5 0,1 0,5
Чоп 8 870 48,1 39,4 8,3 2,3 1,9
Міста Закарпатської області 340 859 76,5 11,8 0,1 7,0 1,7 2,9

Розподіл індивідуальних домогосподарств області[21]

Всього індивідуальних домогосподарств У % до підсумку Середній розмір домогосподарства (осіб)
1979 1989 2001 1979 1989 2001 1979 1989 2001
Всі індивідуальні домогосподарства 287956 305847 307726 100 100 100 3,7 3,8 3,9
з них:
домогосподарства, всі члени яких належать до однієї національності 254188 262406 270699 88,3 85,8 88,0 3,8 3,8 3,9
з них:
українці 204582 215434 227375 71,0 70,4 73,9 3,8 3,8 3,9
угорці 35003 31380 30420 12,2 10,3 9,9 3,5 3,6 3,7
румуни 5963 6652 6927 2,1 2,2 2,3 4,1 3,8 4,1
росіяни 5116 5361 3011 1,8 1,8 1,0 2,9 2,9 2,7
цигани 1041 1961 2181 0,4 0,6 0,7 4,6 5,2 5,6
словаки 719 412 305 0,2 0,1 0,1 2,7 2,7 2,8
німці … … 223 … … 0,1 … … 3,2

За різними сучасними оцінками, у той час, коли чисельність населення Закарпатської області загалом стагнувала або трохи збільшилася[22], через низьку народжуваність та еміграцію значної частини угорців до Угорщини їхня чисельність в області суттєво скоротилася: зі 151,5 тисячі осіб у 2001 році до 70—80 тисяч[22] або 80—90 тисяч[23] у 2024 році.

Мовний склад

Найпоширеніша рідна мова у містах і сільрадах Закарпатської області за переписом 2001 р.

Рідна мова населення Закарпатської області за результатами переписів населення, %[24][25][26][27]

1959 1970 1989 2001
Українська 73,5 76,1 78,1 81,0
Угорська 16,3 15,4 13,4 12,7
Російська 4,2 4,2 5,0 2,9
Румунська 2,0 2,1 2,3 2,6
Інша 4,0 2,2 1,2 0,8
Мовний склад населення Закарпаття
(перепис 2001 року)
Населення Українська Угорська Румунська Російська Циганська Словацька Німецька
Ужгород 117 317 75,6 % 7,0 % 12,4 % 1,3 % 0,9 %
Берегове 27 235 38,4 % 54,8 % 6,3 % 0,1 %
Мукачеве 82 346 77,6 % 8,5 % 10,7 % 0,1 % 1,1 %
Хуст 32 348 91,0 % 4,3 % 3,8 % 0,4 % 0,1 % 0,1 %
Берегівський район 53 841 18,8 % 80,2 % 0,8 %
Великоберезнянський район 28 016 99,0 % 0,6 % 0,2 %
Виноградівський район 117 863 72,0 % 26,3 % 1,3 % 0,3 %
Воловецький район 25 336 99,1 % 0,1 % 0,7 %
Іршавський район 100 881 99,0 % 0,1 % 0,7 % 0,1 %
Міжгірський район 50 057 99,3 % 0,5 % 0,2 %
Мукачівський район 101 572 84,2 % 13,8 % 0,7 % 0,1 % 0,1 % 0,6 %
Перечинський район 31 790 96,6 % 0,2 % 0,9 % 1,3 % 0,3 % 0,6 %
Рахівський район 90 811 84,6 % 2,5 % 11,5 % 0,9 % 0,2 %
Свалявський район 55 468 97,3 % 0,5 % 1,6 % 0,1 % 0,1 %
Тячівський район 172 389 83,5 % 2,8 % 12,4 % 1,1 % 0,1 %
Ужгородський район 74 433 58,9 % 36,5 % 2,4 % 0,7 % 1,1 %
Хустський район 96 561 95,2 % 3,9 % 0,8 %
Закарпатська область 1 258 264 81,0 % 12,7 % 2,6 % 2,9 % 0,2 % 0,2 % 0,2 %
Друга за поширеністю рідна мова у містах і сільрадах Закарпатської області за переписом 2001 р.

Рідна мова найбільш чисельних національностей Закарпатської області за даними перепису 2001 р.[28]

Своєї
національності 		Українська Російська Інша
Українці  99,2 %  -  0,5 %  0,1 %
Угорці  97,1 %  2,6 %  0,2 %  0,1 %
Румуни  99,0 %  0,5 %  0,1 %  0,2 %
Росіяни  91,7 %  7,9 %  -  0,1 %
Цигани  20,5 %  16,7 %  0,2 %  60,0 %
Словаки  43,5 %  41,5 %  2,6 %  1,0 %
Німці  50,5 %  39,6 %  4,8 %  0,7 %

Населені пункти Закарпаття за часткою населення, що назвало рідною мовою:

100 % 99-100 % 95-99 % 90-95 % 80-90 % 70-80 60-70 % 50-60 % 40-50 % 30-40 % 20-30 % 10-20 % 5-10 % 1-5 % 0-1 % 0 %
українську 55 237 166 21 16 10 4 5 6 10 4 22 11 36 5 1
угорську 33 11 19 6 7 5 8 4 5 11 8 36 142 313
румунську 1 1 6 1 1 2 4 60 533


Поширення мов у Закарпатській за переписом 2001 року[29]
Українська мова[30] — 1 016 268 осіб (81,00 %) Угорська мова — 158 729 осіб (12,65 %) Російська мова — 36 412 осіб (2,90 %)
Румунська мова — 32 224 осіб (2,57 %) Русинська мова[31] — 6 720 осіб (0,54 %) Циганська мова — 2 990 осіб (0,24 %)
Словацька мова — 2 575 осіб (0,21 %) Німецька мова — 1 850 осіб (0,15 %)
Мовний склад населення міст і селищ Закарпатської області за переписом 2001 р.[32]
(показані мови з більше ніж 1 % носіїв)
населення
2001 р. 		українська угорська російська румунська циганська німецька словацька
Ужгород  117 317  77,6 %  7,0 %  12,4 %  1,3 %
Мукачеве  82 346  77,6 %  9,6 %  10,7 %  1,1 %
Хуст  29 080  90,2 %  4,8 %  4,1 %
Берегове  26 735  37,3 %  55,9 %  6,4 %
Виноградів  25 760  82,1 %  13,5 %  3,8 %
Свалява  17 145  94,5 %  1,4 %  3,2 %
Рахів  15 241  92,1 %  4,8 %  2,3 %
Тячів  9 786  73,5 %  22,6 %  2,8 %
Міжгір'я  9 656  97,6 %  1,0 %  1,2 %
Іршава  9 515  97,9 %  1,4 %
Великий Бичків  9 430  95,2 %  2,9 %
Солотвино  9 276  14,5 %  24,3 %  3,2 %  56,5 %
Дубове  9 246  98,1 %  1,5 %
Чоп  8 919  46,3 %  41,5 %  11,6 %
Буштино  8 554  93,8 %  3,6 %  2,2 %
Королево  8 147  93,6 %  5,2 %  1,2 %
Вишково  8 141  53,1 %  45,3 %  1,4 %
Ясіня  8 006  89,5 %  8,2 %  1,2 %
Тересва  7 469  97,7 %  1,3 %
Перечин  7 083  94,6 %  3,4 %
Чинадійово  6 817  98,0 %  1,1 %
Великий Березний  6 804  97,7 %  1,3 %
Воловець  5 186  98,1 %  1,4 %
Кольчино  4 407  94,1 %  2,2 %  2,6 %
Середнє  3 494  81,1 %  1,0 %  1,0 %  13,6 %  3,2 %
Вилок  3 419  16,8 %  81,5 %  1,3 %
Кобилецька Поляна  3 391  83,1 %  14,3 %  1,3 %
Батьово  3 029  32,9 %  64,6 %  2,0 %
Усть-Чорна  1 485  93,3 %  1,3 %  4,3 %
Жденієво  1 120  98,9 %  1,1 %

Українська мова є єдиною офіційною мовою на всій території Закарпатської області[33][34].

Вільне володіння мовами

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, 90,34 % мешканців Закарпатської області вказали вільне володіння українською мовою, а 29,19 % — російською мовою. 98,14 % мешканців Закарпатської області вказали вільне володіння мовою своєї національності.

Вільне володіння мовами найбільш чисельних національностей Закарпатської області за даними перепису населення 2001 р.[35][36]

своєї

національності

українська російська
Українці 99,48 % 26,75 %
Угорці 98,72 % 48,07 % 30,67 %
Румуни 99,33 % 24,67 % 37,65 %
Росіяни 96,95 % 82,40 %
Цигани 21,09 % 49,56 % 11,87 %
Словаки 65,67 % 96,22 % 32,85 %
Німці 66,11 % 95,98 % 36,96 %
Білоруси 46,49 % 83,57 % 75,00 %

Мови навчання

Між 1991/92 і 2021/22 навчальними роками частка учнів, які здобувають загальну середню освіту в школах і класах з українською мовою викладання в Закарпатській області зросла з 81,7 %[37] до 87,9 %[38]. Зростання відбулося переважно внаслідок українізації шкіл і класів з російською мовою викладання, в яких у 1991/92 навчальному році навчалися 7,3 %[37] учнів області.

За даними Державної служби статистики України у 2023/24 навчальному році у Закарпатській області 163 651 учень здобував загальну середню освіту, з них 146 563 (89,56 %) навчалися в українськомовних класах, 14 623 (8,94 %) — в угорськомовних, 2 347 (1,43 %) — у румунськомовних, 118 (0,07 %) — в словацькомовних. З 71 315 здобувачів середньої освіти в міських закладах освіти, 65 021 (91,17 %) здобували освіту українською, 5 806 (8,14 %) — угорською, 370 (0,52 %) — румунською, 118 (0,17 %) — словацькою. З 92 336 здобувачів середньої освіти в сільських закладах освіти, 81 542 (88,31 %) здобували освіту українською, 8 817 (9,55 %) — угорською, 1 977 (2,14 %) — румунською[39].

За даними Державної служби статистики України у 2024/25 навчальному році у Закарпатській області 158 790 учнів здобували загальну середню освіту, з них 142 649 (89,84 %) навчалися в українськомовних класах, 13 683 (8,62 %) — в угорськомовних, 2 339 (1,47 %) — у румунськомовних, 119 (0,07 %) — в словацькомовних. З 69 684 здобувачів середньої освіти в міських закладах освіти, 63 677 (91,38 %) здобували освіту українською, 5 507 (7,90 %) — угорською, 381 (0,55 %) — румунською, 119 (0,17 %) — словацькою. З 89 106 здобувачів середньої освіти в сільських закладах освіти, 78 972 (88,63 %) здобували освіту українською, 8 176 (9,17 %) — угорською, 1 958 (2,20 %) — румунською[40].

Місце народження

За переписом 2001 року 97,3 % населення Закарпатської області народилися на території України (УРСР), 2,7 % населення — на території інших держав (зокрема 1,8 % - на території Росії). 92,9 % населення народилися на території Закарпатської області, 4,4 % — у інших регіонах України.[41]

Питома вага уродженців різних регіонів України у населенні Закарпатської області за переписом 2001 року:

уродженців області кількість частка у населенні
Закарпатської 1166097 92,9
Львівської 11828 0,9
Івано-Франківської 4197 0,3
Хмельницької 3534 0,3
Житомирської 3172 0,3
Вінницької 3153 0,3
Донецької 2432 0,2
Тернопільської 2252 0,2
Полтавської 1953 0,2
Київської 1938 0,2
Рівненської 1891 0,2
Сумської 1698 0,1
Дніпропетровської 1658 0,1
Харківської 1657 0,1
Черкаської 1643 0,1
Волинської 1634 0,1
Чернігівської 1386 0,1
Одеської 1195 0,1
Кіровоградської 1152 0,1
Луганської 1147 0,1
Чернівецької 1107 0,1
м. Києва 889 0,1
Миколаївської 739 0,1
Херсонської 734 0,1
Запорізької 703 0,1
АР Крим 632 0,1
Севастополя 47 0,0

Зайнятість населення

Сфери зайнятості населення області за переписом 2001 року[42]

сфера діяльності кількість зайнятих частка
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство 151 972 36,5 %
Обробна промисловість 51 055 12,3 %
Освіта 38 540 9,3 %
Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту 31 983 7,7 %
Охорона здоров'я та соціальна допомога 30 465 7,3 %
Будівництво 27 445 6,6 %
Державне управління 23 497 5,6 %
Транспорт і зв'язок 22 638 5,4 %
Колективні, громадські та особисті послуги 10 694 2,6 %
Виробництво електроенергії, газу та води 7 605 1,8 %
Готелі та ресторани 6 938 1,7 %
Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам 5 592 1,3 %
Фінансова діяльність 2 970 0,7 %
Добувна промисловість 2 275 0,5 %
Послуги домашньої прислуги 1 800 0,4 %
Неточно вказали або не вказали вид діяльності 838 0,2 %
Рибне господарство 94 0,0 %
Всього зайнятих економічною діяльністю 416 401 100,0 %

Див. також

Примітки

  1. ↑ Міністерство юстиції України. Архів оригіналу за 8 серпня 2009. Процитовано 8 серпня 2009.
  2. ↑ Міністерство юстиції України. Архів оригіналу за 6 липня 2009. Процитовано 26 березня 2013.
  3. ↑ У 2010 році в Україні показники смертності знижувалися. УНІАН. 22 лютого 2011. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 4 червня 2021.
  4. ↑ а б Статистический сборник. Население СССР (Численность, состав и движение населения) [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.] — М., 1975
  5. ↑ Динаміка чисельності населення адміністративних одиниць України у 1970 - 2014 рр. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 31 липня 2013.
  6. ↑ Всесоюзная перепись населения 1959 г. Численность наличного населения городов и других поселений, районов, районных центров и крупных сельских населенных мест на 15 января 1959 года по регионам союзных республик. Архів оригіналу за 21 травня 2012. Процитовано 14 квітня 2015.
  7. ↑ оцінка
  8. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 31 липня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2014 року», — Київ, Державна служба статистики України, 2014. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 13 вересня 2014.
  10. ↑ При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2013 по січень 2014 року
  11. ↑ а б «Численность, состав и движение населения СССР» Статистические материалы. — М., 1965. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 12 квітня 2015.
  12. ↑ а б Molnár József — Molnár D. István: Kárpátalja népessége és magyarsága a népszámlálási és népmozgalmi adatok tükrében (II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola, Matematika és Természettudományi Tanszék, Beregszász, 2005) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 травня 2015. Процитовано 6 травня 2015.
  13. ↑ а б в г Демографічний паспорт регіонів — Кількість живонароджених, померлих і природний приріст (+/-) населення [Архівовано 16 травня 2021 у Wayback Machine.]
  14. ↑ Динаміка етнічного складу населення Закарпатської області за матеріалами переписів 1989 та 2001 рр. [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.] / Леся Ковач // Наукові записки [Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. — 2006. — Вип. 29. — С. 276—287.
  15. ↑ а б Про кількість та склад населення Закарпатської області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 6 травня 2015.
  16. ↑ Slovenský náučný slovník, I. zväzok, Bratislava-Český Těšín, 1932
  17. ↑ Nikolaus G. Kozauer, Die Karpaten-Ukraine zwischen den beiden Weltkriegen, Esslingen am Neckar 1979, p. 136
  18. ↑ Перепис 1959/1989: Західні області. Архів оригіналу за 5 липня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013.
  19. ↑ ЦЧУ СССР — Численность и состав населения СССР. По данным Всесоюзной переписи населения 1979 г. — М., 1984
  20. ↑ у 1921—1930 — чехословаки
  21. ↑ Збірник «Домогосподарства України. Домогосподарства за розміром та характеристикою членів домогосподарств за переписом 2001 року». Архів оригіналу за 1 травня 2013. Процитовано 3 квітня 2013.
  22. ↑ а б Найбезпечніший регіон: як війна змінила демографію і економіку Закарпаття (укр.). Радіо Свобода. 3 січня 2025.
  23. ↑ Vörös Szabolcs — Kárpátaljai magyar geográfus: „80-90 ezren maradhattunk” (угор.). Válasz Online. 19 лютого 2024.
  24. ↑ Кабузан В. М. — «Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса». Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 12 квітня 2015.
  25. ↑ Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
  26. ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001. Розподіл населення за національністю та рідною мовою. Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 26 квітня 2013.
  27. ↑ Перепис 1989. Розподіл населення за національністю та рідною мовою (0,1). Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 19 березня 2022.
  28. ↑ Розподіл населення за національністю та рідною мовою [Архівовано 24 жовтня 2019 у Wayback Machine.] за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 р.
  29. ↑ Перепис населення України 2001 — Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  30. ↑ разом з русинською
  31. ↑ у складі української
  32. ↑ Національність та мовні ознаки за результатами перепису 2001 р. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 24 квітня 2013.
  33. ↑ (укр.) Рішення місцевих рад щодо регіональних мов на Закарпатті скасовано — Кремінь Архівовано грудень 27, 2023 на сайті Wayback Machine., Суспільне
  34. ↑ Про забезпечення функціонування української мови як державної. Архів оригіналу за 2 травня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
  35. ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 - Результати - Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство - Розподіл населення за національністю та рідною мовою - Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
  36. ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 - Результати - Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство - Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють - Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
  37. ↑ а б «Статистичний щорічник України за 1998 рік» — К., 1999. Джерело
  38. ↑ (укр.) Загальна середня освіта в Україні у 2021 році Архівовано липень 7, 2024 на сайті Wayback Machine. — Сайт Державної служби статистики України Архівовано червень 4, 2024 на сайті Wayback Machine.
  39. ↑ (укр.) Загальна середня освіта в Україні у 2023 році — Сайт Державної служби статистики України
  40. ↑ (укр.) Загальна середня освіта в Україні у 2024 році — Сайт Державної служби статистики України
  41. ↑ Статистичний збірник «Населення України за місцем народження та громадянством за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року». Архів оригіналу за 17 травня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
  42. ↑ Статистичний збірник «Зайняте населення України. Кількість зайнятого населення та його розподіл за видами економічної діяльності». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2015.
Index: pl ar de en es fr it arz nl ja pt ceb sv uk vi war zh ru af ast az bg zh-min-nan bn be ca cs cy da et el eo eu fa gl ko hi hr id he ka la lv lt hu mk ms min no nn ce uz kk ro simple sk sl sr sh fi ta tt th tg azb tr ur zh-yue hy my ace als am an hyw ban bjn map-bms ba be-tarask bcl bpy bar bs br cv nv eml hif fo fy ga gd gu hak ha hsb io ig ilo ia ie os is jv kn ht ku ckb ky mrj lb lij li lmo mai mg ml zh-classical mr xmf mzn cdo mn nap new ne frr oc mhr or as pa pnb ps pms nds crh qu sa sah sco sq scn si sd szl su sw tl shn te bug vec vo wa wuu yi yo diq bat-smg zu lad kbd ang smn ab roa-rup frp arc gn av ay bh bi bo bxr cbk-zam co za dag ary se pdc dv dsb myv ext fur gv gag inh ki glk gan guw xal haw rw kbp pam csb kw km kv koi kg gom ks gcr lo lbe ltg lez nia ln jbo lg mt mi tw mwl mdf mnw nqo fj nah na nds-nl nrm nov om pi pag pap pfl pcd krc kaa ksh rm rue sm sat sc trv stq nso sn cu so srn kab roa-tara tet tpi to chr tum tk tyv udm ug vep fiu-vro vls wo xh zea ty ak bm ch ny ee ff got iu ik kl mad cr pih ami pwn pnt dz rmy rn sg st tn ss ti din chy ts kcg ve
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Portal : Agama
Agama
Portal : Bahasa
Bahasa
Portal : Biografi
Biografi
Portal : Budaya
Budaya
Portal : Ekonomi
Ekonomi
Portal : Elektronika
Elektronika
Portal : Film
Film
Portal : Filsafat
Filsafat
Portal : Geografi
Geografi
Portal : Indonesia
Indonesia
Portal : Ilmu
Ilmu
Portal : Lingkungan
Lingkungan
Portal : Masyarakat
Masyarakat
Portal : Matematika
Matematika
Portal : Militer
Militer
Portal : Mitologi
Mitologi
Portal : Musik
Musik
Portal : Olahraga
Olahraga
Portal : Pendidikan
Pendidikan
Portal : Politik
Politik
Portal : Sastra
Sastra
Portal : Sejarah
Sejarah
Portal : Seni
Seni
Portal : Teknologi
Teknologi

Kembali kehalaman sebelumnya