534-й окремий інженерно-саперний батальйон (Україна)

534 окремий інженерно-саперний батальйон
Нарукавний знак батальйону
На службі1991—дотепер
Країна Україна
Вид Сухопутні війська
Тип Інженерні війська
У складі
 128 ОГШБр
Гарнізон/Штаб Закарпатська область
м.Виноградів
Військові конфліктиВійна на сході України
Командування
Поточний
командувач
підполковник Мороз Микола Анатолійович
Знаки розрізнення
Польовий нарукавний знак

Медіафайли на Вікісховищі

534-й окремий інженерно-саперний батальйон (534 ОІСБ, в/ч А1927) — підрозділ інженерних військ Збройних сил України, входить до складу 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Дислокується в місті Виноградів Закарпатської області.

Історія

У 1991 році після розпаду СРСР під юрисдикцію України перейшов 534-й окремий гвардійський саперний батальйон, дислокований тоді у м. Виноградів Закарпатської області.

У квітні 2001 року 534-му інженерно-саперному батальйону підпорядкована українська складова Міжнародного інженерного батальйону «Тиса» з місцем дислокації у м.Виноградів.[1]

Взимку 2015 року підрозділи батальйону брали участь у боях під Дебальцевим. Під командуванням капітана Сергія Мелимуки були встановлені мінні загорожі на ВОП «Льоха» під Санжарівкою. У бою 21 січня 2015 року завдяки їм були завдані втрати окупаційним військам, що спробували здійснити прорив опорного пункту.[2]

Структура

До складу батальйону входять інженерні підрозділи, підрозділи забезпечення, що є складовими батальйону «ТИСА» та такі, що до нього не входять, зокрема:

  • інженерна рота («Тиса»)
  • інженерно-технічна рота («Тиса»)
  • інженерно-саперна рота
  • відділення інженерної розвідки
  • взвод радіоелектронної боротьби
  • взвод технічного забезпечення («Тиса»)
  • взвод матеріального забезпечення («Тиса»)
  • взвод зв'язку («Тиса»)

Командування

  • 1992—1994 майор Сергій Олексюк
  • 1994—1997 майор Сергій Пустовий
  • 1997—1999 майор Ігор Звездьонкін
  • 1999—2014 підполковник Володимир Моісейко
  • 2014—2016 підполковник Віктор Гончаров
  • 2016—2022 підполковник Олег Побережнюк
  • з 2022 підполковник Микола Мороз

Символіка

На нарукавному знаку батальйону зображено срібний кам'яний міст над блакитно-срібною хвилястою річкою, згори перехрещено дві золоті сокири[3].

Втрати

Примітки

  1. Батальйон «Тиса»: від Кара-Кума до Виноградова. Архів оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 25 січня 2017.
  2. Цензор.НЕТ. Как бывший охранник "Приватбанка" Жованик разгромил российского полковника "Алмаза" в бою на опорном пункте "Алексей" 21 января 2015 года. Цензор.НЕТ (рос.). Архів оригіналу за 26 лютого 2018. Процитовано 24 лютого 2018.
  3. Однороженко О., Поцелуйко В., Руденко О., Шереметьєв О. In hoc signo vinces. Історія підрозділів сухопутних військ збройних сил України в знаках і символах / Олег Однороженко, Валерій Поцелуйко, Олексій Руденко, Олексій Шереметьєв; передмови О. С. Сирського, О. О. Павлюка, М. В. Драпатого; худож.-оформлювач О. А. Гугалова-Мєшкова. — Харків: Фоліо, 2025. — С. 258. — ISBN 978-617-8550-52-3.
  4. Карнаух, Наталія (2 жовтня 2024). На Львівщині 2 жовтня попрощаються із шістьма захисниками. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 7 жовтня 2024. Процитовано 25 січня 2025. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка)

Посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya