Влітку 2023 року вела бої на Сватівському напрямку, в районі Куп'янська. В 2024 році обороняла кордон на Сумщині.
Історія
На початку 2023 року була створена 32-га окрема механізована бригада. Вона стала однією з новостворених бригад, що формувалися для підсилення й утримання тих позицій, на які Збройним силам України вдалося вийти під кінець 2022 року. Матеріальною базою 32-ї бригади став зенітний ракетний полк у місті Біла Церква Київської області. Особовий склад формувався переважно з мобілізованих новобранців, але командний склад бригади становили досвідчені офіцери.[2]
02023-08-2828 серпня2023 — Саванчук Сергій, старший сержант, командир бойової машини-командир механізованого відділення. Загинув у Луганській області.[20]
02023-10-077 жовтня2023 — Бажанов Андрій Володимирович («Бліц»). 31 рік, Київ. Стрілець-снайпер. Загинув в селі Іванівка на Харківщині.[21]
02023-10-1111 жовтня2023 — Карпов Олег Володимирович, солдат, стрілець-санітар механізованого відділення. Загинув в районі с. Іванівка Куп'янського району Харківської області внаслідок танкового обстрілу.[23]
02023-10-1313 жовтня2023 — Головко Володимир Володимирович, солдат. Загинув внаслідок танкового та артилерійського обстрілу в районі с. Іванівка Куп'янського району Харківської області.[23]
02023-10-1313 жовтня2023 — Устименко Станіслав Андрійович, солдат, кулеметник. Загинув в районі с. Першотравневе Ізюмського району Харківської області внаслідок мінометного обстрілу.[24]
02023-10-1313 жовтня2023 — Антоненко Валентин Анатолійович. Загинув внаслідок мінометного обстрілу.[25]
02023-11-044 листопада2023 — Дідковський Віталій Леонідович, солдат, гранатометник стрілецького відділення 403-го окремого стрілецького батальйону. Загинув в районі населеного пункту Іванівка, Куп'янського району Харківської області.[26]
2024
02024-01-099 січня2024 — Дорошенко Олександр Миколайович, молодший сержант, головний сержант механізованого взводу. Загинув в районі с. Синьківка Куп'янського району.[27]
02024-01-1919 січня2024 — Попелюх Володимир Анатолійович, номер обслуги гранатометного відділення. Загинув внаслідок обстрілу в районі с. Синьківка Куп'янського району.[28]
02024-01-2121 січня2024 — Приходько Володимир Васильович, солдат. Загинув в районі населеного пункту Синьківка Куп'янського району.[29]
02024-02-066 лютого2024 — Сіренко Василь Віталійович, сержант, командир гармати. Помер у шпиталі.[30]
02024-02-2727 лютого2024 — Зборовський Олександр («Лютий»). 29 років, с. Побійна Черкаської області. Загинув біля села Синьківка на Харківщині внаслідок ворожого мінометного обстрілу.[31]
02024-03-055 березня2024 — Герус Дмитро, солдат. Загинув поблизу села Іванівка Харківської області під час артобстрілу.[32]
02024-03-066 березня2024 — Трикоз Юрій Іванович, молодший сержант, командир третього відділення першого стрілецького взводу другої стрілецької роти. Загинув в районі с. Синьківка Харківської області.[33]
02024-05-1616 травня2024 — Глущенко Віктор Миколайович, солдат, старший оператор роти протитанкових ракетних комплексів. Загинув в районі села Тур'я Сумської області внаслідок зіткнення з ворожою ДРГ.[34]
02024-07-2727 липня2024 — Корука Петро Іванович. 32 роки, с. Городище Луцького району. Загинув внаслідок мінометного обстрілу противника біля населеного пункту Стариця Чугуївського району Харківської області.[35]
02024-08-1010 серпня2024 — Вишиванюк Микола. с. Раківчик Коломийської громади. Загинув на Донеччині.[36]
02024-08-1313 серпня2024 — Зибарєв Сергій Валерійович, старший сержант, командир міномета. Помер у Київському шпиталі.[37]
2025
02025-02-2828 лютого2025 — Дешевий Леонід Миколайович, капітан, заступник командира інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення. Загинув в районі села Курицине Краматорського району Донецької області.[38]
6 травня 2024 року 32-га окрема механізована бригада на День піхоти отримала бойовий прапор з рук Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України Володимира Зеленського.[7]
5 травня 2025 року 32-й окремій механізованій бригаді, «з метою відновлення історичних традицій національного війська, зважаючи на зразкове виконання покладених завдань під час захисту територіальної цілісності та незалежності України», було присвоєне почесне найменування «Сталева». Повна назва: «32 окрема механізована Сталева бригада Сухопутних військ Збройних Сил України».[9]
Символіка
Символом бригади є щит «британського типу», облямований золотим кантом, вертикально поділений навпіл на червону (геральдично праворуч) та чорну (геральдично ліворуч) частини. Містить зображення трьох перехрещених між собою золотих мечів, так що утворюють собою трикутник вершиною вниз. Червоний колір в геральдиці традиційно символізує мужність, любов, великодушність. Чорний колір уособлює одночасно силу і прагнення до перемоги, завзятість, мудрість, честь. Меч — це символ готовності до захисту батьківщини, помсти за образу роду. Мечі, зображені на нарукавному знаку бригади, — меч Арея, скіфський акінак і меч Святослава Хороброго. Ці клинки-символи вказують на давню військову традицію України.[5]
