155-та окрема механізована бригада імені Анни Київської (155 ОМБр) — механізоване з'єднання Сухопутних військ ЗСУ.
Бригада була створена на початку 2024 року. Восени того ж року військовослужбовці бригади проходили навчання у Франції та Польщі. У грудні бригада повернулася до України та вступила у бої під Покровськом. Етап формування і навчання бригади став предметом скандалу: стало відомо, що особовий склад бригади постійно змінювався, що негативно вплинуло на підготовку. Командування ЗСУ звинуватило в цьому командування бригади і замінило його одразу по поверненню в Україну.
Історія
У травні 2024 року командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Павлюк оголосив про створення 10 нових бригад.[1] Того ж місяця була створена 155-та механізована бригада, але до вересня вона, в основному, існувала лише на папері.[2][3] Forbes повідомляв, що ці 10 нових бригад складатимуться з 2000 осіб і що деякі з цих нових бригад будуть піхотними, а не механізованими.[1]
З вересня 2024 року 2300 військових 155-ї бригади проходили військові навчання у Франції,[4][5] а загальна кількість особового складу бригади мала становити 4500 осіб.[6] Танкісти бригади навчалися в Польщі.[2][3] Навчання фінансувалося Європейським Союзом, який на той час вже підготував 60 000 військовослужбовців.[7] Франція повністю укомплектувала бригаду, зокрема бронетехнікою та артилерією: 18 самохідних гаубиць CAESAR, 18 бойових броньованих машин AMX-10 RC і 128 бронетранспортерів.[6][8]
Бутусов згодом повідомив, що у Францію було направлено 1924 військовослужбовця, і організація процесу була низька. Початковий склад бригади ще в Україні відправили на поповнення інших військових частин, а на навчання за кордон відправили щойно мобілізованих. Так, досвід військової служби понад рік був лише у 51, досвід до року — у 459 військовослужбовців, а переважна більшість, 1414 людини, були тільки зараховані на службу і служили менше 2 місяців, близько 150 людей були направлені до Франції фактично прямо з ТЦК, навіть без проходження БЗВП. Через це у Франції втекли близько 50 військових бригади.[9] За словами посадовця армії Франції, серед українців були дезертири, але їхня кількість була незначною відносно кількості тих, хто проходили підготовку.[10]
Президент Франції Емманюель Макрон під час відвідин бригади. 8 жовтня 2024
У листопаді 2024 року повідомлялося, що військовослужбовці бригади завершили навчання на території Франції.[11][5]
З 15 листопада рядовий склад бригади почали повертати в Україну, штаб бригади прибув до України 30 листопада, В Україні на командування чекали ще 4 тисячі військовослужбовців у навчальному центрі, але командування ОК «Захід» та КСВ почало перекидати їх у район Покровська, не дочекавшись появи бригадного командування. За кілька днів після повернення Дмитра Рюмшина відсторонили від командування бригадою.[9]
7 грудня 2024 року народна депутатка Мар'яна Безугла заявила, що після прибуття в Україну особовий склад бригади розділили між іншими бригадами та відправили на фронт без бойового злагодження. Вона сказала, що бригаду спіткала та ж доля, що й інші нові «бригади-зомбі» чи «паперові бригади», створені лише заради звітності. Після звільнення командира Дмитра Рюмшина вона написала, що у бригаді «панує хаос».[12]
В грудні 2024 року повідомлялося що деякі підрозділи бригади беруть участь в утриманні позицій в населених пунктах Шевченко, і Новотроїцьке під Покровськом.[13]
31 грудня 2024 року вийшла стаття головного редактора «Цензор.нет» Юрія Бутусова про стан справ у 155-й бригаді — створення бригади від «нуля» та вишкіл у Франції щойно мобілізованих людей без досвіду, що «названо піар-проєктом Зеленського». За формування та комплектування бригади відповідало Оперативне командування «Захід» з командувачем генералом Шведюком і начальником штабу полковником Селецьким, та командувач Сухопутних військ — генерал Павлюк. Це командування постійно змінювало особовий склад бригади: за 9 місяців, за словами журналіста, у 155-й бригаді змінилось 7 штатів. Бутусов сказав, що багато військовослужбовців бригади самовільно залишили частину, зокрема 50 військовослужбовців втекли ще у Франції, а 1700 військовослужбовців втекли з частини до того, як бригада зробила перший постріл. Зміна командування бригади, яке намагалося навести лад в цих обставинах, породило ще більший хаос.[14][9] Так, комісія командування Сухопутних військ поклала відповідальність за втечу 50 військовослужбовців у Франції на командира бригади полковника Дмитра Рюмшина, який ніби-то не приділяв часу спілкуванню з особовим складом. За кілька днів після повернення до України його було знято з посади, разом з кількома офіцерами штабу та комбатом, і призначено нових командирів, які взагалі не мали ніякого розуміння щодо стану справ. Бутусов також написав, що таку погано підготовану бригаду перекинули в район Покровська із слабким забезпеченням: було мало дронів і засобів РЕБ, всі 120 мм мінометні міни виробництва підприємства Мінстратегпрому виявились бракованими. У цих умовах бригада зазнала суттєвих втрат.[9] 29 грудня полковник Олександр Селецький помер від сердцевого нападу під час виконання службових обов'язків.[15]
5 січня 2025 року стало відомо, що президент Зеленський взяв на контроль ситуацію з масовим дезертирством у бригаді.[18]
7 січня 2025 року нещодавно призначений Командувач Сухопутних військ ЗСУ генерал-майор Михайло Драпатий сказав, що негативно ставиться до ситуації, і що це можна було виправити на місцях всіма рівнями управління: командирами і командувачами. За його словами, від впливу командуванням залежить успіх особового складу. Він зауважив, що наразі ведеться робота над покращенням командування.[19] Наступного дня він написав про низку проблемних моментів, зокрема про управління, контроль, комплектування, планування і запізнілу реакцію вищого командування, а також що головний виклик, з яким стикнулася бригада — це низька ефективність та мотивація командирів середньої ланки, які безпосередньо керують людьми.[20]
5 травня 2025 року стало відомо про затримання командира одного із батальйонів 155-ї бригади Святослава Шумського,[21] який, за даними правоохоронців, вимагав із підлеглих «відкати» за нарахування їм фіктивних надбавок нібито за участь у боях на передовій.[22] Командир бригади Тарас Максімов заявив про категоричне неприйняття корупції в бригаді.[21]
12 грудня 2024 — Тиліпський Віталій Романович, 05.01.1987, м. Львів.[31]
13 грудня 2024 — Масягін Дмитро Вікторович, 11.08.1990, м. Зміїв. Загинув в Покровському районі Донецької області.[32]
19 грудня 2024 — Мельник Сергій, 01.10.1997, м. Львів.[33]
2025
02025-01-011 січня2025 — Громоклицький Ігор. 12.10.1976, м. Донецьк.[34]
02025-01-011 січня2025 — Ситник Сергій Володимирович. 02.11.1979.[35]
02025-01-099 січня2025 — Борзенков Валерій. 52 роки, м. Городок. Загинув поблизу села Ясенове Донецької області.[36]
02025-01-1313 січня2025 — Мужила Володимир. 50 років, с. Зимна Вода. Загинув на Покровському напрямку.[37]
02025-01-1919 січня2025 — Юськів Михайло. 6.09.1985, м. Львів.[38]
02025-02-033 лютого2025 — Белей Володимир. 53 роки, м. Миколаїв Львівської області. Помер під час реабілітації.[39]
02025-02-1919 лютого2025 — Струк Юрій. 9.01.1982, м. Івано-Франківськ.[40]
02025-02-2222 лютого2025 — Німчук Сергій. 24.03.1981, с. Волинське, Херсонська область.[41]
02025-02-2525 лютого2025 — Іванів Ярослав. 31.10.1992, м. Новий Розділ, Львівська область.[41]
02025-03-088 березня2025 — Шапошніков Андрій («Генерал»), старший сержант. 9.12.1976 , м. Запоріжжя.[42]
Традиції
Бригада була в основному навчена та оснащена Францією, тому вона носить ім'я «Анна Київська» на честь Анни Ярославни, дочки Ярослава Мудрого, яка вийшла заміж за короля Франції Генріха I у соборі Реймса, і стала королевою Франції в 1051—1060 роках.[7][43]
Девіз бригади: «Вони не пройдуть!».
Український репер Артем Лоїк випустив марш 155 ОМБр ЗСУ[44]
↑Артем Лоік - Марш 155 ОМБр ЗСУ. YouTube. Артем Лоік. 17 січня 2025. Процитовано 1 лютого 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
