Боришківці (Кам'янець-Подільський район)
Бори́шківці — село в Україні, у Слобідсько-Кульчієвецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. НазваЗа переказами місцевих жителів, Боришківці здобули свою назву від першого поселенця чи засновника села — якогось Бориса, якого називали Боришком. ГеографіяПодільське село Боришківці розташоване в південно-західній частині України за 7,5 кілометрів автодорогами від Кам'янця-Подільського. В північно-східному напрямку село межує з лісовим масивом, на північно-західній стороні околиці села розташована «Товтра Висока», з якої відкривається чудовий краєвид на довколишню місцевість. КліматБоришківці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. ІсторіяНа околиці Боришківців проходить Траянів вал Подністров'я. Перша згадка в письмових документах — 1405 рік. Цього року Іоанн Руталт (Рутальт) і Лаврентій Шульк (Шулька) отримали від польського короля Владислава II Ягайла три подільські села. Це Боришківці, Княже та Кульчіївці. Взамін нові власники цих сіл зобов'язувалися служити Кам'янецькому замкові.[1] Церква Різдва Богородиці заснована в 1722 році — дерев'яна триверха споруда. Звів її Іван Канюка з колод зрубаного лісу. Під час ремонту 1752 року перероблена на одно-верху. Як пише Юхим Сіцінський, нова дерев’яна церква з дзвіницею, російського стилю, присвячена на честь ікони Богоматері, гроші на зросійщення церкви у Боришківцях не пошкодував московський купець Владімір Коншин. У 1888 році московський купець звернувся до місцевого архієпископа Доната з проханням знайти парафію, котра потребує нової церкви, той вказав на Боришківці. Освячено нову церкву 1 жовтня 1890 року.[2] Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками. Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади. В 1932–1933 селяни села пережили Голодомор. З 1991 року в складі незалежної України. 6 листопада 2005 року урочисто відзначено 600-річчя села. З 14 серпня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Слобідсько-Кульчієвецької сільської громади.[3] У травні 2023 року віряни релігійної громади церкви Ікони Божої Всіх Скорботних Радість у селі Боришківці на зборах одностайно підтримали перехід до Православної Церкви України.[4] Вперше, в місцевій церкві пролунала молитва українською мовою. Для успішного розвитку держави і суспільства має бути своя незалежна церква, єдина мова, віра та міцна армія. Колишній орган місцевого самоврядування — Слобідсько-Кульчієвецька сільська рада. НаселенняЗа даними на 1998 рік: дворів — 231, мешканців — 538. За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 505 осіб.[5] Згідно перепису 2015 року селі проживало 523 особи, населення села збільшилось на 3,56 % порівняно зі 2001 роком та скоротилось 2,79 % з 1998. МоваУ селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя. Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Економіка
Школа1884 року в Боришківцях відкрито однокласне народне училище Міністерства народної освіти. 1 вересня 1976 року відкрито нову школу (добудовану до старої). Діти із двозмінного навчання перейшли на однозмінне. Сьогодні в селі загальноосвітня школа I—II ступенів. У 1975—1980 роках у школі вчителем математики працював подільський краєзнавець Олег Будзей. Релігія
Відомі людиУ селі народилися:
Восени 2006 року головну вулицю села названо іменем Григорія Костюка. Природоохоронні територіїСело лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри». Поблизу села на північно-західній околиці знаходиться «Товтра Висока». Див. такожПримітки
Література
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
