11-й армійський корпус (Україна)
11-й армійський корпус (11 АК, в/ч А3369) — загальновійськове оперативно-тактичне з'єднання (об'єднання) у складі Збройних сил України. Був створений у 2016 році як Корпус резерву і складався з кадрованих з'єднань. Був стратегічним резервом Генерального штабу ЗС України. Із початком російського вторгнення 2022 року був розгорнутий за штатом військового часу. ІсторіяХоча законодавчі умови розвитку корпусу резерву існували і раніше, значна організаційна робота в цьому напрямку розпочалась у 2014—2015 роках, після початку війни на сході України. Саме її учасники склали основу оперативного резерву генерального штабу.[1] Станом на 2016 рік чисельність резервістів оцінювалася в 85000[2] осіб, до весни 2017 дві черги резерву загалом об'єднували 150000 бійців.[3] Російське вторгнення 2022 рокуНа початок російського вторгнення 2022 року в Корпусі резерву були розгорнуті 3 танкові, 2 артилерійські, 13 піхотних, механізованих, єгерських бригад і два штурмові полки, загальна чисельність яких оцінювалася експертом Defense Express у 55000 осіб.[4] Укомплектовані переважно з мобілізованих громадян деякі з цих підрозділів уже з перших тижнів брали участь у бойових діях з відсічі російському вторгненню. У березні 2024 року президент указом змінив назву розділу «Кадр корпусу резерву (Корпус резерву)» у переліку посад, що комплектуються генералами та адміралами на «Армійський корпус (Корпус резерву)».[5] На жовтень 2024 року корпус вже носив назву 11-й армійський корпус.[6][7] СтруктураПоточна структура
Частини, що входили до корпусу резервуКомандуванняКомандири
Начальники штабу — перші заступники командира
Див. також
Примітки
ПосиланняДовідки
Звіти
Новини
Відео
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Index:
pl ar de en es fr it arz nl ja pt ceb sv uk vi war zh ru af ast az bg zh-min-nan bn be ca cs cy da et el eo eu fa gl ko hi hr id he ka la lv lt hu mk ms min no nn ce uz kk ro simple sk sl sr sh fi ta tt th tg azb tr ur zh-yue hy my ace als am an hyw ban bjn map-bms ba be-tarask bcl bpy bar bs br cv nv eml hif fo fy ga gd gu hak ha hsb io ig ilo ia ie os is jv kn ht ku ckb ky mrj lb lij li lmo mai mg ml zh-classical mr xmf mzn cdo mn nap new ne frr oc mhr or as pa pnb ps pms nds crh qu sa sah sco sq scn si sd szl su sw tl shn te bug vec vo wa wuu yi yo diq bat-smg zu lad kbd ang smn ab roa-rup frp arc gn av ay bh bi bo bxr cbk-zam co za dag ary se pdc dv dsb myv ext fur gv gag inh ki glk gan guw xal haw rw kbp pam csb kw km kv koi kg gom ks gcr lo lbe ltg lez nia ln jbo lg mt mi tw mwl mdf mnw nqo fj nah na nds-nl nrm nov om pi pag pap pfl pcd krc kaa ksh rm rue sm sat sc trv stq nso sn cu so srn kab roa-tara tet tpi to chr tum tk tyv udm ug vep fiu-vro vls wo xh zea ty ak bm ch ny ee ff got iu ik kl mad cr pih ami pwn pnt dz rmy rn sg st tn ss ti din chy ts kcg ve
Portal di Ensiklopedia Dunia
