Населення Запоріжжя

Запоріжжя — шосте за чисельністю населення місто України. Станом на 1 серпня 2014 року населення Запоріжжя налічувало 762 432 особи^[1].

Історична динаміка

Райони міста

Місто розділене на 7 адміністративних районів. У таблиці вказано населення районів станом на 1 серпня 2014 року^[1]:

№	Назва	Чисельність, осіб	Відсоткове співвідношення
1	Олександрівський	68 888	9,1 %
2	Заво́дський	51 495	6,7 %
3	Комуна́рський	134 400	17,6 %
4	Дніпровський	137 170	18,0 %
5	Вознесенівський	101 709	13,4 %
6	Хо́ртицький	116 489	15,3 %
7	Шевче́нківський	152 281	20,0 %

Динаміка чисельності населення районів Запоріжжя у 1959—2008 рр.

район	1959	1970	1979	1989	2001	2008
Олександрівський	196 682	164 396	84 600	88 513	76 251	72 696
Заводський	-	74 796	75 125	72 757	60 945	55 352
Комунарський	-	-	115 169	138 559	140 395	137 565
Дніпровський	81 339	114 867	199 200	270 432	151 857	143 589
Вознесенівський	156 617	170 418	152 514	135 221	106 288	104 000
Хортицький	-	-	-	-	122 443	119 045
Шевченківський	-	133 413	154 137	178 427	157 077	152 881
Запоріжжя	434 638	657 890	780 745	883 909	815 256	785 128

Національний склад

Національний склад населення Запоріжжя за переписом 2001 року мав такий вигляд^[2]:

національність	чисельність, тис.	частка
українці	573,0	70,3 %
росіяни	207,0	25,4 %
білоруси	5,5	0,7 %
болгари	3,6	0,4 %
євреї	3,4	0,4 %
грузини	3,1	0,4 %
вірмени	3,1	0,4 %
татари	2,2	0,3 %
азербайджанці	1,2	0,2 %
цигани	0,9	0,1 %
поляки	0,8	0,1 %
німці	0,8	0,1 %
молдовани	0,7	0,1 %
греки	0,6	0,1 %

Динаміка національного складу Запоріжжя за даними переписів населення:

	1926^[3]	1939^[4]	1959^[5]	1989^[6]	2001^[6]
українці	47,5 %	64,6 %	60,5 %	61,3 %	70,3 %
росіяни	26,1 %	22,7 %	32,9 %	34,2 %	25,4 %
білоруси	0,7 %	0,6 %	1,0 %	1,4 %	0,7 %
болгари	0,1 %	0,1 %	0,5 %		0,4 %
євреї	20,4 %	7,8 %	3,6 %		0,4 %
німці	3,0 %	2,4 %			0,1 %

Згідно з опитуваннями, проведеними Соціологічною групою «Рейтинг» у 2017 році, українці становили 82 % населення міста, росіяни — 14 %, інші народності — 2 %.^[7]

Мовний склад

Динаміка рідної мови населення Запоріжжя за переписами:

мова	1897^[8]	1926^[3]	1989^[9]	2001^[10]
українська	43,0	33,8	41,3	41,6
російська	24,8	52,2	57,0	56,8
єврейська	27,8	9,7	0,1

Рідні мови населення районів Запоріжжя за переписом 2001 року^[11]

	російська	українська	вірменська	білоруська	циганська	болгарська
Жовтневий район	62,1	36,3	0,29	0,10	0,03	0,05
Орджонікідзевський район	60,3	37,5	0,25	0,05		0,08
Комунарський район	57,1	40,6	0,32	0,08	0,03	0,05
Хортицький район	56,5	42,9	0,07	0,08	0,01	0,07
Шевченківський район	55,9	43,0	0,14	0,11	0,30	0,05
Заводський район	54,6	43,3	0,16	0,10	0,13	0,09
Ленінський район	53,7	45,0	0,22	0,13	0,06	0,05
Запоріжжя	56,8	41,6	0,21	0,10	0,09	0,06

Українська мова є єдиною офіційною мовою міста^[12]^[13].

Згідно з опитуванням, проведеним Соціологічною групою «Рейтинг» у 2017 році, українською вдома розмовляли 3 % населення міста, російською — 52 %, українською та російською в рівній мірі — 43 %, українською та іншою мовою в рівній мірі — 1 %, російською та іншою мовою в рівній мірі — 1 %^[7].

Російське вторгнення в Україну спровокувало в Запоріжжі нову хвилю українізації: дедалі більше містян обирають для спілкування українську мову^[14].

Згідно з опитуванням, проведеним Міжнародним республіканським інститутом у квітні-травні 2023 року, українською вдома розмовляли 23 % населення міста, російською — 67 %^[15].

29 вересня 2023 року рішенням Запорізької міської ради у Запоріжжі було запроваджено мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту^[16].

Згідно з опитуванням, проведеним Міжнародним республіканським інститутом у квітні-травні 2024 року, українською вдома розмовляли 57 % населення міста, російською — 84 % (на відміну від опитування 2023 року було дозволено вибір кількох варіантів)^[17].

7 червня 2024 року рішенням Запорізької міської ради у Запоріжжя затверджена «Програма забезпечення всебічного розвитку та функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя м. Запоріжжя на 2024—2030 роки»^[18]. Паралельно в місті демонтують російськомовні інформаційні стенди, дошки, вивіски та зовнішню рекламу^[19].