Імміграція в Україну — прибуття в Україну чи залишення в Україні іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання. Станом на 2006 р. в Україні проживало бл. 6,9 млн мігрантів, уродженців інших країн світу.[1]. Таким чином Україна є четвертою країною світу за кількістю мігрантів після США, Німеччини та Росії[2].
Період
Прибулих
Вибулих
Міграційний приріст
Січень—вересень 2020¹
312 836
305 895
6 941
Січень—вересень 2021¹
354 833
340 879
13 954
Різниця
+41 997 (+13,4%)
+34 984 (+11,4%)
+7 013 (+101%)
¹ Без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.
Міграційний приріст населення України в 1990—2020¹ році[3]
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми.
¹ Від 2014 року без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.
Перепис 2001
За результатами перепису 2001 р. в Україні налічувалося 5,2 млн осіб, народжених за її межами, що становило 10,7 % всього населення республіки. Серед мігрантів переважали вихідці з республік СРСР, яких налічувалося понад 4,8 млн, або 10,0 % населення, більшість з яких були уродженцями Росії (3,6 млн осіб, 7,15 % населення).[4]
За даними перепису 1989 р. в Україні налічувалося 7,1 млн мігрантів (населення, народженого за її межами), що становило бл. 13,8 % всього населення республіки. Серед мігрантів переважали вихідці з республік СРСР, яких налічувалося майже 6,7 млн, або 13,0 % населення, більшість з яких були уродженцями Російської РФСР (5,2 млн осіб, 10,1 % населення).[5]
Чисельність населення УРСР, що народилося за її межами, за місцем народження за результатами перепису 1989 р.:
