225-й окремий штурмовий полк (225 ОШП) — військове формування Збройних сил України чисельністю в полк.
У березні 2022 року після початку російського вторгнення у Харкові був створений 225-й батальйон127-ї бригади ТрО. Воював у Харкові, під Бахмутом. Після боїв під Бахмутом перетворений на окремий штурмовий батальйон. Воював під Авдіївкою, Часовим Яром. З серпня 2024 року воював у Курській області як підрозділ прориву. У лютому 2025 року батальйон переформований на 225-й окремий штурмовий полк.
Після звільнення Харківщини, частина бригади висунулася на Донеччину і воювала на Бахмутському напрямку.[2][1]
Відвоювавши кілька місяців у Бахмуті, 225-й батальйон перейшов у підпорядкування сухопутних військ як окремий штурмовий. У ньому служили переважно мешканці різних районів Харкова та області.[2]
У травні 2024 року батальйон захопив російський сучасний танк Т-90М «Прорыв».[5]
9 липня 2024 стало відомо, що бійці 225-го окремого штурмового батальйону та 223-го батальйону морської піхоти вийшли з 70-денного оточення на напрямку Часового Яру.[6][1]
В липні 2024 батальйон розширив особовий склад.[7]
До 1 серпня 2024 року батальйон стримував противника під Часовим Яром, де єдиний залишався за каналом.[3]
На початку серпня 2024 стало відомо, що батальйон бере участь у боях в Курській області і увійшов на територію Курщини 6 серпня 2024.[8] За словами Олександра Коваленка, підрозділи батальйону з перших днів операції відповідали за прорив російської оборони і вклинювання якнайглибше в Курську область РФ.[9]
У перші дні наступу батальйон взяв під контроль село Дар'їно.[10]
11 серпня батальйон взяв групу із близько 8 полонених, імовірно пункту управління 18-го мотострілецького батальйону 488-го мотострілецького полку 144-ї мотострілецької дивізії.[11]
13 серпня підрозділ «Чорний Лебідь» батальйону взяв під контроль населений пункт ЛюбимівкаКурської області та розбив підрозділ «кадирівців».[12][13]
15 серпня батальйон заявив, що продовжує наступ на Курщині,[14] і опублікував відео із взяттям росіян в полон.[15] 17 серпня батальйон виклав відеозвернення одного з полонених, командира роти, із його проханням обміняти його на полонених азовців, захисників Маріуполя.[16]
27 серпня батальйон взяв в полон одного кадирівця[17] і одного темношкірого командира гранатометного розрахунку.[18]
9 вересня батальйон опублікував відео із ще одним полоненим на Курщині.[19]
25 вересня російські пропагандисти на телебаченні назвали батальйон елітним і оснащеним «найкращою західною технікою».[20]
За оцінкою Олександра Коваленка, 225-й батальйон був одним із основних проривних підрозділів Курської операції.[9]
5 жовтня 2024 року Іван Козін («Котельва»), командир групи, не допустив прориву лінії оборони у районі Новоіванівки на Курщині. Підрозділ стримав наступ російських військ, провів контратаку, здійснив маневр у тил противника, захопив висоту та перекрив логістичні шляхи росіян. Операція дозволила українським силам взяти під контроль важливу ділянку фронту та зірвати подальший наступ противника на цьому напрямку.[21][22]
4 лютого 2025 року 225-й штурмовий батальйон переформували на 225 окремий штурмовий полк.[1]
На початку лютого 2025 року відбулися перші бойові зіткнення 225 ОШП із військовослужбовцями арміїКНДР в Курській області. Зокрема, тільки 8 лютого північнокорейські солдати від 5 до 7 разів штурмували позиції полку. Всі вони були відбиті. За словами командира полку Олега Ширяєва, станом на другу половину березня 2025 року 225 ОШП на Курщині мав «нормальне тактичне положення».[23][24][25]
Іван Козін («Котельва») — командир роти. Срібна дубова гілка до Хреста бойових заслуг (2025). став Перший військовослужбовець в історії Збройних сил України, удостоєний цієї нагороди.[21][22]
